І. Івашкевич, студентка 4 курсу

Керівник: Л. Черчик, д. е. н., проф.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНІ ОПЕРАЦІЇ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В останні роки у Волинській області спостерігається подальша інтеграція її підприємств у світовий ринок. У зв'язку з цим виникає проблема забезпечення найбільш ефективної діяльності підприємств щодо формування структури експорту й імпорту з урахуванням інтересів національних товаровиробників та необхідності структурної перебудови економіки, пошуку та розміщення іноземних інвестицій насамперед у пріоритетні сфери діяльності. Після відходу від державної монополії на зовнішню торгівлю всі зацікавлені підприємства, фірми та товариства, незалежно від форми власності, включилися в зовнішньоекономічні зв'язки.

Експортно-імпортні операції залишаються основним джерелом валютних надходжень підприємств-резидентів та бюджету.

Імпортна операція – це комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

До імпортних операцій відносяться:

– придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

– ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

– ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;

– придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою та безготівковими розрахунками;

– отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги .

Експортна операція – комерційна діяльність, пов'язана з продажем та вивезенням за кордон товарів, робіт, послуг для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Є такі види експортних операцій:

– експорт товару за наявні грошові кошти;

– експорт товару в межах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу;

– експорт товару на умовах консигнаційної угоди;

– експорт товару на умовах бартерної угоди;

– експорт товару в рахунок надання допомоги.

Крім товарів можливий ще експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) та експорт послуг (технічні послуги, навчання фахівців і т.д.). Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Але при укладенні експортних угод слід пам'ятати, що деякі види експорту в Україні заборонені, зокрема: експорт з території України предметів, які представляють національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України; експорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової й інтелектуальної власності; анульовані цінні папери та ін.

Зовнішньоторговельні операції здійснювались з партнерами 97 країн світу.

Основними ринками збуту та купівлі товарів були країни Європейського Союзу, на які припадало 57,9 % загального обсягу експорту та 78,0% – імпорту. Частка країн СНД в експорті становила 39,9% обсягу, в імпорті – 13,8%.

Підприємства області відправляли переважно електричне обладнання, механічні пристрої, деревину та вироби з неї, меблі, автобуси, пластмаси, зернові культури, кам’яне вугілля, торф підшипники, папір, картон, текстильний одяг, насіння і плоди рослин, казеїн, зернові культури, молочну та м’ясну продукцію. Одержували – засоби наземного транспорту, крім залізничного, нафтопродукти, пластмаси, полімерні матеріали, електричне обладнання, механічні пристрої, чорні метали та вироби з них, деревину та вироби з неї, добрива, м’ясо і субпродукти.

Обсяг експорту товарів у 2013 р. порівняно з 2012 р. збільшився на 3,8 % і становив 628,8 млн. дол. США, імпорту – відповідно на 7,3 % і становив 1089,0 млн. дол. США. Від’ємне сальдо склало 460,2 млн. дол. США проти від’ємного 409,4 млн. дол. США у 2012 р.

Відповідно з географічною структурою зовнішньої торгівлі товарами щодо експорту у 2013 р. найбільшу частку займає Німеччина 30,9 %, далі Російська Федерація 23,5 %, Польща 10,9 %, Білорусь 6,6 %, Казахстан 6,5 % і на інші країни припадає лише 21,6 %.

Якщо ж простежити географічну структуру імпорту товарів у 2013 р., то Німеччина імпортує 26,2 %, Польща 14,2 %, Білорусь 9,5 %, Угорщина 8,4 %, Франція 7,7 %, імпорт з інших країн становить 34,0 %. Як бачимо, Німеччина лідирує як у експортних, так і в імпортних операціях, що не можна сказати про інші країни, де структура змінюється досить істотно.

Найбільші обсяги як експорту, так і імпорту товарів здійснювали підприємства обласного центру, Луцького району та міст обласного значення.

Експорт продукції, виготовленої з давальницької сировини, у 2013 р. становив 160243 тис. дол. США. Найбільше експорт з давальницької сировини припадає на Угорщину (32824 тис. дол. США), Німеччину (107018 тис. дол. США), Польщу (8308 тис. дол. США).

У 2013 р. обсяг експорту послуг, порівняно з 2012 р. збільшився на 6,6 % і склав 57,0 млн. дол. США, імпорту – зріс на 43,1% і становив 40,6 млн. дол. США.

Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами у 2013 р. році дуже відрізняється від географічної структури зовнішньої торгівлі товарами. Основними країнами, куди здійснювався експорт послуг, є: Австрія – 68,9 %, Німеччина – 13,6%, Польща – 4,5 %, Російська Федерація – 2,7 %, Білорусь – 1,9 %, інші країни –8,4 %. Імпорт має кардинально іншу структуру: Панама – 35,7 %, Польща – 16,0 %, Німеччина – 10,9 %, Швеція – 9,5 %, Швейцарія – 6,3 %, інші країни – 21,6 %.

Серед експортованих послуг переважають послуги з переробки матеріальних ресурсів, комп’ютерні послуги, культурні та рекреаційні послуги та послуги автомобільного транспорту. Структуру імпорту формують транспортні, послуги, пов’язані з подорожами, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, ділові та послуги з ремонту та технічного обслуговування.

Часка співпраці з країнами ЄС з кожним роком зростає, що не можна сказати про співпрацю з країнами СНД.

З зазначених даних, можна простежити, що найбільш тісний взаємозв’язок Волинської області з Німеччиною, Польщею та Білорусією.

Для того, щоб розпочати суб’єктам вихід на зовнішні ринки в якості експортера або імпортера доцільно провести такі дії: встановити мету здійснення експортно-імпортних операцій; проаналізувати умови функціонування підприємства, з яким суб’єкт хоче заключити угоду; заключити угоди на реалізацію товарів, робіт, послуг; оцінити зовнішнє середовище, вибрати ринки збуту або ринки закупівель, знайти шляхи виходу на них; визначити ціну товару та умови його постачання.

Отож, для того аби сприяти експортно-імпортним операціям необхідно удосконалити законодавчу базу країни та створити умови для розвитку малого бізнесу.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Загальні засади експортно-імпортної діяльності // Облік і аналіз в ЗЕД / Ф. Ф. Бутинець: Підручник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – Житомир: ПП Рута, 2001. – 542 с.

2. Головне управління статистики у Волинській області. – 2014. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lutsk.ukrstat.gov.ua.

3. Науменко В. Ю., Баранюк Л. С. Статистичний щорічник Волинь 2013 / В. Ю. Науменко, Л. С. Баранюк. – Луцьк. МКФ «Християнське Життя», 2014. -509 с.