ЕКОНОМІКА. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

К.е.н. Цимбалюк І.О.,

Лущик В.Д.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Необхідність та перспективи залучення іноземних інвестицій у енергозбереження в Україні

Питанням енергозбереження людство зацікавилось ще у 70-ті роки в період стрімкого розвитку енергетики. Проте, і на сьогодні дана проблема не втрачає своєї гострота та актуальності. Запаси енергетичних ресурсів вичерпуються, ціна на них постійно зростає, до того ж нестабільність політичної ситуації у світі змушує шукати нові джерела енергії та ефективно використовувати наявні.

В чинному законодавстві визначено поняття, принципи та цілі енергозбереження. Так, згідно із Законом України «Про енергозбереження», – це діяльність, яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів [1]. Метою впровадження енергозбереження є регулювання відносин між юридичними та фізичними особами з приводу раціонального та ефективного використання енергетичних ресурсів та технологій.

Процес інвестування у енергозбереження може здійснюватись із залученням коштів як від внутрішніх, так і від зовнішніх суб’єктів підприємництва, які здійснюватимуть вкладення в енергозбереження коштів з метою отримання прибутку або ж досягнення соціального ефекту. Залучення іноземних інвестицій в економіку країну сприятиме збільшенню кількості робочих місць, оновленню технологій виробництва та технологічного обладнання, стимулюватиме розвиток економіки країни вцілому.

Розглядаючи перспективи залучення іноземних інвестицій у заходи, спрямовані на енергозбереження варто зауважити, що Україна має ряд переваг та позитивних характеристик, зокрема:

1. високий рівень науково-дослідних розробок у багатьох галузях науки і техніки та наявність значного науково-технічного потенціалу;

2. низький рівень оплати праці, наявність так званої „дешевої робочої сили”, що зменшує вартість реалізації заходів у енергозбереженні;

3. наявність необхідної інфраструктури – трубопроводи, транзитні термінали, залізниці і автомобільні дороги, мережі електропередач, морські порти;

4. вигідне географічне розташування – між Європою та Азією, між Північчю і Півднем Європи, безпосередній кордон з Європейським Союзом;

5. значні запаси багатьох видів сировинних ресурсів (вугілля, залізна та марганцева руди, сірка, ртуть, титан, уран, граніт, мармур, мінеральні солі, гіпс, алебастр тощо); наявність відповідної добувної та транспортної інфраструктури;

6. сприятливі передумови для розвитку агробізнесу, що обумовлено значними запасами чорнозему – 60 % світових запасів належать Україні;

7. законодавство, яке стосується сфери захисту навколишнього середовища в кілька разів ліберальніше, ніж законодавство високорозвинених країн;

8. сприятливі кліматичні умови в країні та відсутність ризику масштабних природних катастроф є зручними для ведення будь-якого бізнесу [2].

Незважаючи на зазначені переваги інвестування, обсяг залучених іноземних інвестицій в Україні є незначним, а основним інвестором залишається Кіпр. В першу чергу це пов’язано з рядом негативних чинників, які відлякують іноземного інвестора, строюючи досить несприятливий інвестиційний клімат в середині країни. До них належать:

- нестабільність політичної та економічної ситуації;

- недосконалість законодавства;

- відсутність гарантій для потенційних інвесторів;

- високий рівень інфляції;

- економічна криза;

- нерозвиненість ринку цінних паперів;

- відсутність податкових стимулів для інвесторів;

- високий рівень корупції, наявність рейдерства та наявність бюрократизму в органах державної влади [2; 3, с.90].

Згідно оцінки проводиться Європейською Бізнес Асоціацією станом на кінець третього кварталу 2014 року інвестиційна привабливість України становить 2,65 (максимальна оцінка 5) [4], що свідчить про досить низький рейтинг нашої країни. Серед основних чинників, що негативно вплинули на зміни в інвестиційному кліматі України за останні місяці 2014 року: не підписання Угоди про Асоціацію – 42% та адміністративний та економічний тиск на бізнес – 38%, корупція – 20% [2]. Отже, при всіх перевагах інвестування в Україну негативні фактори все ж переважають та зменшують приток інвестицій до країни, що змушує шукати додаткові внутрішні джерела ресурсів для здіснення інвестицій у енергозбереження.

Література:

1. Про енергозбереження: Закон України від 01.07.1994 № 74/94-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/94-вр

2. Стефанків О.М. Інвестиційна привабливість економіки України [Електронний ресурс] / О.М. Стефанків, В.І. Данилишин // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. – 2014. – №5. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3031

3. Ільницька-Гикавчук Г.Я. Проблеми та шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку України / Г.Я. Ільницька-Гикавчук // Вісник Хмельницького національного університету. – 2012. – № 1. – С. 90-93.

4. Індекс інвестиційної привабливості / Європейська Бізнес Асоціація [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.eba.com.ua/uk/about-eba/indices/investment-attractiveness-index