Шупта О.В.

Хмельницький національний університет

Формування перекладацької лінгвістичної компетенції.

Швидкий ріст комп’ютеризації та стрімкого розповсюдження найновіших технологічних засобів змінили зміст і умови сучасної професійної перекладацької праці. В умовах сьогодення необхідними стають такі професійні якості перекладача як здатність працювати в стресових умовах; аналізувати, переформульовувати, компресувати, редагувати текст, дотримуючись обмеженості часу; відчувати мову, характерну для засобів відеоінформації; швидко приймати рішення і брати на себе відповідальність за якість перекладів перед замовниками, телевізійними кампаніями, розповсюджувачами відеофільмів, виробниками СД; здатність працювати в команді, співпрацювати з спеціалістами інших галузей і різним рівнем авторитарності; юридична грамотність.

Збільшення обсягу і диверсифікація вимог до перекладу як професійної діяльності призвели до зміни ринку перекладацьких послуг. Змінюються традиційні уявлення про перекладацьку діяльність, ускладнюється професійна модель перекладача, з’являються нові перекладацькі спеціальності: переклад супровід (гід-перекладач), переклад фільмів, відеоконференції, перекладач-укладач технічної документації, субтитрів, перекладач реклами тощо.

Але в сучасних умовах, здійснюючи переклад значного обсягу інформації, перекладачі часто вдаються у своїй діяльності до буквального перекладу іншомовних лінгвістичних конструкцій в результаті чого переклад перестає бути адекватним та якісним. На даний час при наявності достатньої кількості перекладачів лише певна її частина може успішно вирішувати питання перекладу з урахуванням вимог сьогодення. Перекладацька робота частіше виконується у стресовій обстановці в колективі. Це вимагає від перекладача умінь встановлювати контакти, вести переговори. Уявлення про письмового перекладача, який працює в кабінеті серед словників, міняється. Тепер це людина, яка вступає в діалог, це спеціаліст, який діє, визначає свою галузь і роль в багатомовній комунікації. Сьогодні він сам вирішує, які завдання він може чи не може виконувати. Перекладач сам встановлює контакти з замовниками, проявляє ініціативу у пошуку замовників, розповсюджує пропозиції про свої послуги.

Тому професію перекладача може засвоїти лише людина, яка володіє певним складом мислення, стабільною нервовою системою, високим рівнем вербального інтелекту, інтерпретативними здібностями.

Всі ці зміни повинні знайти своє відображення у підготовці перекладачів, бо розрив між університетським світом і світом професійним важко подолати.

Особливе місце у структурі підготовки перекладачів займає базова лінгвістична підготовка, яка закладає фундамент для професійної перекладацької освіти, головною метою якої повинно стати формування професійної мовної особистості перекладача.

У процесі лінгвістичної підготовки перекладача професійно значимими стають такі компетенції як :

1. Семантична – здатність мобілізувати ресурси (системні знання, вміння, особистісні якості), необхідні для вилучення і передачі змісту.

2. Інтерпретативна – здатність мобілізувати ресурси, необхідні для визначення контекстуального значення мовленнєвих засобів та їх трансформації.

3.   Текстова – здатність мобілізувати ресурси, необхідні для текстової діяльності: відтворювати текст, а також розрізняти тип, жанр і стиль тексту [1].

Формування на рідній мові і розвиток цих компетенцій на іноземній сприятиме утворенню первинних перекладацьких навиків. Дані компетенції бажано сформувати на рідній мові ще до вступу на перекладацький факультет. Ця умова не лише гарантує професійно спрямоване, специфічне оволодіння мовою, але й сприяє розвитку професійно значимих компетенцій. Тому, базова лінгвістична підготовка є фундаментом для професійної перекладацької освіти.

Важливою педагогічною умовою, яка сприяє формуванню і розвитку вищезазначених лінгвістичних компетенцій у навчальному процесі є створення на заняттях переконливої та сильної мотивації навчання. Студенти повинні відчути, що саме методика проведення заняття сприяє розвитку, актуалізації та реалізації їхнього особистісного потенціалу. З цією метою безпосередньо на занятті майбутні перекладачі включаються у розв’язання різних перекладацьких завдань, складних проблемних ситуацій.

На нашу думку, виконання на заняттях перекладацького циклу завдань, які пропонуються нижче, сприятимуть формуванню лінгвістичної готовності до професійної діяльності майбутніх перекладачів:

· на розвиток навику контекстуальної здогадки;

· на розвиток навику компресії;

· на трансформацію граматичної структури висловлювання;

· на переформулювання і перефразування змісту;

· на оперування синонімічними та антонімічними засобами;

· на здатність спрогнозувати ситуацію (тобто завершити незакінчене висловлювання);

· на вилучення і утримання в пам’яті основної інформації прослуханого висловлювання (власних назв, дат, цифр, імен тощо);

· інтелектуальні ігри на ерудицію, на визначення понять.

Отже, на нашу думку, формування лінгвістичної компетенції в навчальному процесі є одним з головних педагогічних завдань у процесі підготовки майбутніх перекладачів до професійної діяльності.

Література:

1. Поршнева Е.Р. Стратегия профессиональной контекстуализации языковой подготовки переводчиков на младшем этапе обучения // Язык и методика его преподавания. III республиканская научно-практическая конференция: Сборник статей. Н. Новгород, 2001.