Дідур К.М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Одним з найважливіших складових елементів менеджменту підприємства є управління персоналом та їх діяльністю, оскільки задаток успішного функціонування підприємства безпосередньо залежить від задоволеності робітниками своєю працею.

Головна мета управління персоналом полягає в забезпеченні підприємства працівниками, що відповідають вимогам даної сфери діяльності, їх професійної і соціальної адаптації. Основними задачами, що вирішують структури з управління персоналом, є: планування потреби підприємства в трудових ресурсах, пошук і добір потрібних працівників, навчання і підвищення їхньої кваліфікації, управління трудовою мотивацією, створення умов для підвищення продуктивності праці, контроль за зміною статусу працівників, правові питання трудових відносин. Вся організаційно-управлінська діяльність, і насамперед мотиваційна, у сукупності спрямована на активізацію усіх внутрішніх резервів працівників і їх максимально ефективне використання [1].

Для того, щоб управління персоналом було максимально ефективним, керівники підприємства повинні дотримуватись наступних принципів:

1.       Людина – основа корпоративної культури. Успішні підприємства приділяють велику увагу персоналу; коли людей ставлять на вершину змін, вони стають рушійною силою цих змін;

2.       Менеджмент для всіх. Управління має здійснюватися на трьох рівнях: вище керівництво, середнє керівництво («команда») і нижня ланка («співробітники»);

3.       Ефективність як критерій успіху організації, що полягає у досягненні мети з мінімальним використанням ресурсів і максимальним отриманням прибутку;

4.       Взаємини як критерій успіху організації;

5.       Якість як критерій ефективності. Необхідно працювати з п’ятьма взаємозалежними підсистемами якості: особиста якість; якість команди; якість продукції; якість сервісу і якість організації;

6.       Команда як критерій успіху організації. Всі команди й окремі співробітники, які входять у єдину команду, роблять внесок як в успіх, так і в провали організації;

7.       Навчання – ключ до розвитку та змін і невід’ємна частина життєво важливого процесу просування організації [2].

Серед напрямів підвищення ефективності системи управління персоналом аграрного підприємства слід виділити наступні:

1.       Удосконалення структури управління, максимальне її спрощення, децентралізація більшості функцій, визначення повноважень керівництва з урахуванням кваліфікацій та особистих якостей.

2.        Автоматизація та організація робочих місць. Створення умов для високоефективної праці вимагає відповідного організування та обладнання робочих місць працівників, їх планування, забезпечення оптимальних умов праці.

3.       Вироблення стратегії розвитку організації на основі аналізу її сильних і слабких сторін, розробка філософії і політики організації, що охоплює деякі із сфер її функціонування.

4.        Розробка інформаційної системи організації, що забезпечує ефективний комунікаційний зв’язок між співробітниками і підрозділами.

5.        Розробка системи прийняття рішень, правил і процедур управління, системи стимулювання.

6.        Система постійного підвищення кваліфікації працівників на основі навчання, перепідготовки, розвитку ініціативи, творчості.

7.        Розробка системи підбору, навчання, оцінки і переміщення керівних кадрів, планування кар’єри керівників, застосування стилю керівництва, адекватного внутрішнім і зовнішнім чинникам, що впливають на організацію [3].

8.       Мотивація працівників. Одним із резервів підвищення продуктивності праці є мотивація праці. Основна мета процесу мотивації – це отримання максимальної віддачі від використання наявних трудових ресурсів, що дозволяє підвищити загальну ефективність і прибутковість діяльності підприємства.

9.       Надання соціального захисту та гарантій. Соціально-економічні заходи з соціального захисту крім матеріального забезпечення та обслуговування передбачають компенсаційні виплати, відшкодування, поновлення прав та інші соціальні гарантії, які можуть визначатися нормами не тільки права соціального забезпечення, а й інших галузей права – трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та ін.

10.   Робота зі створення культури організації, вироблення спільних цінностей, визнаних і схвалюваних співробітниками.

Таким чином, існує велика кількість напрямів підвищення ефективності управління на підприємстві. Проте, кожне підприємство самостійно обирає той чи інший шлях залежно від специфіки діяльності і особливостей вже сформованої системи управління.

Література:

1.   Бойко О. С. Наука управління персоналом / О. С. Бойко / Л.: Галичина, 2006. – 286 с.

2.   Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; [пер. с англ.]. – М.: Дело, 1994. – 464 с.

3.   Пащенко О. І. Шляхи підвищення ефективності управління керівників та спеціалістів на підприємстві / О. І. Пащенко // Управління розвитком. – 2012. – №11. – С. 67-68.