Медицина/

9. Гигиена и эпидемиология

 

Воробйов Олександр Олександрович

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Епідеміологічні особливості окремих факторів ризику розумової відсталості (РВ) серед дитячого населення

м. Чернівці

       Етіологія розумової відсталості (РВ) вивчається впродовж багатьох років. За останній час серед РВ з нез'ясованою етіологією виявлено значну кількість спадкових форм, але в більшості випадків причини виникнення її залишаються не визначеними.

         Певна кількість вітчизняних та іноземних авторів вважають, що екзогенні форми РВ зустрічаються частіше спадкових. Вплив антропогенного забруднення навколишнього середовища породив складну проблему. Наростає екологічна загроза репродуктивної функції жінок, збільшується доля вроджених вад розвитку, з'являються нові захворювання з нез'ясованою етіологією. Це може означати, що довкілля змінилося настільки, що його теперішній стан перевищує біологічні адаптаційні можливості людини.

         У Чернівецькій області та м. Чернівці за останні роки спостерігається збільшення показників розумової відсталості серед дитячого населення до рівнів, які перевищують середньостатистичні по Україні.

         Потрібно зауважити, що Буковинський регіон серед усіх регіонів України хоч і не  найнебезпечніший в екологічному відношенні, але і не найкращий. Ряд населених пунктів Заставнівського та Кіцманського районів були віднесені до IIIIV рівнів радіаційного контролю, а так звана “Чернівецька хімічна хвороба”, яка спалахнула в 1988 році в м. Чернівці, і досі не має остаточного етіологічного підґрунтя.

          Нами була розроблена спроба оцінити епідеміологічні особливості та виявити основні фактори ризику розумової відсталості серед дитячого населення м. Чернівців. Для цього вивчалась поширеність розумової відсталості серед дітей м. Чернівців у залежності від статі, віку, регіонів міста, соціально–побутових та інших умов. Одиницею спостереження була кожна дитина м. Чернівців з діагнозом “розумова відсталість”.

         Джерелом вивчення служили індивідуальні карти амбулаторного хворого, які доповнювались за необхідністю контрольними картами диспансерного нагляду, індивідуальними картами стаціонарного хворого, посильними листами в медико – соціально експертній комісії.

         Для дослідження використовувався метод серійного випадкового відбору, принцип направленого врівноваженого відбору за методом парної вибірки. Достовірність різниці в порівняльних групах визначалась за критерієм t (Стюдента). Для математичної обробки використовувались методи обчислення інтенсивних, екстенсивних показників, кореляційний аналіз. Така методика застосування комплексу методів дає більш достовірну та реальну картину визначеної проблеми.

         Крім того, нами розроблена і впроваджена в дослідження соціологічна анкета, яка враховує такі показники як: наявність у батьків шкідливих звичок, захворювань соматичної сфери, проживання в радіаційно–забруднених зонах, робота з радіоактивними матеріалами впродовж останніх 15-ти років, вік батьків при народженні дитини. Особлива увага приділяється стану матері під час вагітності (дані про кількість перенесених абортів, викиднів та вагітностей, наявність шкідливих звичок). Детально аналізуються результати щодо протікання анте-, інтра- та постнатального періоду. У розділі про хворого включені показники гестаційного віку дитини, його розвиток від неонатального до переддошкільного періоду. Приймаючи до уваги, що неблагополучні соціально-побутові умови можуть сприяти формуванню розумової відсталості, аналізувався вплив мікросоціально-побутових факторів.

         Результати нашого дослідження свідчать, що тенденція щодо збільшення розумової відсталості, як у цілому по Україні, так і у м. Чернівці зберігається. Так, у м. Чернівці у 1996 році було виявлено 93,5 випадків РВ на 10 тис. дитячого населення; у 1997 р. – 83,1; у 1998 р. – 98,6; у 1999 р. – 106,0; у 2000 р. – 114,2 на 10 тис. дитячого населення.

         У структурі розумової відсталості спостерігається збільшення легких форм недоумств та поєднання їх із соматичною, а особливо неврологічною симптоматикою. На поєднані випадки у нашому дослідженні припадало 36,9%, причому у хлопців цей показник майже вдвічі перевищує показник у дівчат (р<0,05).

         Аналіз даних за статтю підтверджує факт того, що доля хлопчиків з розумовою відсталістю більше, ніж дівчат (р<0,05). Така ж тенденція відмічається відносно ступеню важкості. З глибоким та середнім ступенем розумова відсталість зустрічається частіше у хлопців.

         Особливу увагу привертає на себе той факт, що серед всіх обстежених нами діагноз РВ у дітей до 3-х років був виставлений тільки в 1-му випадку, від 3-х до 6-ти років – у 7-ми випадках, всі інші – після 7-ми років. Дані вітчизняних та іноземних авторів свідчать про залежність поширеності РВ дітей від місця їхнього проживання. За нашими даними показники розповсюдженості недоумств дітей у промислових районах міста вдвічі більше, ніж у непромислових. Причому слід зауважити, що у зв'язку зі спадом в останні роки промислового виробництва цей показник поступово знижується і в самих виробничих районах. Так, якщо у Першотравневому районі у 1996 році спостерігалось 177,9 випадків РВ на 10 тис. дитячого населення, то у 2000 році – 154,2.

         Аналіз даних опитування матерів достовірно свідчить про те, що кількість дітей з розумовою відсталістю збільшується з залежності від збільшення віку матері. Так, якщо в матерів у віці до 20-ти років спостерігалось 13 випадків розумової відсталості серед дітей, то у віці 31 - 45 років – 74.

         У нашому дослідженні не визначено статистично достовірної різниці між наявністю або відсутністю абортів, викиднів, кількістю вагітностей, перебуванням під час вагітності на радіаційно–забрудненій території. Дані літератури з цього приводу неоднозначні. Для більш аргументованої і чіткої інформації в подальшому передбачається збільшення кількості досліджень, можливо, до всієї генеральної сукупності.

         Результати опитування батьків про наявність шкідливих звичок (куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та лікарських речовин) визначив прямий і сильний зв'язок між цими факторами та РВ дітей (ρ= +0,74).

         Дані за хвору дитину свідчать про те, що тільки 67,7% з них народились у визначений термін. Серед несприятливих факторів, що діяли на дитину в перші 3 роки життя, переважають перенесені соматичні захворювання (37,8 випадки), гострі респіраторні вірусні інфекції, грип (50,5%), вживання хімічних та лікарських препаратів (49,5%).

         Що стосується соціально–побутових умов, то більше 95% обстежених проживають за умов нижчих середнього рівня (у комунальних квартирах, у квартирах з великою кількістю мешканців). Психологічні відносини у таких обстежених сім'ях складні. Тільки половина дітей проживає разом з обома батьками, інші – або тільки з матір'ю, або з опікунами. Серед всіх обстежених левова частина народжених дітей з РВ (96,4%) спостерігається в сім'ях з низьким рівнем освіти.  

 

 

 

 

 

ВІДОМОСТІ  ПРО АВТОРА

 

П.І.Б.       Воробйов Олександр Олександрович

Адреса: мернівці, вул.. Південно-Кільцева, буд. 11, кв.19

 58032, Україна

Телефон: (03722) 7-96-07

Місце роботи, посада: завідувач кафедри медичної підготовки Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича,  кандидат медичних наук, доцент, Академік МІЖНАРОДНОЇ АКАДЕМІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.