Медицина/1

Медицина/1.Акушерство і гінекологія

Бирчак І.В., Курка С.В., Нестерчук А.П.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Особливості перебігу мастопатії при вагітністі

Молочні залози (МЗ) - це орган репродуктивної системи жінки. Вони є органом-мішенню, на який діють близько 15 гормонів (найбільш важливими з них є стероїдні статеві гормони, пролактин, лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий гормони, гормони щитоподібної залози, соматотропний гормон, кортизол, інсулін, андрогени, мелатонін). Такий широкий спектр гормональних впливів на МЗ може спричинити розвиток різних патологічних дисгормональних процесів – мастопатій, що в свою чергу є чинником ризику розвитку раку молочних залоз.

Згідно з визначенням ВООЗ (1984), мастопатія (mastos - молочна залоза, pathos - хвороба) - це фіброзно-кістозна хвороба (ФКХМЗ), що характеризується порушенням співвідношень епітеліального і сполучнотканинного компонентів, широким спектром проліферативних і регресивних змін тканин молочної залози. Проліферативні зміни включають гіперплазію, проліферацію часточок, проток, сполучної тканини, а регресивні процеси - атрофію, фіброз, утворення кіст. Фактично мастопатія - це результат нефізіологічного співвідношення епітеліальної і сполучної тканин. Це одне із найпоширеніших захворювань у жінок: у популяції захворюваність складає 30-40%, а серед пацієнток із гінекологічними захворюваннями – 58-80% [3, 16]. Найвища частота ФКХМЗ припадає на репродуктивний вік жінки (25-48 років), тобто на той період, коли найбільш актуально постає питання планування сім’ї та народження дітей [11]. Частота ФКХМЗ складає серед вагітних – 12-18% [5].

До чинників ризику розвитку доброякісних захворювань МЗ належать: обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (невиношування вагітності, дисгормональні та запальні захворювання статевих органів, неплідність, велика кількість штучних абортів), порушення репродуктивних змін у житті жінки (раннє менархе), дисгормональні та запальні захворювання статевих органів. Велику роль у генезі патології МЗ відіграють екстрагенітальні захворювання (цукровий діабет, патологія печінки та жовчовивідних шляхів, ожиріння, метаболічний синдром, гіпофункція щитоподібної залози, коліт, дисбактеріоз), інфекції (хламідіоз, уреаплазмоз, вірусні інфекції), інтоксикації (пріоритетні ксенобіотики – солі важких металів, хлорорганічні пестициди), психічні травми. Водночас сучасне забруднення довкілля хлорорганічними сполуками, що належать до репродуктивних токсикантів і мають естрогеноподібні властивості (ДДТ та його метаболіти), призводить до їхнього накопичення в тканинах організму, особливо в жировій, яка превалює у структурі МЗ, та до зв’язування з рецепторами статевої системи на замісній основі. Вперше виявлення патології МЗ у вагітних групи ризику становить 81,4% [1].

Як відомо, вагітність – процес динамічний, під час якого відбуваються постійні гормональні зміни відповідно до терміну гестації та потреб організму жінки і плода. Патологічні зміни МЗ посилюються за наявності зазначених вище чинників ризику та дисбалансу у співвідношенні естрогени/прогестерон у вагітних на фоні фізіологічної проліферації у процесі підготовки до лактогенезу та лактопоезу. У тканинах МЗ наявна певна концентрація прогестерону та естрадіолу, що взаємодіють із відповідними рецепторами. Гормон пролактин разом з естрогенами і прогестероном суттєво впливає на формування та функціональну активність МЗ, стимулює процес лактації, а також збільшує кількість рецепторів естрогенів у залозі, підвищує їхню чутливість до найактивнішої фракції естрогенів – естрадіолу, що може впливати на розвиток проліферативних процесів у тканинах МЗ. У більшості пацієнток розвиток та прогресування мастопатії відбуваються на фоні гіперпролактинемії [6].

У пацієнток із ФКХМЗ, кількість яких серед контингенту вагітних невпинно зростає, перебіг вагітності також відрізнятиметься від фізіологічного внаслідок тісного зв’язку між гормональною регуляцією стану МЗ та гормональним забезпеченням вагітності й впливу екологічних чинників довкілля. Про патологічний перебіг другої половини гестації (з 20 до 40-го тижня) у жінок із ФКХМЗ свідчать такі ультразвукові критерії, як гіпертонус міометрія, невідповідність ступеня зрілості плаценти терміну вагітності, патологічна величина амніотичного індексу, ознаки затримки росту плода, гіпертрофія або гіпотрофія плаценти [2]. Психоемоційне напруження відіграє важливу роль як у ґенезі ФКХМЗ, так і в розвитку ускладнень вагітності у жінок із цим захворюванням [6]. Вивчення психоемоційного стану у жінок із ФКХМЗ майже не проводилося, проте відомо, що наявність доброякісної пухлини є стресорним чинником для їхньої психіки. [13]. Високий рівень тривоги за стан новонародженого та його нормальний розвиток у пацієнток із ФКХМЗ формує хронічну стресорну реакцію, що призводить до вегетативних порушень, підвищення функції наднирників [4]. Психоемоційне напруження може переходити в психоемоційний синдром, який порушує гомеостаз та викликає різноманітні патологічні процеси. Організм відповідає на стресорні ситуації синтезом гормонів і медіаторів стресу, які є маркерами адаптаційних можливостей організму [10].

