К.філол.н. Полякова А.А.

Чернігівський державний технологічний університет

З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ КОМАНДНОГО ПРОЕКТУ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Вже відомо, що успішна взаємодія викладача і студента будується не на передачі інформації, як це вважалось раніше, а на примушенні до її пошуку, тобто на утворенні таких умов, коли активізуються різноманітні ментальні вміння людини. Процес “оволодіння” мовою не є те ж саме, що процес “вивчення”, і, за спостереженнями психологів, процес “оволодіння”, на жаль, недоступний для спостереження чи інтуітивного пізнання. З іншого боку, практика свідчить, що, для очевидного досягнення позитивного результату, необхідно створити для людини, що вчиться, якомога ширше лінгвістичне оточення, в якому мова, поза її формального викладання, слугуватиме інструментом здобуття і передачі інформації. Крім того, студент вчитиме мову значно успішніше при умові отримання задоволення при навчанні і формування позитивної самооцінки.

Досить цікаві результати в цьому напрямку дає такий вид роботи як командний проект. Автор цієї публікації має досвід використання такої методики під час роботи зі студентами другого року навчання немовного ВНЗ. Робота була ініційована посольством Франції в Україні, запропонувавши конкурс на кращий командний проект, який би зробив необхідним використання іноземної мови як: 1)джерела інформації, 2) як інструмента здобуття інформації.

В методичній нотатці мета була сформулювала так: 1) створити і 2) використати автентичний відеоматеріал, який би міг сприяти надбанню лінгвістичних, професійних та культурних знань студентами 1 та 2 курсу (середній рівень) неспеціальних навчальних закладів. Автори вважали, що, пропонуючи студентам створити і прокоментувати аматорський фільм, створений з використанням іноземної (французької) мови, з методологічної точки зору, можна досягти інтенсифікації когнітивного процесу в загальному значенні і реалізувати поради психологів стосовно „прихованої стимуляції” придбання знань через опосередковані дії.

Проект, який ми разом із студентами вибрали, мав назву „ Історичні реалії середньовічного міста”. Потрібно було не тільки зняти відеофільм щодо існування та організації життя стародавнього міста, але і провести відповідні паралелі з західноєвропейським містом (будь-яким французьким). Педагогічні стратегії базувались на реальній мотивації використання іноземної мови як інструменту здобуття інформації та пояснення феноменів середньовічного життя в усному і письмовому вигляді. Завдання викладача в реалізації цього проекту зводились до необхідності роз’яснити суть завдання, поставити загальну мету, пояснити методику і мету роботи, розподілити роботу по напрямках, організувати команди і кожній з них задати план роботи, скоординувати роботу команд за обсягом, напрямком і термінами, надати допомогу організаційного і лінгвістичного характеру, визначити рамки дослідження і накреслити передбачувані результати, сприяти пошуку допоміжних зовнішніх людських і інструментальних ресурсів, необхідних для здійснення проекту, систематизувати студентські доробки і, нарешті, описати роботу французькою мовою і у вигляді педагогічного досьє надіслати його до посольства Франції. Генеральна мета полягала в прагненні навчити студентів працювати в команді відповідно до стратегій командного проекту. В пояснювальній нотатці до педагогічного досьє виховну мету ми позначили так: - розвивати пошукові здібності студентів при роботі як поодинці, так і в групі; - розширити горизонт дій і засобів досліджень (історичні місця, музеї, етнографічні галереї, бібліотеки, Інтернет); - використати стратегії для здобуття і систематизації нових знань (відеокамера, магнітофон, інтерв’ю, зйомки документального фільму, участь в семінарі);- вжити методи наукового аналізу і порівняння реалій національної та іноземної культури однієї епохи (так званий культурно-історичний зріз); - в рамках міжкультурного обміну запропонувати пізнавальний відеографічний матеріал підліткам, для яких французька мова є рідною; - розвивати інтелектуальні і ментальні здібності учасників проекту; - прищепити організаторські навички для подальшої професійної діяльності.

Навчальна мета проекту стосувалась вдосконалення різнопланових лінгвістичних дій.

Було сформовано п’ять команд відповідно до суті завдань: кінематографічна (зйомки фільму про Новгород-сіверський монастир), Інтернет-група (пошук свідчень про відповідну епоху у Франції), гід-група (вивчала архітектуру Чернігівського Валу), історична (досліджувала прикладне мистецтво), журналістська (яка інтерв’ювала представницю Корпусу миру мадам Арлет Варн’є). Завдання виконувались поетапно протягом місяця. Кожна команда представила результати досліджень спочатку в академічних групах, а згодом і на загальному семінарі. Крім обміну думками про результати роботи, на семінарі був показаний знятий фільм і відбулася бесіда з представницею Корпусу миру щодо реалій життя середньовічного західноєвропейського міста. Студенти зробили висновки про здобуття нового досвіду роботи в команді.

Висновки. Командний проект, ініційований у відгук на пропозицію посольства Франції, виявився серйозним етапом у формуванні досвіду викладання - з одного боку, і вивчення - з іншого, іноземної (французької) мови. Методологія командного проекту, яка передбачає використання як спільної, так і автономної роботи студентів, надала унікальних можливостей для індивідуального підходу до студентства, кожний представник якого вибирав собі завдання відповідно до внутрішніх потенцій, особистісних властивостей та інтелектуальних запитів, що цілком відповідає вимогам часу і формує необхідні професійні якості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Думенко Л.Г. Навчання із задоволенням (метод проектів при вивченні іноземної мови як засіб розвитку творчої особистості)/Л.Г. Думенко // Наукові записки Ніжинського університету ім. М.Гоголя. – Серія: Психолого-педагогічні науки. – 2006. - №1. – С.54-61.