Физическая культура и спорт /1. Физическая культура и спорт: проблемы,
исследования, предложения
Бражанюк А.О., Бабенко В.С.
Буковинський
державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці
Фізична
культура виступає як необхідна частина забезпечення здорового способу життя студентів.
Фізкультурно-спортивна діяльність є
одним із ефективних механізмів злиття громадського і особистого інтересів,
формування суспільно необхідних індивідуальних потреб. Фізична культура є
сферою масової самодіяльності важливим фактором встановлення активної життєвої
позиції, оскільки соціальна активність, яка розвивається на її основі,
переноситься на інші сфери життєдіяльності: соціально-політичну, учбову, трудову.
Входячи в фізкультурно-спортивну діяльність, студент накопичує соціальний
досвід, що призводить до підвищення його соціальної активності. В ряді
досліджень встановлено, що у студентів, які систематично займаються фізичною
культурою і спортом виробляється певний стереотип режиму дня, більш висока
емоційна стійкість, витримка, оптимізм, енергія. Цій групі студентів властиві
відчуття обов’язку, вони успішно взаємодіють в роботі, яка вимагає
послідовності та напруження, вільно вступають в контакти, більш винахідливі,
тощо. Соціально-психологічна адаптація означає інтеграцію особистості в
студентське середовище, прийняття його цінностей, норм, стандартів поведінки.
Дидактична адаптація розглядається як
підвищення рівня логічної і інтелектуальної готовності студента до особливостей
навчання. Низький рівень цієї готовності на початку призводить до психічної
втоми, ослаблення пам’яті, мислення. Цю думку підтвердили дані опитування
студентів першокурсників, які характеризують основні причини проблем навчання:
необхідність організації самостійної
роботи - 31% опитаних, зміна у контролі за успішністю - 28,3%, зміна системи
навчання - 16,1%, перехід на лекційні форми навчання - 15,9% , необхідність
конспектування лекції - 12,5%, тощо.
Професійна адаптація включає ідентифікацію
самого студента з обраною спеціальністю, з соціальним запитом та завданням. Серед засобів адаптації до умов навчання у
вищій школі значне місце належить
фізичній культурі. Успішність дидактичної адаптації через фізичні вправи забезпечується такою організацією
життєдіяльності, яка сприяє встановленню здорового способу життя, збереженню
фізичного та соціального здоров’я. В
повній мірі це належить і до формування професійної працездатності студентів,
оздоровленню умов навчальної праці, регулюванню психоемоційного стану,
керування ним. Пізнавальна активність студентів розвивається засобами фізичної
культури через вдосконалення відчуття, сприйняття інформації , уваги, пам’яті.
Для прикладу наводимо таблицю, в якій
зведені дані вивчення тижневої пам’яті. Відмічено вірогідне покращення
результатів у двох групах студентів /першої та другої/. Закономірність
зростання результатів пов’язана з розширенням адаптаційних можливостей
організма студентів за рахунок збільшення обсягів фізичних навантажень протягом
семестру, особливо силового характеру та вправ аеробно-анаеробної
спрямованості.
Як
видно з даних, представлених у таблиці 1, чітко прослідковується вірогідна
розбіжність між студентами, котрі мають високий рівень фізичної працездатності
1 і 2 гр. та студентами з низькими її показниками, що підтверджує необхідність
застосування фізичних вправ для покрашення фізичного здоров'я та показників
розумової працездатності. Суттєвим компонентом здорового способу життя
студентів є оптимізація рухової активності та розподілу тижневого часу
студентів на види діяльності.
Таблиця 1.
Динаміка показників тижневої пам'яті x±m ; р < 0,05
|
Група |
На початку семестру |
В кінці семестру |
||||
|
|
Прослухано слів |
Відновлено слів |
Індекс КТП% |
Прослухано слів |
Відновлено слів |
Індекс КТП% |
|
І |
30 |
7,89±0,70 |
26,3 |
30 |
8,80±0,33 |
29,3 |
|
ІІ |
30 |
6,44±0,36 |
21,4 |
30 |
8,22±0,46 |
27,4 |
|
ІІІ |
30 |
4,56±0,29 |
15,2 |
30 |
5,00±0,38 |
16,6 |
|
ІV |
30 |
5,89±0,39 |
19,6 |
30 |
5,89±0,39 |
19,6 |
Таблиця 2.