Максимальний анатомічний та функціональний розвиток МЗ відбувається наприкінці вагітності, перед лактацією, але підготовка триває впродовж усієї вагітності під впливом гормонів яєчників та плаценти. Під час вагітності процеси проліферації та мітотична активність клітин епітелію виражені особливо різко. У жінок, що вже годували груддю, епітеліальні клітини залоз проходять стадію зворотного розвитку до часткового руйнування альвеол наприкінці періоду лактації. У жінок, що не годували груддю, часточки альвеол можуть частково зберігатися, оскільки процес зворотного розвитку залишається не завершеним. Ця обставина підвищує ризик розвитку проліферативних процесів [7,14]. В осіб із ФКХМЗ під час вагітності досить часто зустрічаються мастодинія, галакторея, порушення стану плода, загроза переривання вагітності.

На даний час проводилось досить мало досліджень, які б давали уявлення про особливості перебігу періоду вагітності у пацієнток із ФКХМЗ та про ті зміни, що відбуваються в МЗ у даного контингенту на етапах підготовки до лактогенезу та лактопоезу. Для виявляння ФКХМЗ рекомендується обов’язкове ультразвукове обстеження МЗ у всіх пацієнток, що стають на облік у жіночій консультації з приводу вагітності, проведення низки організаційних заходів, серед яких обов’язковими є огляд та пальпація МЗ у всіх жінок на прийомі у лікаря в жіночій консультації або у стаціонарі, а також мамографія або ультразвукове обстеження МЗ, що залежить від віку та індивідуальних особливостей анамнезу і стану здоров’я вагітної. Раннє виявлення ФКХМЗ у вагітних сприяє зменшенню кількості ускладнень як під час вагітності так і впродовж всього життя.

Література:

1. Фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз та вагітність: проблеми та шляхи їх вирішення / Жабченко І.А., Бондаренко О.М. // Збірник доповідей Всеукраїнського наукового форуму «Здорова нація: здоров’я жінки та дитини». – К., 2008. – С. 113-115.

2. Г.Яременко, І.Жабченко, О.Бондаренко «Ультарзвуковий моніторинг стану молочних залоз та фетоплацентарного компоненту у вагітних із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз» Здоровье женщины №3(39) 2009 с.94-96.

3. Громова А.М., Громова А.Л. Особенности гинекологического обследования больных с заболеваниями молочных желез //Акушерство и гинекология. – 2006. – № 6. – С. 39-40.

4. Губин В.А., Черниченко И.И. Психологические аспекты проживания беременных женщин на радиоактивно загрязненной территории // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. – 1998. – № 2. – С. 56-58.

6. Татарчук Т.Ф., Ефименко О.А., Рось Н.В. Дисгормональные заболевания молочных желез в практике гинеколога-эндокринолога // Эндокринная гинекология. – К., 2003. – С. 147-181.

7. Чернуха Е.А. Нормальный и патологический послеродовой период. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 272 с.

8. Зотов А.С., Белик Е.О. Мастопатия и рак молочной железы. Краткое руководство. – М.: «МЕДпресс-информ», 2005. – 112 с.

10. Кочнева М.А., Сумовская А.Е., Орлова М.М. Психологические реакции у женщин при физиологическом течении беременности // Акушерство и гинекология. – 1990. – № 3. – С. 13-16.

11. Ласачко С.А. Профілактика непланової вагітності при дифузній доброякісній гіперплазії молочних залоз. Автореф. дис... канд. мед. наук. – К., 1999. – 20 с.

12. Ласачко С.А., Квашенко В.П., Яшина Е.Г. Диагностика и возможности терапии мастодинии в практике акушера-гинеколога // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 3 (207). – С. 8.

13. Прилепская В.Н., Т агиева Т.Т. Заболевания молочных желез. Возможности диагностики: в помощь практическому врачу // Вестник Российской Ассоциации акушеров и гинекологов – 2000. – № 4. – С. 72.

14. Сидорова И.С., Овсянникова Т.В. Практическое руководство по клинической гинекологии. – М.: МЕДпресс-информ, 2006. – 448 с.

15. Смоланка И.И., Досенко И.В. Дисгормональные гиперплазии молочных желез: этиология, клинические формы, принципы терапии // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2007. – № 3 (6). – С. 42-43.