«Педагогічні науки»,

                                                                 №2 проблеми підготовки спеціалістів

Хавроненко С.П.

Викладач Кіровогракдського інституту регіонального управління та економіки

Процес формування професійного сприйняття  натури в оточуючому середовищі

У процесі навчання дисципліні „Академічний рисунок” ми ставимо собі за мету навчити студентів істинному зображенню дійсності, спираючись на наступний метод навчання  рисунка - всебічне вивчення натури. Шлях, яким повинно йти навчання: від простих геометричних тіл як основи всіх існуючих форм  через аналіз форм мертвої та живої природи (натюрморти, пейзаж, тварини) до найскладнішого – людини.

Необхідно виховувати в студентів свідоме ставлення до натури, вміння її аналізувати. Аналітичне вивчення форми має на увазі вміння її пізнавати, спостерігати. Тому найважливішою задачею навчатися рисунку є розвиток в учня здібності бачити зображати форму в просторі.

„Навчатися бачити” вимагає рішення наступних педагогічних задач:

1.     Навчити бачити явища перспективи і передавати їх у рисунку.

2.     Навчити бачити загальну форму предмета („велику форму”)  і з неї починати зображення.

3.     Навчити точно бачити співвідношення розмірів (пропорцій), тобто правильно визначати розміри натури, її частин – розвивати окомір.

4.     Навчити бачити в натурі конструктивну основу форми, використовувати її у процесі побудови рисунка.

5.     Навчити бачити закономірності явищ природи та вдало використовувати їх у рисунку.

6.     Навчити бачити рух і пластику форми і передавати їх у рисунку;

7.     Навчити бачити найбільш характерне в натурі та образно передавати це в рисунку.

Точність передачі натури – основна вимога учбового рисунка.

Точність – це перш за все правильне визначення розмірів моделі  і її частин. Вона досягається тренуванням окоміру, тобто здатності до безпомилкового визначення розмірних відношень натури (пропорцій), і є однією із задач постановки ока. Особливо  слід відмітити при цьому важливість розвитку окоміру для виміру ліній і обємів, направлених у глибину.

В зображальному процесі велике значення має розвинений окомір, тобто здатність „на око” (без застосування спеціальних і додаткових інструментів, приладів) визначати просторові характеристики, просторові відношення обєктів.

На початковій стадії навчання рисунку широко застосовується допоміжний метод визначення просторових характеристик предметів – спосіб візування. Зміст його в тому, що той, хто малює за допомогою олівця, який він тримає на рівні очей, визначає висоту об’єкта, що знаходиться на відстані, порівнюючи її з розмірами інших предметів.

Спосіб візування допомагає визначити й передати  в рисунку дійсне положення предмета в просторі. Разом із тим він має негативний бік, наприклад, загальмовує розвиток окоміру.

Важливим фактором для сприймання величини пропорцій, напрямку,  контурів форми є визначення напрямку контурних ліній і їх співвідношень за величиною. В малюванні для більш точного визначення напрямків контурних ліній, пропорцій застосовують спосіб „горизонталі та вертикалі”. Той, хто малює кожну проведену лінію в рисунку, порівнює з двома-трьома горизонтальними або вертикальними лініями, які беруться за основу. Починаючому художнику перш за все необхідно навчитися по зовнішнім ознакам предмета визначати особливості будови його форми, тобто розуміти її конструктивну основу. Це допоможе йому правильно побудувати зображення форми на площині.

Також у студентів слід розвивати зорову память через зарисовки, начерки, рисунок по памяті. Найбільше значення набуває також методична правильна постановка організованих аудиторних та самостійних домашніх завдань начерками та зарисовками.

Заняття начерками тим більше необхідні, що при цьому розвивається й виховується також здатність „цільно бачити” натуру, тобто сприймати дійсність  без дроблення форми, без роз’єднання.

Студент, який бачить цільно, може свідомо й послідовно вести роботу над рисунком за принципом „від загального до конкретного і  від конкретного до загального, із наступним синтезом того та іншого”, тому бачити модель у цілому від початку до кінця роботи як при знаходженні загальної форми моделі, так і при виконанні деталей – це значить працювати над деталлю,  прагнути у всіх відношеннях підпорядкувати її цілому.

Головною метою навчання рисунка є розвиток вміння бачити, спостерігати натуру, тренувати око та зорову память та передавати побачене (тривимірне) на двовимірній площині. Як казав Чистяков: „По-справжньому перш за все слід навчити дивитися на натуру. Це майже найголовніше та найскладніше”.

 

Викладач Хавроненко Світлана Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хавроненко Світлана Павлівна

Викладач Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки

Адреса проживання: 25014, вул. Донецька, 93а

Телефон: 8 0522 567318, 8 093 8001271