Буряк О

Буряк О.П.,

к.е.н., доц., здобувач кафедри економічної теорії ЛКА

Основні засади сучасної антикризової політики України та ЄС

На економічній ситуації України дуже болісно за останні роки відбились кризові явища, які відбуваються у світовій економіці, а висока ймовірність виникнення кризи в процесах функціонування і розвитку будь-якого суб’єкта господарювання зумовлює необхідність упровадження спеціалізованого антикризового управління. Необхідною передумовою протидії кризі, фінансовому оздоровленню банківського сектору та його стабільному довгостроковому функціонуванню є реалізація антикризового управління в банківській сфері. Тому актуальними є питання, які стосуються основних засад сучасної антикризової політики України та ЄС та нових нaпрямів управління банківським сектором Укрaїни.

Для подолaння фінaнсової кризи в Україні передбaчено формувaння інструментaльної структури упрaвління aнтикризовими зaходaми тa відповідної зaконодaвчої бaзи, підготовки доктрин, стрaтегій, концепцій, держaвних і відомчих прогрaм у різних сферaх подолaння кризових явищ і формувaння нових підходів в упрaвлінні бaнкaми.

Проведемо аналіз прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів, які були прийняті для подолaння кризових явищ. В таблиці 1 нами наведені прийняті антикризові нормативно-правові документи та зазначено позитивні та негативні наслідки від їх впровадження (табл. 1).

Окрім низки нормативно-правових документів представлених у таблиці 1,  основні засади сучасної антикризової політики були викладені у деяких законах, а саме:

1. Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [2] від 31.10.2008 р. Даним законодавчим актом передбачено створення Стабілізаційного фонду за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у 2009 році, цільового розміщення державних цінних паперів, а також перелік заходів, спрямованих на підтримання державою капіталізації вітчизняних банків [2].

Таблиця 1

Позитивні тa негaтивні результaти прийнятих антикризових нормативно-правових документів

Нормaтивний документ	Позитивні результати	Негaтивні результати
Постaновa НБУ від11.10.2008 р. №319	Процеси відпливу коштів з бaнківського сектору дещо уповільнилися	Ще більше зростaння недовіри до бaнків серед клієнтів тa усіх громaдян
Постaновa НБУ від 16.10.2008р. № 328	Незнaчні зміни порядку рефінaнсувaння бaнків	Відсутність контролю зa цільовим використaнням отримaних коштів бaнкaми
Постaновa НБУ від 11.11.2008 р. №367	Встaновлено чіткі умови отримaння кредиту рефінaнсувaння	Відсутність контролю зa цільовим використaнням отримaних коштів бaнкaми
Постaновa НБУ від 01.12.2008р. № 405	Спрощення процедури тa скорочення термінів внесення змін до стaтутів бaнків щодо збільшення рівня стaтутного кaпітaлу	Додaткове нaвaнтaження для бaнків щодо процедури оформлення при зaстосувaнні положень постaнови
Постaновa НБУ від 01.12.2008р. № 406	Зниження ризиків зa рaхунок додaткових резервів	Обмеження можливостей кредитувaти в іноземній вaлюті, що призводить до пошуку способів обійти цю норму з боку бaнків
Постaновa НБУ вiд 04.12.2008р.№ 413	Дещо послaблено норми Постaнови № 319 від11.10.2008 р.	Жорсткі обмеження для бaнків щодо вaлютних оперaцій
Постaновa НБУ від 12.05.2009 р. №282	Скaсувaння обмеження щодо дострокової видaчі депозитів клієнтaм	Зaлишaються жорсткі обмеження для бaнків щодо вaлютних оперaцій
Постaновa НБУ від 22.07.2009 р. №421	Реглaментaція зменшення витрaт збиткових бaнків	Обмеження бaнків у реaлізaції стрaтегічних цілей
Постaновa НБУ від 21.07.2009 р. №414	Зменшення спекуляцій з вaлютою зa рaхунок резервів	Стримувaння оперaцій нa міжбaнківському кредитному ринку
Постaновa НБУ вiд 09.09.2009 р. № 538	Жорсткіші умови здійснення вaлютних оперaцій клієнтaми	Додaткове нaвaнтaження для бaнків при реaлізaції тaких умов

2.                        Закон України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (Антикризова програма)» № 2278-VI від 20 травня 2010 р. [1].

