Мельничук Л.Ю.

Одеський державний економічний університет

Система збалансованих показників (BSC) в аналізі ефективності використання нематеріальних активів

 

Постановка проблеми. По мірі розвитку економіки, впровадження нових технологій та випуску науково місткої продукції нематеріальні активи (НМА) становлять одну з найбільш важливих складових частин усіх активів компаній. Часто за вартістю НМА перевищують матеріальні активи та виступають основним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі на ринку. Це твердження справедливо тільки для фірм, які володіють юридично захищеними та вагомими НМА. В сучасній дійсності в результаті капіталізації НМА формуються НМА, які являють собою попередню та неуречевлену працю довгострокового користування.

В сучасній економіці проходить збільшення розриву між ринковою та балансовою вартостями компанії, що спричинено збільшенням ролі НМА.

Аналіз останніх досліджень.  Проблемами оцінки та відображення в звітності НМА, а також визначення економічного ефекту від їх наявності займаються такі провідні вчені як Ван Хорн Дж., Коупленд Т., Беннет С., Каплан Р.C, Нортон Д.П. З вітчизняних дослідників проблемою займаються О.Б. Бутнік – Сіверський, С.О. Довгий, В.О. Жаров, О.Д. Святоцький, В. Чеботарьов, Л.Федченко та інші.

За експертними оцінками НМА маються в кожній компанії і в залежності від роду діяльності їх питома вага складає 5 – 98 % всього майна [1]. В українській дійсності в більшості своїй це неоформлені юридично об’єкти НМА. Відсутність ідентифікації більшої частини НМА робить проблемною оцінку їх впливу на результати діяльності компанії.

Мета статті. Дослідження питання використання НМА в діяльності акціонерних товариств та методів оцінки економічної ефективності на основі системи збалансованих показників з додаванням в якості фінансової складової показника EVA (економічної доданої вартості).

Результати дослідження. З огляду на те, що балансова вартість – історична за своєю природою, а ринкова – перспективна (стратегічна), їх незбіжність приводить до необхідності розв’язання проблеми відображення НМА в балансі та пошуку нових засобів оцінки вартості та ефективності діяльності фірм.

Власнику компанії, який приймає кардинальні дії в розвитку або ліквідації свого бізнесу, дуже важливо провести правильну оцінку вартості НМА, що впливає на ефективність та конкурентноздатність компанії, приносячи додаткові доходи.

Ефективність – це складна економічна категорія. Для її вимірювання використовують великий перелік різних показників. За своїм змістом ефективність являє собою відношення результату до витрат чи ресурсів [2].

Оцінка ефективності – це інструмент, який дозволяє визначити на скільки управління компанією відповідає рівню досягнення стратегічних цілей, тобто зміцненню та росту ринкової вартості компанії.

Оцінка НМА – це встановлення вартості, яка обумовлена потенційною ефективністю НМА або можливістю їх приносити прибуток. Вона потребує ретельного вивчення даних про той чи інший вид НМА з метою визначення потоку прибутку, асоційованого з оцінюваними активами, точного вираження їх вартості.

Успіх фірми на ринку часто залежить від здобутих конкурентних переваг, які здобуваються за рахунок таких складових , що переважно носять довгостроковий характер:

·        Фінансової стійкості, яка має значення в довгостроковій перспективі для потенційних партнерів та клієнтів;

·        Ліквідності, платоспроможності, цінової політики компанії як характеристики в короткостроковій перспективі;

·        Капіталізації компанії, яка відображується в нарощуванні її власного капіталу як важливої характеристики для акціонерів, інвесторів, кредиторів та стратегічного планування;

·        Капіталізацію майна, яка проявляється в збільшенні необоротних активів як важливої складової реального стану компанії. Правильна та точна оцінка НМА як складової необоротних активів є запорукою формування привабливого образу компанії в майбутньому;

·        Капіталізацію витрат за рахунок переводу витрат теперішнього характеру в майбутні переваги на ринку. Наприклад, витрати на рекламу трансформуються у майбутньому на торгові марки, тобто НМА. Проте вартісні оцінки та тенденції їх зміни у часі не вписуються в традиційні правила його відображення в обліку;

·        Рейтингову оцінку компанії агентствами з оцінки з точки зору відображення її в ранжировальному списку за різними критеріями переваг.

Перші моделі виміру та оцінки діяльності підприємств з’явилися ще у 20 – х роках XX століття та в послідуючому збереглися у всіх розвинутих країнах (наприклад модель Дюпона). Потім додалися й інші показники оцінки вартості та ефективності роботи компаній (ROE, Cash Flow). Зараз найбільш використовуваними стали збалансована система показників (BSC) та економічна додана вартість (EVA).

