Бондарєва А. Ю.

Національний технічний університет України «КПІ»

Словотвірні засоби лексики англомовного наукового тексту

Для наукового стилю мовлення характерні певні лексичні особливості. Лексика, що переважає в текстах наукового стилю, утворюється в мові не довільно, а за визначеними правилами та законами, які функціонують у мовному середовищі. Похідні слова, отримані в результаті словотвору, мають певне словотвірне значення, яке займає середню позицію між граматичним та лексичним значеннями і належить одночасно до вираження форми і змісту. Нерідко словотвірне значення розуміють як значення похідного слова в цілому, що приводить до змішування лексичного значення похідного зі словотвірним [4, с. 179].

Найпродуктивнішими засобами словотвору в англомовних наукових текстах є афіксація, словоскладання, конверсія та абревіація. Найбільш поширений словотвірний суфікс – -еr (-or). Він слугує для утворення іменників, котрі позначають механізм або особу, яка виконує певну дію, наприклад: to use (використовувати) + -еr = user (користувач); to convert (конвертувати, перевертати) + -еr = converter (конвертер), to create (створювати) + or = creator (творець). Для утворення нових прикметників також широко використовується, насамперед, суфіксальний словотвір. Для формування прикметників з дієслів слугують суфікси -ive, -able, -ible, -еnt, -ant: to inеgrate (інтегрувати) + -ive = integrative (інтеграційний), to sustain (підтримувати) + -able = sustainable (стійкий); суфікси, за допомогою яких утворюються прикметники від іменників: -less, -ar: angle (кут) + -ar = angular (кутовий), count (рахунок) + -less = countless (незліченний). Ряд суфіксів (-ion, -ation, -ent, -еnce, -ing) застосовується для формування з дієслів термінів, що виражають певні поняття:    to instruct (інструктувати) + -ion = instruction (інструкція); to debug (налагоджувати) + -ing = debugging (налагодження), to apply (застосовувати) + -ation = application(застосування).

Серед найуживаніших термінотворчних префіксів вирізняють наступні: de- (deсompress, decompile), in- (install, incorporated), inter- (internet, interact), multi- (multstore, multipack), re- (restore, resocialization), dis- (disorder, dismiss), sub- (subaccount, subname), trans- (transnormal, transaxial).

Доволі продуктивним методом утворення термінів, котрі й скдалають основу лексики наукового стилю, є словоскладання: ink-jet, int-number, face-change, value-added, wave-shaped. Доволі часто застосовується складання основ без використання з’єднувального елементу: keyboard, firewall, flowchart, database, broadband. Лексичне значення таких слів є сумою значень елементів, що входять до їх складу.

Ще один продуктивний метод – конверсія. Це безафіксальний спосіб словотвору, при якому слово змінює частину мови (level – to level) [3, с. 361].

Насиченість скороченнями – одна з помітних особливостей наукового стилю. Це обумовлено тим, що терміни у вигляді складних слів та словосполучень незручні для використання та сприйняття, тому іноді складний термін вживається у скороченому варіанті: back emf – back electromotive force, CAD – capital account deficit, ELE – extra low emitions, PV – photovoltaic.

Активний розвиток науки зумовлює безперервну появу великої кількості нових скорочень. В залежності від того, в який спосіб скорочуються компоненти термінів, відрізняють різні структурні типи скорочень.

Абревіатури – це «складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття» [2, с. 135]. Акроніми – слова, складені з перших літер чи частин слів словосполучення, що скорочується. На відміну від абревіатур, акроніми читаються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер. Варто зазначити, що деякі науковці не розмежовують поняття «абревіатура» та «акронім» [2, с. 135]. В якості прикладу абревіатури/акроніма можна навести такі: GAB – general agreements to borrow, GEMM – gilt-edged market maker. На сьогоднішній день виникла нова тенденція, яка полягає в тому, щоб опускати крапки між літерами (наприклад, GDP для позначення Gross Domestic Product). При цьому, у деяких випадках мають місце обидві форми: EPA і E.P.A. (Environment Protection Agency) [1, с. 10-11].

Досить чисельними є графічні скорочення, які часто зустрічаються в наукових текстах, оскільки переважно позначають міри, одиниці та величини. Такі скорочення є лише умовними позначеннями слів чи словосполучень, оскільки в усному мовленні відтворюється їх повна форма: £ (лат. libra, англ. pound) [1, с. 6-7].

При формуванні лексики наукового стилю застосовуються також лексичні скорочення або усічення слів («вирізання» фрагментів вихідного слова незалежно від морфемних границь) [1, с. 38]. Виходячи з того, яка частина слова усікається, виділяються чотири підтипи усічень. Серед них: початкові (bot – robot, net – Internet), серединні (cablegram – cable telegram), кінцеві (tempco – temperature coefficient) та крайові (flu – influenza) [2, с. 44]. Найбільш поширені кінцеві усіканні, ймовірно, тому, що початкова частина слова співпадає, як правило, з частиною кореневої морфеми вихідного слова.

Варто зазначити, що лексика англомовних текстів наукового стилю доволі різноманітна, що забезпечується широким рядом словотвірних засобів.

Література

1. Михайлова О. І., Тарасюк К. І. Англійські лексичні та графічні скорочення, напівскорочення, ініціали імен людей, абревіатури, що виникли під час листування електронною поштою та акроніми. – К.: ТОФ Видавничий Дім Спорт, 2008. – 26 с.

2. Нікішина В. П. Особливості перекладу абревіатур та інших скорочень. / В. П. Нікішина. – Миколаїв, 2007. – с.134-137

3. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: учеб.пособие/ М.В. Никитин. – СПб.: Научный центр проблем диалога, 1996. – 760 с.

4. Щігло Л. В. Реалізація форм словотвірного значення у віддієслівних субстантивах з категоріальним значенням активного руху / Л. В. Щігло // Вісник Сумського держ. ун-ту: – Серія: Філологічні науки. – Суми : СумДУ, 2007. – №1. – Том 1. – С. 173–177