“Право” / 7 Аграрне право

Бігун О. С.

Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві ” повинен запрацювати на повну потужність.

Забезпечити реалізацію визначених державою організаційно-економічних напрямів соціального розвитку села покликані закони та інші нормативно-правові акти. Одним із перших актів законодавчого органу став Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 17.10.1990 р. (з наступними змінами і доповненнями)

Пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу зводиться до здійснення таких правових актів:

- надання агропромисловим товаровиробникам права вільного вибору форм власності і напрямів трудової та господарської діяльності;

- створення необхідної ресурсної бази для всебічного задоволення виробничих потреб і розвитку інфраструктури;

- змін державної інноваційної політики

- спрямування демографічної політики на зміну міграційних процесів на користь села, створення соціально-економічних умов для приросту сільського населення, всебічного розвитку сім’ї, підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів та кадрів масових професій для всіх господарств і напрямів виробничої діяльності;

- створення рівних можливостей для всіх громадян, які постійно пооживають і працюють у сільській місцевості, в задоволенні соціальних, культурно-освітніх і побутових потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 згаданого закону, пріоритетність розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу повинна забезпечуватися зміною структури інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового виробництва на їх потреби, зростання обсягів капіталовкладень і матеріально-технічних ресурсів. Нові програми соціально-економічного розвитку держави не мають бути прийняті без урахування пріоритетності розвитку села.

Будівництво в сільській місцевості об’єктів освіти, культури і спорту, водопроводів, каналізаційних систем, шляхів споруджується за рахунок державного і місцевого бюджетів. Спорудження названих у законі об’єктів може здійснюватись як підрядним, так і господарським способами. Колективні сільськогосподарські підприємства можуть споруджувати і обладнувати клуби, будинки культури, бібліотеки та інші культурно-освітні заклади, санаторії-профілакторії, будинки відпочинку, дитячі яслі-садки, будинки для людей похилого віку та інвалідів, спортивні споруди, сприяти розвитку культури і спорту. Споруджені сільськогосподарськими товаровиробниками об’єкти культурно-побутового призначення та спортивно-оздоровчого характеру, збудовані за рахунок власних коштів підприємств належать їм на праві власності.

Законом України “Про пріоритетність розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу в народному господарстві” надається перевага порівняно з містом (у розрахунку на душу населення) у спорудженні житла, об’єктів освіти, культури і спорту, охорони здоров’я, побуту, торгівлі та ін.

Особам, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти, і місцеве населення віком до 40 років, зайняте в сільському господарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері цих сіл, забезпечуються житлом і господарськими будівлями за рахунок державного бюджету, житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років переходить в особисту власність цих громадян за умови їх постійної роботи в зазначених галузях.

Одним з важливих напрямів відродження сіл України, поліпшення демографічної ситуації у державі чинне законодавство визначає будівництво житла для працівників сільського господарства, підприємств агропромислового комплексу, освіти, культури, побутового обслуговування тощо. Регулювання суспільних відносин, які виникають у процесі будівництва житла у сільській місцевості здійснюється нині законом України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу”, нормами земельного, цивільного законодавства і спеціальних нормативних актів.

Уряд України, місцеві державці адміністрації сприяють розвитку індивідуального житлового будівництва на землях сільських населених пунктів, створюють сільським забудовником ( як місцевому населенню, так і громадянам, які переселяються на постійне місце проживання в сільську місцевість) пільгові умови щодо забезпечення будівельними матеріалами та обладнанням, надання їм послуг і пільгових довгострокових державних кредитів.

Індивідуальні забудовники, які споруджують житлові будинки і господарські споруди, працюють у сільському господарстві, переробній та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, отримують компенсацію за рахунок держави у розмірі 35 відсотків їх кошторисної вартості, ця пільга зберігається також за вказаними особами у разі спорудження житла та господарських будівель на кооперативних засадах.

Надання селу переваг у житловому та іншому будівництві передбачає створення необхідної мережі цехів і дільниць на селі по виготовленню дерев’яних і металевих виробів за замовленням населення, забезпечення цих виробів механізмами й інструментами, а також спеціалізованих торговельних баз, магазинів-складів, майданчиків по торгівлі будівельними матеріалами й обладнанням.

Разом з тим, Законом України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” передбачається збереження і розвиток поселенської мережі. А саме, у ст.10 названого закону зазначається, що держава захищає сільську поселенську мережу незалежно від категорії, величини та місця розташування сільських населених пунктів. Будь-які перетворення сільських поселень (об’єднання, роз’єднання, перейменування, переведення до іншої категорії тощо) можуть здійснюватись за рішенням сесії ради з волі жителів цих поселень.

Законодавством України передбачаються пільги щодо плати за електроенергію. Зокрема, сільські жителі та працівники агропромислового комплексу, які проживають у селищах міського типу, використовують електроенергію за пільговими тарифами. Кількість електроенергії, яка оплачується за пільговими тарифами, встановлюється урядом.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та АПК”, вказані пільги поширюються також на пенсіонерів, які перед виходом на пенсію працювали в сільськогосподарському виробництві та соціальній сфері села не менше 15 років і мають особливий рахунок на використання житла, а також працівників селянських (фермерських) господарств, сільськогосподарських підприємств, які проживають у містах обласного і районного підпорядкування.

Розвиток соціальної інфраструктури неможливий без будівництва і реконструкції розширення мереж шляхів з твердим покриттям. Тому у ч.6 ст.6 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та АПК в народному господарстві” усі шляхи, що зв’язують сільські населені пункти

(у тому числі в межах цих населених пунктів) з мережею шляхів загального користування, належать до категорії шляхів загального користування і разом з усіма під’їзними шляхами до сільських населених пунктів передані Українському державному концерну по будівництву, ремонту й утриманню автомобільних шляхів. Фінансування шляхового будівництва у сільській місцевості має здійснюватись у пріоритетному порядку за рахунок централізованих капіталовкладень та місцевого бюджету. У випадку, коли спорудження зазначених об’єктів здійснюється за власні кошти суб’єктів господарювання, то понесені ними витрати відшкодовуються з державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Пріоритетність соціального розвитку села включає також подання сільським жителям і працівникам сільськогосподарських підприємств щодо водопостачання, телефонізації та зв’язку, забезпечення рівними з містом умов постачання промисловими і продовольчими товарами, медичною, культурною, побутовою, транспортною та іншими видами обслуговування.

Для відродження українського села необхідно не лише будівництво житла і шляхів сполучення. А й створення комплексу необхідних культурно-побутових, спортивно-оздоровчих та інших важливих умов.

Тому, у ч.1 ст. 6 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села і АПК в народному господарстві” зазначено, що будівництво в сільській місцевості об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, служби побуту, благоустрій території здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів. Спорудження згаданих у законі об’єктів може здійснюватись як підрядним, так і господарськими способами.

Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села і АПК в народному господарстві” закріплює також переваги щодо забезпечення жителів села товарами масового вжитку, автотранспортом і будівельними матеріалами. Зокрема, товари масового споживання для села і міста реалізуються за єдиними цінами. Забезпечення ними пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, вдів, дітей-сиріт та багатодітних сімей здійснюється за однаковими для міста і села нормативами.

Відповідальність за виконання даного закону покладено на Кабінет Міністрів України та органи місцевого та регіонального самоврядування.

Використана література:

1. Конституція України, ст. 13

2. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та АПК в народному господарстві” від 17.10.1990 р.

3. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” від 5.10.1995 р.

4. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р.