Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

К.е.н. Волошенко А.В.

докторант кафедри фінансів та банківської справи

ВНЗ «Національна академія управління», м. Київ

ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛАЄНС-ПРАКТИКИ

В УКРАЇНСЬКОМУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ

Загальновідомо, що рівень поширення корупції є одним з індикаторів розвитку суспільства, його моралі, політичного, економічного, соціального стану держави загалом. В Україні саме масштабна корупція призвела до катастрофічних економічних наслідків і дестабілізації соціально-політичного становища в країні. Нестабільність курсу національної валюти, монополізація олігархічними структурами бізнесу, неможливість довгострокового планування бізнесу через відсутність єдиних для всіх і постійних правил його ведення, корупційність державних органів, хабарництво і контроль фінансових потоків чиновниками привели до стрімкого погіршення умов для ведення бізнесу. Тільки за основними корупційним напрямками з легального обігу в кишені чиновників виводили більше 160 млрд. грн. щорічно, що негативно впливало на ефективність економіки [2].

В умовах політичної нестабільності, нерозвиненості і недосконалості чинного антикорупційного законодавства, неефективної роботи органів влади, виникає необхідність впровадження методів боротьби з корупцією з активним залученням бізнесу та громадянського суспільства. В даному напрямку інноваційним та перспективним для національного ділового середовища є впровадження практики системи комплаенс (compliance). У загальнопоширеному значенні даний термін походить від англійського дієслова «to comply» і означає згоду, відповідність.

У найбільш широкому розумінні практика комплаенс − це внутрішня система протидії корупції, комплекс вбудованих у бізнес-процеси компанії видів контролю (люди, технічні засоби, документи), встановлених задля узгодження зовнішніх та внутрішніх нормативів та вимог [1].

Комплаенс як елемент корпоративної культури включає в себе корпоративні кодекси бізнес-етики, приймаючи які компанія бере на себе зобов’язання дотримуватися принципів чесної конкуренції, не порушуючи законодавство.

Сучасна комплаенс-практика має дві ключові складові, кожна з яких виконує свої функції [3]:

по-перше, це запобігання корупції, протидія відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, і випередження шахрайських операцій з ресурсами компанії та розкрадання коштів. Для реалізації цих завдань компанії розробляють цілий комплекс внутрішніх документів, політик і процедур. У більшості міжнародних корпорацій, наприклад, існують окремі гарячі лінії, які дозволяють по телефону або електронною поштою повідомити про порушення кодексу етики співробітниками компанії, в тому числі і керівниками. Існують внутрішні правила, якими встановлені обмеження на вручення подарунків державним службовцям, правила прояву гостинності, процедури узгодження благодійних внесків тощо. Особлива увага приділяється перевірці репутації ділових партнерів, дистриб’юторів, підрядчиків, посередників і агентів, які надають компанії різні послуги. Такі процедури спрямовані на виявлення прихованих ризиків, коли корупційні дії маскуються під квазілегальні консультаційні послуги, маркетингові дослідження або надмірно завищені перепродажні ціни.

Друга складова представлена внутрішніми перевірками та розслідуваннями для виявлення та запобігання випадків порушення кодексу бізнес-етики компанії. У результаті таких розслідувань та перевірок бізнес контролює сам себе, тим самим сприяючи викоріненню корупції та інших порушень корпоративних правил. У результаті розслідувань співробітників, викритих у неналежних діях, як правило, звільняють, а матеріали розслідувань можуть передаватися в правоохоронні органи.

Очевидно, що застосування внутрішніх політик і процедур вимагає належного ознайомлення співробітників з положеннями внутрішніх документів та здійснення контролю їх реалізації. Транснаціональні корпорації створюють цілі департаменти, набираючи штат співробітників, відповідальних за розробку та впровадження політики відповідності, навчання персоналу, а також проведення внутрішніх перевірок та розслідувань для виявлення та запобігання випадків порушення кодексу бізнес-етики компанії.

Отже, система комплаенс спрямована не тільки на захист репутації компанії, бізнесу власників і інтересів клієнтів, але і шляхом декриміналізації підприємницької діяльності впливає на підтримання коректних економічних процесів, створення конкурентного середовища та розвиток економіки в цілому.

Література:

1. Аналітична довідка «Боротьба з корупцією. Роль бізнесу в Україні». – К.: ТОВ «Фарбований лист», 2011. - 51 с.

2. Бизнес в последние годы отдавал на взятки половину оборота – ФРУ ЛIГАБiзнесIнформ /Информационное агентство / [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://news.liga.net/news/economics/990419-biznes_v_poslednie_gody_otdaval_na_vzyatki_polovinu_oborota_fru.htm.

3. Хорхе Зукоскі, Коли в боротьбу з корупцією вступає міжнародний бізнес/ [Електронний ресурс]. – Режим доступа:

http://news.finance.ua/ua/~/2/2013/04/29/301191.