Якіна О.В.

науковий керівник Моісеєва Н.О.

Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

Науково-методологічні підходи до визначення поняття “мовленнєва маніпуляція”

Найчастіше термін “мовленнєве маніпулювання” розглядають у контексті мовного спілкування у системі засобів масової інформації чи агітаційному виступі безпосередньо перед аудиторією.

Маніпуляція як наукова категорія була введена в обіг у 40-50-х рр. ХХ століття західними політологами. У політологічній літературі доби СРСР термін “маніпуляція” мав негативний відтінок і вживався для розвінчання ідеології “буржуазних” “імперіалістичних” держав. Згодом, у 60-х роках поняття маніпуляції з політологічних праць перемістилося у сферу психології та почало вживатися у контексті міжособистісних відносин. Разом із запозиченням терміну було перенесено негативний контекст на сприйняття самої маніпуляції, що у більшості людей асоціюється з обманом, хитрощами, найвитонченішими формами маскування.

Саме слово “маніпуляція” (від латинського “manipulare”) у своєму первинному змісті означає в цілком позитивному смислі “керувати”, “керувати, знаючи справу”, “допомагати” тощо. У сучасній літературі під маніпуляцією розуміють мистецтво керувати поведінкою людей за допомогою цілеспрямованого впливу на суспільну психологію, на свідомість та інстинкти людини.

За словником іноземних слів маніпуляція (фр. manipulation – лат.

manipulatio – manipulus – жменя):

1) рух рук, пов’язаний із виконанням певного завдання;

2) демонстрація фокусів, заснована на спритності рук, умінні відвернути

увагу глядачів від того, що має бути прихованим від них;

3) махінація, шахрайська витівка.

У ширшому розумінні “мовленнєве маніпулювання” трактують як мовленнєве спілкування, коли один з комунікантів розглядає себе як суб’єкт упливу, уважаючи співрозмовника об’єктом: “мовленнєвий вплив у широкому розумінні ототожнюється з мовленнєвим спілкуванням загалом, що відбувається через те, що в будь-якому мовленнєвому спілкуванні комуніканти прагнуть досягти певних позамовленнєвих цілей, які в результаті призводять до регуляції діяльності співрозмовника”.

У найзагальнішому розумінні “маніпуляція” – психологічний вплив, спрямований на неявне спонукання іншого до здійснення визначених маніпулятором дій. Політичною маніпуляцією називається специфічний тип впливу, який має на меті впровадження у свідомість під виглядом об’єктивної інформації прихованого, але бажаного для тих чи інших політичних груп змісту таким чином, щоб у адресата на основі даного змісту сформувалась думка, максимально наближена до тієї, що вимагається

У таблиці 1.1. наведені основні науково-методологічні підходи до трактування категорії “мовленнєва маніпуляція”.

Таблиця 1.1.

Основні науково-методологічні підходи до трактування

категорії “мовленнєва маніпуляція”

№	Автор	Тлумачення
1.	Знаков В. В.	психологічний уплив на людину, який не завжди нею усвідомлюється і змушує її діяти відповідно до цілей маніпулятора;
2.	Гарифуллин Р. Р.	штучний процес створення суб’єктом ілюзій щодо дійсності (або щодо себе), які сприймаються іншими суб’єктами (або й самим творцем ілюзій);
3.	Панкратов В. Н.	особливий уплив на підсвідомість людини (переважно на її емоції, почуття і переживання) з метою програмування мотиву партнера до співпраці;
4.	Шейнов В. П.	приховане управління людиною всупереч її волі, яке приносить ініціаторові односторонні переваги;
5.	Доценко Е. Л.	вид психологічного впливу, майстерне виконання якого викликає приховане пробудження у іншої людини намірів, які не співпадають з її актуальними бажаннями.
6.	Йокояма О.Т.	Оманливий непрямий вплив на користь маніпулятора.
7.	Бессонов Б.М.	Форма духовного впливу прихованого панування, здійснювана насильницьким шляхом.
8.	Волкогонов Д.А.	Панування над духовним станом, управління зміною внутрішнього світу.
9.	Рудінов Дж.	Спонукання поведінки за допомогою обману або гри на передбачуваних слабкостях іншого.
10.	Шиллер Г.	Приховане примушення, програмування думок, намірів, відчуттів, взаємин, установок, поведінки.