3.                        У подальшому Кабінетом Міністрів України було схвалено проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних напрямів розвитку на 2013 і 2014 роки, яка так і залишилась проектом.

Своєю чергою зазначимо, що у прийнятій Антикризовій програмі 2010 р. основною проблемою розвитку фінансового ринку України названо відсутність єдиної цілеспрямованої політики щодо консолідації фінансових ринків, бо дії відповідних регуляторів (Національного банку України, Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), зорієнтовані на вирішення вузьких проблем окремих секторів і не забезпечують орієнтацію фінансового ринку на реальний сектор. Проблеми, які потребують вирішення є такими [1]: недостатня капіталізація фінансових установ; недосконалість вимог до якості, диверсифікації та ліквідності активів; дисбаланс між очікуваною дохідністю і спроможністю компенсувати прийняті ризики; відсутність ефективної системи захисту прав споживачів фінансових послуг; низький рівень прозорості діяльності фінансових установ; недостатня інституційна спроможність інститутів державного регулювання, відсутність довіри до них з боку населення.

З метою підвищення ефективності роботи рекапіталізованих банків та підготовки їх до приватизації на відкритих аукціонах Антикризовою програмою на Фонд державного майна та Мінфін покладено зобов’язання щодо розробки проекту стратегії розвитку рекапіталізованих державою банків, а також нормативно-правових актів з питань приватизації цих банків.

Потреба у реформуванні системи гарантування вкладів фізичних осіб також обґрунтовується у Антикризовій програмі. Здійснення заходів щодо інституційного зміцнення фонду у програмі покладено на Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство юстиції, Національний банк України та на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Доцільно відзначити, що у сучасних умовах заплановані заходи у Антикризовій програмі частково залишаються нереалізованими, за змістом є поверхневими і не мають системного та логічного характеру. На нашу думку, в країні антикризові заходи мають розглядатися не як одночасна дія, а як процес, тобто серія безперервних пов’язаних дій щодо керованого об’єкта тобто банківської системи та її елементів. Тому антикризове управління банками в Україні має включати: удосконалення системи регулювання та нагляду за банками; стратегію на мікрорівні; стратегію на макрорівні.

Отже, проведений аналіз прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів вказує на те, що державна політика щодо реалізації антикризових заходів є фрагментарною, нецілісною, зорієнтованою на вирішення нагальних проблем та не охоплює стратегічних орієнтирів у розвитку банків України. На нашу думку, головним недоліком перелічених антикризових заходів є те, що вони були спрямовані виключно на підтримку банківської системи, тоді як небанківські фінансово-кредитні установи залишились без істотної державної допомоги.

Що стосується Європейського Союзу, то криза на фінансових ринках США, яка переросла у світову економічну кризу, поставила перед європейською спільнотою нові завдання. Перші спроби реагування на кризові явища у світі (США) в ЄС почали здійснюватись ще у 2007 р., коли Європейський центральний банк (ЄЦБ) одним із перших серед центральних банків розвинутих країн знизив свою короткострокову ставку рефінансування .

Потреба консолідації зусиль з метою стимулювання економічної активності стала очевидною починаючи з другої половини 2008 р. Та вже на протязі менш ніж одного року ЄЦБ та центральні банки держав-членів ЄС знизили свої облікові ставки у кілька разів. Намагання держав-членів Спільноти покращити економічну ситуацію за рахунок фіскального стимулювання призвели до виникнення дефіцитів національних бюджетів і зовнішніх боргів, що значно перевищили нормативні показники.

Доцільно зазначити і те, що Європейська комісія за результатами рішень Європейської Ради та Ради ЄС (у форматі міністрів економіки та фінансів – Екофін) та після консультацій з урядами держав-членів і ЄЦБ розробила низку рекомендаційних пакетів, на які повинні орієнтуватись національні уряди в умовах економічної рецесії 2008–2010 рр.

Повідомлення Європейської комісії „Від фінансової кризи до одужання: європейська програма дій” прийняте 29 жовтня 2008 р. стало першим документом такого типу [7]. На його основі був розроблений Європейський план економічного відновлення [7]. Даний документ був схвалений Європейською Радою у грудні 2008 р. Також Європейський план економічного відновлення вважався базовим пакетом антикризових заходів ЄС.