Характеристика показників тижневого поза модульного витратів часу студентами
x± m ; р< 0,05
|
Група |
Розумові навантаження |
Ходьба |
Інші види фізичних навантажень |
Сон |
Невраховані витрати часу |
|
І |
1657,8±295,6 |
975,6±128,9 |
202,2±31,5 |
3472,2±78,7 |
3378,0±54,6 |
|
ІІ |
1332,5±124,6 |
1285,6±486,6 |
30,6±3,9 |
2725,8±313,9 |
4556,8±59,1 |
|
ІІІ |
891,1±123,5 |
986,7±184,0 |
162,2±32,9 |
3305,6±67,5 |
4356,7±101,3 |
|
ІV |
726,7±148,0 |
763,3±89,0 |
52,2±8,9 |
3171,1±83,7 |
5185,0±114,3 |
Таблиця 3.
Характеристика показників самопочуття
студентів під впливом учбових навантажень
% до кількості опитаних
|
Медична група |
Самопочуття в кінці навчальних занять |
Ступінь
втоми |
|
|
помірний |
сильний |
||
|
Основна |
в кінці дня |
23,5 |
4,5 |
|
в кінці
тижня |
28,2 |
16,6 |
|
|
Підготовча |
в кінці дня |
31,8 |
18,2 |
|
в кінці
тижня |
39,9 |
27,7 |
|
|
Спеціальна |
в кінці дня |
38,4 |
26,1 |
|
в кінці
тижня |
46,7 |
39,1 |
|
Авторами
встановлено, що студенти відмінники
навчання з високим рівнем фізичної працездатності ФП 1 гр. та студенти з
високим рівнем ФП 3 гр. втрачали вдвічі
більше часу на види фізичних модульних навантажень ніж студенти з низьким
рівнем ФП 2гр. і 4гр. Наведені дані
свідчать, що великий об’єм навантажень легше переносять студенти з більш міцним
фізичним здоров’ям. Ступінь відновлення працездатності студентів до наступного
навчального дня також вірогідно різний.
В спеціальній медичній групі відновлення не спостерігалось у 19,4% студентів,
підготовчій -10,7%, загальній-5,2%. До початку наступного тижня невідновленими
залишилось 28,3%, 12,9%, 6,4% студентів відповідно.
Опитування
687 студентів показало причини, що обмежують їх можливості в навчальному
процесі, 21,7% відповідей показали стан здоров’я.
Майже
2 місяці у навчальному році студентів займають екзамени. Цей період за
тривалістю самопідготовки займає 8-9 годин на день, проходить в умовах зміни
життєдіяльності студентів, інтенсивність навчальної праці студентів
підвищується на 85-100% і характеризується зростанням психоемоційної та
енергетичної напруги.
При
обстеженні 637 студентів було
встановлено: 36,5% відчували перед екзаменом сильне емоційне навантаження,
63,4%- погано спали напередодні. В той же час більш високий рівень фізичної
підготовленості сприяє більш економним витратам під час екзаменаційного
періоду.
Література:
1.
Глазирін І.Д., Глазиріна
В.М.,Середенко М.М. Особливості фізичного розвитку студентів / Індивідуальні
психофізіологічні особливості людини та професійної діяльності.-Київ-Черкаси,2001.
Матеріали наук.конф.-24 с.
2.
Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте.-М.: Медицина,1988.-288 с.;
ил.ISBNS-225-00212-9.
3.
Левків В.І. Шляхи оптимізації фізичного виховання в освітніх закладах /
Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської
молоді.-Львів, 2001.-С.56-58.
4.
Рудниченко М.М. Оздоровче значення рухової активності студентів і учнів
шкіл / Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та
учнівської молоді.-Львів,2001.-С.56-58.