Біологічні науки

Фізіологія людини і тварин

Кваша В.І., Голіней Г.М.

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Рослинні жиро-протеїнові концентрати в живленні тварин

Основну частину концентрованих кормів раціонів жуйних зони Західного Поділля становлять зернові злаки, а нестача білка–30%, жирів–до 40%. Раціон, дефіцитний жирами, є неповноцінним. Наслідком цього є недобір продукції 30-35% [3,5]. Не збагачений за повноцінним білком зернофураж раціону знижує перетравність і засвоєння поживних речовин корму [4]. Відповідальним моментом є біологія живлення ремонтних телиць, нетелей, корів у період сухостою [1].

Забезпечити раціони тварин цими життєво важливими речовинами можна завдяки використанню кормів, виготовлених із зерна ріпаку „О” сортів, кормових бобів, гороху у вигляді рослинних жиро-протеїнових добавок (РЖПК). Білки ріпаку та кормових бобів збалансовані за всіма незамінними амінокислотами, а за рівнем сірковмісних амінокислот переважають сою. У ріпакових кормах вміст фосфору–9,0-10,7г/кг, вони багаті на холін, вітаміни групи В і Е, ненасичені жирні кислоти [2,6,7].

Агрокліматичні умови Західного Поділля забезпечують одержання високих врожаїв озимого ріпаку, кормових бобів, гороху. Основні сорти, що використовувалися в РЖПК: озимого ріпаку –„О” Галичина, Тисменицький „ОО”, кормових бобів –Хоростківський, гороху –Уладівський.

Враховуючи, що досліджень щодо використання РЖПК у живленні телиць, нетелей, сухостійних і дійних корів мало питання ефективності їх використання є на сьогодні актуальним.

Поставлені завдання виконувались у науково-господарських дослідах на базі селянських спілок Тернопільського і Зборівського районів Тернопільщини на ремонтних телицях, нетелях, сухостійних і дійних коровах чорно-рябої породи сформованих за принципом аналогів у відповідні групи.

Для живлення телиць парувального віку, нетелей і первісток були виготовлені комбікорми з подрібненим зерном ріпаку. З метою вивчення особливостей біології живлення сухостійних корів та впливу РЖПК –1,2 у складі ДК–1,2 на фізіологію вагітності, а також газоенергетичний обмін, молочну продуктивність дійних корів нами розроблено і виготовлено повноцінні, високопоживні РЖПК– 1,2, які включено до дослідних комбікормів.

Включення до комбікормів ремонтних телиць і нетелей 15 і 30% за масою подрібненого зерна ріпаку сприяє підвищенню їх поживної цінності. Зерно ріпаку (20-30% за масою ) у комбікормах для корів-первісток значно поліпшило їх якісний склад.

У середньодобових раціонах ремонтних телиць за період згодовування комбікормів грубі корми за поживністю займали 4,9-5,2%, соковиті –49,8-50,2%, комбікорми –39,6-41,1%, меляса –4,3-5,0%. За добу кожна телиця дослідних груп споживала 300-570 г зерна ріпаку.

Встановлено, що середньодобові прирости телиць першої і другої дослідних груп дорівнювали 727-730 г проти 717 г у контролі (р<0,05). Запліднення телиць проводилось у 17-18-місячному віці при живій масі 380-400 кг. Не виявлено суттєвої різниці між теличками піддослідних груп і в показниках газоенергетичного обміну. Чиста енергія приростів дорівнювала за групами тварин 12,01-12,37 МДж. Дихальний коефіцієнт засвідчує отримання в організмі енергії за рахунок розпаду жирового комплексу (0,7).

Структура середньодобових раціонів нетелей за фактично спожитими кормами за групами була, % за поживністю: К–сіно-бобових–4,5; соковиті–55,9; меляса–9,0; комбікорми–30,6; перша і друга дослідні групи відповідно –4,5; 55,1; 9,0; 30,9 і 4,5; 55,6; 9,0; 30,7 при концентрації енергії у сухій речовині раціонів нетелей–0,97 МДж. Кожна нетель першої дослідної групи споживала за добу 300 г і другої–540 г подрібненого зерна ріпаку. Отелення первісток були без ускладнень при живій масі 524 кг. Середньодобові раціони первісток за спожитими кормами за 100 днів лактації були, % за поживністю: соковиті–74,0; комбікорм–25,6; меляса–по 0,2% при концентрації енергії у сухій речовині–0,94 МДж. Кожна первістка групи Д₁ споживала за добу 480 г зерна ріпаку, а Д₂–770 г.