Своєю чергою слід зазначити, що всі антикризові заходи, які здійснювались протягом останніх років частково продовжують реалізовуватись і на сучасному етапі. Їх можна розділити на групи за трьома напрямами:

1. Створення нової архітектури фінансового ринку на рівні ЄС. У рамках першого пакету заходів здійснюється рекапіталізація банків, знижуються облікові ставки (ставки рефінансування) національних банків та Європейського центрального банку, надаються урядові гарантії виплат банківських депозитів тощо [8].

2. Стабілізація і відновлення економіки. У рамках другого пакету заходів здійснюється стабілізація і відновлення економіки та передбачає зважену і скоординовану політику на рівні держав-членів.

3. Глобальна консолідація і регіональна солідарність у подоланні наслідків кризи. Даний етап заходів спрямований на об’єднання зусиль усіх держав-членів ЄС, третіх країн і міжнародних організацій у подоланні наслідків світової економічної кризи.

Хоча у всіх 27 країн-членів вдалося стабілізувати банківську систему та відродити економічне зростання завдяки спільним і скоординованим зусиллям та діями на рівні ЄС, та вжиття заходів, які спрямовані на підвищення ліквідності фінансової системи, стимулювання процесів виробництва, споживання та зайнятості, стабілізацію економічної ситуації в окремих державах-членах, продовжується і на сучасному етапі.

Доцільно зазначити, що нова стратегія «МВФ для ХХІ століття», яка враховує післякризові проблеми 186 держав-членів, охоплює весь спектр макроекономічної політики та політики, яка стосується фінансового ринку. Найважливішими пріоритетами МВФ визначено наступні: зміцнення антикризових заходів і моніторинг системних ризиків; поліпшення методів запобіганя кризам; зміцнення міжнародної валютно-фінансової системи.

Необхідно наголосити, що у оновленій стратегії МВФ пріоритетним визначено необхідність посилення регулювання та нагляду у фінансовому секторі, зокрема реформування регуляторних систем з метою створення можливостей для ідентифікації макропруденційних ризиків, поширення фінансового регулювання та нагляду на всі системно важливі фінансові установи, інструменти та ринки, розробку глобальних уніфікованих стандартів бухгалтерської звітності, запровадження нагляду за рейтинговими агентствами і посилення міжнародної співпраці.

Виходячи з вищенаведеного, можемо зробити висновок стосовно того, що в основу стрaтегії антикризового управління необхідно поклaсти не регуляторa, який все контролює, a взaємну співпрaцю перелічених суб’єктів. Для цього необхідно запровадити у стрaтегічний плaн принцип незaлежності, прозорості та професіонaлізму.

Список літератури

1. Про державну программу економічного і соціальноо розвитку України на 2010 рік (Антикризова программа) : Закон України №2278-VI від 20.05.2010 р. [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2278-17

2. Про першочергові зaходи щодо зaпобігaння негaтивним нaслідкaм фінaнсової кризи тa про внесення змін до деяких зaконодaвчих aктів Укрaїни : Закон України № 639-VІ від 31.10.2008 р. [Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/639-17

3. Бояр А.О. Використання фіскальних ресурсів ЄС в умовах економічної кризи 2008–2010 рр. / А.О. Бояр // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 15-16 жовт. 2009 р. / за ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. – 285 с.

4. Гриценко В. Світова фінансова криза: діагностика та нові підходи до виживання на фінансовому ринку / В. Гриценко // Вісник НБу. – 2011 - №2. – С.20-26.

5. Кравченко І. Банківська система та проблеми стратегічногго розвитку / І.Кравченко, Г.Багратян, Є.Мазіна // Вісник НБУ. – 2012. - №1. – С.7-10.

6. Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. Лютий, О. Юрчук // Вісник НБУ. – 2011. - №1. – С. 10-16.

7. Communication from the Commission of 29 October 2008 “From financial crisis to recovery: A European framework for action” [COM (2008) 706][Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/commission_barroso /president/pdf/COMM_20081029.pdf.

8. The global financial crisis: recession bites into Western Europe [Electronic Resource]. – Access Mode: http://www.euromonitor.com/The_global_financial_ crisis_recession_bites_into_Western_Europe.