У зв’язку з тим, що НМА не враховуються традиційними системами фінансових показників, в 1990 році Роберт С. Каплан та Дейвід П. Нортон доводячи, що „компанія не може управляти тим, що не може оцінити” навели метод оцінки вартості та ефективності діяльності організації, який отримав назву збалансованої системи показників. З її появою компанії змогли кількісно оцінити свої НМА. Сьогодні, коли система показників знайшла відображення у більш ніж тисячі компанії по всьому світу, компанії продемонстрували  успішність реалізації своїх стратегій на практиці [3].

У сучасному часі концепція збалансованих показників найбільш повно дозволяє оцінити НМА в цілому, хоча  й вона має свої недоліки.

Система BSC як система стратегічного управління та оцінки вартості бізнесу, яка переводить загальну стратегію компанії в систему показників, покликана дати відповіді на наступні питання:

1. як фірму оцінюють клієнти (аспект клієнта);

2. які процеси можуть забезпечити фірмі виключні конкурентні переваги (внутрішній господарський аспект);

3. яким чином можна досягти подальшого покращення стану фірми (аспект інновацій та навчання);

4. як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект).

Задача системи збалансованої системи показників стоїть в переводі стратегії акціонерного товариства (АТ)  на комплексний набір показників її діяльності, які дозволять контролювати чинники змін у компанії, а не просто відстежувати результати.

Важливе місце в системі BSC для оцінки ефективності діяльності компанії займають так звані ключові показники ефективності ( скорочено КРІ – Key Performance Indicator). Часто буває так, що компанії не можуть правильно визначити КРІ тому, що в них відсутній чіткий поділ процесів на основні (стратегічні) та другорядні. Результатом цього стає складність визначення певного набору показників ефективності. Як слідство, акцент переміщується з вагомих показників на не значимі, не підводячи компанію при цьому до конкретних результатів – збільшення її ринкової вартості. Тому для досягнення стратегічних установок АТ повинно ретельно відібрати такі КРІ, допустимий поріг значень яких приводить до реалізації стратегічних задач фірми [4].

Система управління на основі показника EVA, автором якого виступив Стюарт Беннет в концепції „система управління на основі показника EVA”, є результатом розвитку концепції управління на основі вартості (Value based management), а показник EVA є логічним продовженням таких показників як ROI (Return on Investment)  ROCE (Return on Capital Employed). Показник економічної доданої вартості розраховується за формулою, яка враховує й показники інвестицій в активи компанії за різними їх напрями та має вигляд:

EVA = Чистий операційний прибуток – Вартість капіталу * Інвестиції в активи

Позитивне значення EVA характеризує ефективне використання капіталу, якщо EVA дорівнює нулю – говорять про позитивний ефект, який складається в поверненні інвесторам вкладених коштів. Від’ємне значення цього показника свідчить про неефективне використання вкладеного капіталу.

Формула EVA не дозволяє  врахувати якість  корпоративного управління  на підвищення вартості компанії. Проте у складі концепції BSC показник EVA як фінансова перспектива дає можливість менеджерам підвищити ефективність управління власним бізнесом для реалізації визначених стратегій фірм.

Чотири цільові орієнтири системи BSC, а також додавання до неї  показника EVA перетворює цю систему на комплекс взаємообумовлених елементів з поставленим критерієм ефективності діяльності компанії [5]. Концепція BSC дозволяє привести до матеріального вигляду будь – які стратегічні цілі компанії. Ув’язка фінансових та нефінансових показників, попередніх та майбутніх результатів з внутрішніми та зовнішніми аспектами діяльності АТ в системі BSC дозволяє системно розширити сфери виміру та оцінки впливу цієї взаємодії.

Висновки. Створення саме НМА та постійне розширення потенційних можливостей є вирішальним чинником для розвитку АТ в умовах жорсткої конкуренції. Фінансові показники звітності не дають достатніх інструментів оцінки та управління вартістю, що створюється при розширенні можливостей НМА. Інвестиції в неосяжні активи є чинником успіху майбутніх фінансових результатів.

Побудова системи BSC з додаванням в якості ключового показника EVA дає можливість компанії:

-         виміряти додаткову вартість, що створюється інвестиціями;

-         оцінити якість управлінських рішень через збільшення вартості компанії, в тому числі й нематеріальних активів;

-         оцінити ефективність окремих складових вартості компанії.

 

              Література

 

1. Рождественский А.Е. Нематериальные активы как фактор управления предприятием.// Антикризисное управление. – 2001 - № 5-6.

2. Савицкая Г.В. Анализ эффективности деятельности предприятий. М.: ООО «Новое издание». – 2003. с. 5 – 11.

3. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию./ Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп – Бизнес», 2003. – 320с.

4. Данилин О. Принципы разработки ключевых показателей эффективности для промышленных предприятий и практика их применения. // Управление компанией. – 2003 - № 2.

5. Combining EVA with the Balanced Scorecard to improve strategic focus and alignment 2 GC Discussion Paper/ - UK^ 2GC Active Management, 2001.