Встановлено, що за 100 днів лактації валовий надій молока натуральної жирності у дослідних групах корів порівняно з контролем був вищим на 11,8 (р<0,001) і 18,6%, а вміст жиру і білка в молоці корів другої дослідної групи був вищим до контролю відповідно на 0,24% і на 0,06%.

На 100 корм. од. вироблено молока натуральної жирності в контрольній–99,1 кг, першій і другій дослідних групах відповідно 110,4 та 116,9 кг, або більше на 11,0 і 18,0%. На 1 кг молока натуральної жирності затрати концкормів у першій і другій дослідних групах менші від контролю відповідно на 26 та 37%, а чиста енергія лактації у добовому раціоні цих груп була вищою відповідно на 12,7% та 22,3% (р<0,05).

Годівля сухостійних і дійних корів проводилася за середньодобовими раціонами. Щодоби сухостійні корови дослідної групи споживали в складі комбікорму (ДК–1) 153 г дерті ріпаку, 255 г гороху, 102 кормових бобів. Використання у живленні сухостійних корів РЖПК–1 забезпечило оптимальний ліпогенез у їх організмі.

Високий вміст у зерні ріпаку вітаміну Е сприяє нормалізації розвитку плоду та обмінних процесів в організмі матері. Жива маса телят при народженні в дослідній групі була вищою, ніж у контролі.

Позитивною була післядія РЖПК–1 у складі комбікормів на молочну продуктивність новотільних корів у перші 100 днів лактації.

Результати досліджень у другому досліді свідчать, що організація повноцінного живлення забезпечила зростання молочної продуктивності у корів. Споживання коровами дослідної групи комбікорму (ДК–2) з РПЖК–2 дало змогу отримати вищі на 7,8% (р>0,05) середньодобові надої та на 0,08% вміст жиру в молоці при менших на 6,1% затратах кормів на одиницю продукції.

Легенева вентиляція, газообмін і теплопродукція, баланс енергії в організмі тварин обох груп, вірогідно, не відрізнялися.

Отже включення до комбікормів замість злакового зернофуражу і шротів подрібненого зерна ріпаку (15-30% за масою для ремонтних телиць і нетелей та 20-35% –для первісток) підвищує їх поживну цінність, а згодовування тваринами забезпечує високу продуктивність. Рослинні жиро-протеїнові концентрати, виготовлені на основі зерна ріпаку, гороху і кормових бобів, високопоживні та екологічно чисті.

Споживання сухостійними коровами комбікорму ДК–1 з РЖПК–1 (25,0% за поживністю) забезпечило нормальний фізіологічний стан, високу життєздатність і наступну жирномолочність корів при менших затратах кормів на одиницю продукції. Використання у раціонах дійних корів комбікорму ДК–2 з РЖПК–2 (28,7% за поживністю) сприяло підвищенню надоїв на 7,8% та вмісту жиру в молоці на 0,08%, що узгоджується з показниками газоенергетичного обміну в організмі.

Література

1. Боголюбський С.Н. Эмбриология сельскохозяйственных животных.–М.: Колос, 1968.–255с.

2. Вяйзенен Г.Н. Новые корма из рапса// Кормовые культуры.–1990.–5.–С.43-46.

3. Дем’янчук Г.Т., Братуняк Г.В. Ріпакові корми в раціонах корів// Вісник аграрної науки.–К., 1992.–11.–С.19-22.

4. Еранов А.М., Голдырев С.С. и др. Использование семян рапса и целлобранина при откорме бычков// АПК: достижения науки и техники.–1989.–11.–С.28-30.

5. Нарижный Н.Ф. Щедрость рапса// Комовые культуры.–1990.–5.–С.22-25.

6. Рубцов М.Н. Кормовые бобы. Почему повысился интерес к ним? // Кормовые культуры.–1988.–6.–С.44-46.

7. Кропивка С.Й. Відгодівельні і м’ясні якості свиней при згодовуванні кормових бобів: Автореф. канд. дис. –Львів, 2000.–17с.