Економічні
науки /1. Банки і банківська система
К.е.н. Гузенко О.П., Шокало Т.П., Узлов А.І.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ « Криворізький
національний університет», Україна
Вплив проектного фінансування на відтворення необоротних активів
Кризовий
стан промислового сектора України у більшості випадків пов'язаний із
відсутністю джерел фінансування для відтворення необоротних активів. У складі
оборотних активів значне місце займають основні засоби, рівень спрацювання яких
достиг майже 80%. Така ситуація не сприяє підвищенню конкурентоздатності
продукції та знижує рівень певних досягнень базових підприємств промисловості.
Отже, виникає нагальна потреба у відтворені вагомої частки необоротних активів за
допомогою позикового ресурсу, тобто проектного фінансування. Як правило
проектне фінансування надає змогу налагодження тісного взаємозв’язку між
інвестором (позичальником) та банківським менеджером (кредитором).
Дослідженнями
доведено, що тема не є новою проте потребує вивчення з позиції удосконалення вже
напрацьованих шляхів покрашення проектного фінансування з позиції кредитних
позичок для необоротних активів. Доволі вагомими працями із зазначеної проблеми
є наукові розробки таких вчених як: А.А.Пересади, Т.В.Майрової, О.О.Ляхової[1],
Т.П.Куриленко[2], А.В.Гриньова, І.А.Дмитріва, Д.І.Бікулова та ін.[3]. Однією із
головних їх тез виступає доцільність та необхідність залучення проектного
фінансування для відтворення необоротних активів. Звернення до праці
російського вченого Т.Белікова [4] показало, що проектне
фінансування як процес має свої переваги та недоліки. На думку вченого
відкритим залишається питання які саме статті необоротних активів повинні
кредитуватися банком. Чому інвестор (позичальник) має узгоджувати з банком
(кредитором) такі моменти як період життєдіяльності проекту, вид розподілу
ризику за проектом та уточнювати, які саме статті буде включено як заставу, під
зазначений проект.
Проведені
дослідження показали, що більшість вчених у своїх наукових розробках [5, 6, 7]
пропонують розглядати проекти фінансування з позиції конкретно взятої галузі.
Так, враховуючи дослідження науковців щодо кредитування необоротних активів
торгівельних підприємств, можливо представити запропоновані методи фінансування
необоротних активів за допомогою табличного методу (табл.1).
Таблиця 1
Методологічна основа
комплексного підходу до фінансування необоротних активів
|
Інтегровані
методи |
Конкретизація
інтегрованих методів з позиції адаптації |
|
1.Самофінансування |
1.1. Внутрішнє самофінансування |
|
1.2. Зовнішнє самофінансування |
|
|
1.3. Комбіноване самофінансування |
|
|
2. Боргове фінансування |
2.1. Довгострокове банківське
кредитування |
|
2.2. Позабанківське боргове
фінансування |
|
|
2.3. Комбіноване боргове фінансування |
|
|
3. Комплексне фінансування |
3.1. Традиційне фінансування |
|
3.2. Проектне фінансування |
Зокрема, останні обидва
методи фінансування необоротних активів мають використовуватись для
забезпечення розвитку загального їх комплексу, а не окремих їх видів.
На
середніх і великих торговельних підприємствах методи фінансування необоротних
активів носять більш диверсифікований характер. Зокрема, на середніх
підприємствах для фінансування окремих видів необоротних активів може
використовуватися і комбіноване самофінансування, а також позабанківське
боргове фінансування. На великих торговельних підприємствах для реалізації
масштабних інвестиційних проектів із значним обсягом необоротних активів може
застосовуватись і такий метод залучення коштів, як проектне фінансування. В
процесі ідентифікації джерел фінансування окремих видів необоротних активів
такі джерела поділені на власні і позикові, в межах яких визначено як
традиційні, так і нетрадиційні джерела залучення фінансових ресурсів.
З огляду на вище викладені дослідження доцільно зробити ряд висновків: по-перше
проектне фінансування та цикли відтворення необоротних активів тісно пов’язані між
собою; по-друге, серед інтегрованих класичних методів фінансування необоротних
активів, у момент економічної кризи, найбільш вагомим є комплексне
фінансування; по-третє, ключовим напрямком удосконалення циклів фінансування
необоротних активів має стати розробка законодавчих регуляторів у контексті
проектного фінансування, на базі вже існуючих наукових напрямків.
Література:
1. Пересада А.А. Проектне фінансування: Підручник. / А.А.
Пересада, Т.В. Майорова, О.О. Ляхова — К.: КНЕУ, 2005. — 736 с.
2. Куриленко Т.П. Проектне фінансування: Підручник / Т.П. Куриленко. — К.: Кондор,
2006. — 208 с.
3. Гриньов
А.В. Проектний менеджмент: Навч. посібник / А.В. Гриньов, І.А.
Дмитрів, Д.І. Бікулова та ін. — Х.: ХНАДУ, 2006. — 244 с
4. Беликов Т. Минные поля проектного финансирования: Пособие по
выживанию для кредитных работников и инвесторов / Тимур Беликов. — М.: Альпина
Бизнес Букс, 2009. — 221 с.
5.
Гуляєва Л.П. Активізація інвестиційної діяльності вітчизняних
підприємств через механізм проектного фінансування [Електронний ресурс] / Л.П.
Гуляєва // Вісник. — 2011. — №3. — Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ vapsv/2011_3.
6. Пазинич
В.І. Напрями державної підтримки впровадження схем проектного фінансування
в Україні / В.І. Пазинич, К.П. Штепенко, Ю.М. Попова // Фінанси України. - №9
(190). — 2011. — С. 120-126.
7. Попков И.И. Проектное финансирование как комплексная банковская
услуга / И.И. Попков // Банковские услуги. — 2006. — №11. — С. 9-19.