Аналізуючи ці уявлення, можна виокремити п’ять основних ознак, які

повинні входити в психологічне визначення мовного маніпулювання:

1) родова ознака психологічного впливу;

2) ставлення маніпулятора до об’єктів маніпулювання як до засобу до-

сягнення власної мети;

3) прагнення отримати односторонню перевагу;

4) прихований характер впливу (як факт впливу, так і його спрямова-

ність);

5) застосування сили (психологічної), гра на слабкостях (використання

психологічної вразливості).

Виділяють два види маніпуляції щодо суб’єктів маніпулювання (рис. 1.1):

1.1. Види мовленнєвої маніпуляції щодо суб’єктів маніпулювання

У контексті політичного дискурсу об’єктом дослідження стає колективна маніпуляція. Механізми маніпулювання невіддільні від мови. Одні й ті ж самі засоби використовуються як для з’ясування істини, так і для її викривлення. Для здійснення маніпулятивного впливу суб’єкт вибирає певні прийоми та тактики і використовує (відбирає) певні мовні засоби. Жоден із мовних механізмів не призначений спеціально для маніпулювання, проте майже кожен із них може бути використаний для цього.

У таблиці 1.2. подана порівняльна характеристика маніпулятивного впливу в системі основних видів соціально-психологічних механізмів впливу. Усі соціально-психологічні механізми впливу умовно можна поділити на пропозитивні: об’єкт впливу має можливість прийняти чи не прийняти, так би мовити, пропозицію погодитися з ініціатором впливу (переконування, навіювання, приклад і наслідування), і прескриптивні: механізми тиску, пресингу тощо (різні санкціонуючі впливи). Маніпулювання є особливим різновидом соціально-психологічного тиску, коли суб’єкт впливу ніби вдається до пропозитивних механізмів, а насправді намагається обмежити свободу об’єкта чи підпорядкувати його своїй волі.

Таблиця 1.2.

Місце маніпулювання серед інших видів соціально-психологічних механізмів впливу за О. Самборською

№	Критерії	Види соціально-психологічних механізмів впливу
		Маніпулювання	Переконування	Санкціонування	Навіювання
1.	Початкова розбіжність точки зору реципієнта з позицією комунікатора	+	+	+	+
2.	Усвідомлення впливу реципієнтом	-	+	+	=
3.	Можливість критичного аналізу інформації реципієнтом	-	+	+	=
4.	Свобода в прийнятті рішення (соціальна автономність)	-	+	_	-
5.	Визнання змісту впливу морально прийнятним	-	+	+	+
6.	Можливість висловити свою точку зору комунікатору	-	+	+	=

Отже, маніпулятивний вплив відрізняється від інших видів впливу за параметрами моральності, усвідомленості, критичності і соціальної автономності.

Література:

1. Гронская Н.Е. Речевые механизмы манипулирования массовым политическим сознанием / Н. Е. Гронская // Вестник Нижегородского лингвистического университета. – Нижний Новгород, 2000. – С. 220-231.

2. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русского языка. / О. С. Иссерс // Изд. 5-е. – М. : Издательство ЛКИ, 2008. – 288 с.

3. Кочкин М.Ю. О манипуляции в современном политическом дискурсе / М. Ю. Кочкин // Межвузовский сборник научных трудов. Воронеж, 2002. Вып. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. tpl 1999.narod.ru/webstudl/sborniks

4. Obama B. President Barack Obama’s State of the Union Address / B. Obama [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.whitehouse.gov/. 8. Obama B. Transcript of President Obama’s Election Night Speech / B. Obama [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/