Шупик І.І.

Полтавська державна аграрна академія

Ґендерна дискримінація на ринку праці України

Дослідження становища жінок на ринку праці в Україні, передбачає аналіз причин і механізмів дискримінації та професійної сегрегації за ознакою статі.

З восьми конвенцій, які були визначені МОП як такі , що проголошують основні принципи права , дві - Конвенція № 100 1951 року, що стосується рівної оплати рівноцінної праці чоловіків та жінок та Конвенція № 111 1958 року про недискримінаційний принцип в сфері зайнятості – мали особливу мету–просування гендерної рівності [1].

З 29 серпня по друге вересня 2006 році у м. Підгориці ( Чорногорія) при участі 150 профспілкових активісток із 28 країн , які представляли 50 конфедерацій профспілок та інтереси 32 млн.жінок-членів профспілок країн Центральної і Східної Європи, СНД , Кавказу та Середньої Азії проходила Міжнародна конфедерація профспілок Жіночої мережі Центральної та східної Європи, Співдружності незалежних держав.

Підсумком проведеної роботи стало прийняття Декларації « Про глобальний наступ на права працюючих жінок», в якій діяльність МФІ (Міжнародних фінансових інститутів) –Світового банку та Міжнародного валютного фонду, за нав’язані ними урядам країн цього регіону умови, через що вони почали проводити жорстку антисоціальну політику, була оцінена негативно.

В Декларації зазначається: «Ми попереджаємо, що економічна політика, нав’язана з боку МФІ, в більшості передбачає нещадну приватизацію суспільного обслуговування та комунального господарства; небезпечні заходи, спрямовані на забезпечення гнучкості ринку праці і обмеження свободи об’єднань і права на ведення колективних переговорів; лібералізацію та перегулювання внутрішніх ринків та торгівлі, яке спрямовано на максимальне здешевлення робочої сили; реформування систем державної служби та пенсійного забезпечення, що робить нас все бідніше. Ми підкреслюємо, що жінки більше страждають від такої ситуації і мають менше можливостей впливати на зміни, що відбуваються» [2].

Слід зазначити, що практика гендерної дискримінації в Україні ,яка досить широко розповсюджена серед роботодавців і заважає жінкам в повній мірі використовувати можливості на ринку праці, існує в різних проявах [3].

-гендерна дискримінація за статтю працівника в оголошеннях про вакансії;

- гендерна дискримінація, пов’язана із сімейним станом: (дискримінація по відношенню до незаміжніх та нещодавно одружених жінок, до жінок з малими дітьми);

- гендерна дискримінація за віком;

- гендерна дискримінація за зовнішністю;

- гендерна дискримінація за оплатою праці [4].

В 2005 році в Україні було прийнято Закон №2866-1V«Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» [5].Значення цього документу полягає в тому, що :

1) сам факт його розробки є свідченням визнання різного впливу публічної політики на чоловіків та жінок , внаслідок чого економічний та соціальний статус жінок по відношенню до чоловіків постійно знижується ,

2) він пропонує впливати на зміни в економіці через ґендерний аналіз, тобто збір якісної інформації у сфері ґендерних відносин, яка ґрунтується на розумінні гендерних тенденцій у суспільстві та використанні цих знань для розкриття наявних та потенційних соціальних проблем і пошуку рішень їх оптимального розв'язання) [6]. Суть аналізу полягає не у висвітленні «жіночих питань», а у системному розкритті наслідків( політико - економічних , правових та соціокультурних ) функціонування гендерної системи. Він розглядає дані відносно обох статей - жінок і чоловіків-і якщо ці гендерні групи не представлені в певних соціальних відносинах, то висновки відносно них не можуть бути визнані об’єктивними.

Проблеми гендерної дискримінації жінок на ринку праці України обговорювались на круглому столі« Дискримінація жінок на робочому місці» , який проходив у Києві у 2006 році, а його рекомендації стосувались:

- Верховної РадиУкраїни( зокрема, затвердити « Державну програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на 2006-2015 роки»),

- роботодавців та їх об’єднань,

- профспілкових організацій ( створити при центральних профспілкових органах Координаційну раду з питань дискримінації жінок на робочих місцях і розробити програму роботи та план дій вирішення проблем гендерної спрямованості)

Література

1.Азбука прав трудящихся женщин и гендерного равенства(МОТ)_.- М.: Права человека.-2004.-С.1

2.Декларація о глобальном наступлении на права трудящихся женщинМеждународная конфедерація профсоюзов .Женская сеть в ЦВЕ и СНГ. –К,200.-С.1.

3.Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства.-К.: Український ін-т соціальних досліджень,202.-С.50.

5.Закон України "Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок" //Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 52.

4.Шупик І.І. Співвідношення зарплат - прояв дискримінації жінок на ринку В Києві праці// Гендер і українське суспільство. Матеріали ІУ Коллонтаївських читань 12-13 квітня 2006р.-Полтава .: Техсервіс, 2006.- С.67-69.

6.Малес Л.В.Основи тендерного аналізу в дисциплінах соціально - гуманітарного циклу методичні рекомендації.- К.:Злато граф,2004.-С.18