Право/2. Адміністративне і фінансове право

Каблов Д.С.

ад'юнкт кафедри адміністративного права і процесу Донецького юридичного інституту МВС ЛДУ ВС України.

Роль громадських формувань з охорони громадського порядку у захисті прав громадян.

Завданням держави є не тільки наділення громадян широким комплексом прав і свобод, але і створення умов для їх належної реалізації. Стаття 3 Конституції України, визначає, що метою держави є забезпечення прав і свобод громадян. Також у ст. 36 Конституції України говориться, що громадяни України мають право на свободу об'єднань в політичні партії та громадські формування для здійснення і захисту своїх прав та свобод і забезпеченню своїх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. З огляду на різноманіття прав і свобод громадян, закріплених у Конституції України, вони реалізуються у певних сферах суспільного, економічного, політичного життя. Ці сфери не виступають ізольовано одна від одної, вони перетинаються, і тому, в окремих випадках може скластися конгломерат суспільних відносин, що підпадають під вплив різного виду умов, що створюються для реалізації громадянами своїх прав і свобод. Таким конгломератом виступає громадський порядок, у сфері якого відбувається реалізація численної частини прав і свобод або створюються передумови для їхньої реалізації.[1]

Громадяни України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Прикордонним військам України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних порушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Прикордонним військам України, асоціації громадських формувань тощо.[2]

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Згідно Закону „Про громадські формування по охороні громадського порядку” їх основними завданнями є охорона прав і законних інтересів громадян, активна участь в попередженні і припиненні правопорушень, охорона громадського порядку, власності, участь в роботі по вихованню людей у дусі пошани законів і підвищення рівня безпеки дорожнього руху та боротьба з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх.

Утворені громадські формування по охороні громадського порядку і державного кордону повинні позитивно впливати на стан громадського порядку і громадської безпеки. Так, ст. 9 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" основною задачею громадського формування по охороні громадського порядку і державного кордону у сфері громадського порядку визначає надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, попередження адміністративних проступків і злочинів.

Характеризуючи докладніше основні завдання громадських формувань, слід зазначити, що їх дії по охороні прав і законних інтересів громадян припускають, перш за все, гарантію недоторканності особи, її життя, здоров'я, честі і гідності, всього комплексу наданих їй суспільством прав і свобод, а також особистої власності від протиправних посягань.

Заслуговує на увагу позиція Колпакова В.К. який вказує, що всі громадські формування, з якими взаємодіє міліція, можна розділити на 2 групи. По-перше, це ті, які спеціально були створені для боротьби з правопорушеннями, охорони порядку та захисту прав громадян. До них відносяться ради громадських пунктів охорони порядку, ради профілактики правопорушень трудових колективів, добровільні народні дружини і їх спеціалізовані формування, товариські суди. Їх внесок в правоохоронну практику оцінюється, перш за все, рівнем і ефективністю боротьби з правопорушеннями, станом охорони громадського порядку на територіях і в сферах їх функціонування.

По-друге, це ті, для яких охорона громадського порядку, захист прав громадян, боротьба з правопорушеннями виступає як функція, супутня їх основній господарській або соціально-культурній діяльності. До них відносяться громадські, селищні, сільські, вуличні, квартальні, дільничі, домові комітети; ради ветеранів війни і праці; батьківські комітети; агітаційні колективи по роботі серед населення і інші. Беручи участь в рішенні інших важливих питань державного і суспільного життя, ці формування попутно займаються і правоохоронною діяльністю.[3,с.9-10]

Права людини вимагають не тільки гарантій їхньої належної реалізації, а і таких засобів, що могли б "відгородити" людину від можливих посягань на них. Тому в правовій системі кожної держави існують різні юридичні засоби охорони прав людини. До них належать усі юридичні засоби, що виконують превентивну функцію, спрямовані на запобігання порушень прав людини.

Активність участі в попередженні і припиненні правопорушень виявляється в результатах діяльності громадських формувань: своєчасному і повному припиненні порушень прав громадян під час патрулювання; в тому, що дружинники не обмежуються реагуванням на очевидні порушення, а ведуть їх пошук; займаються виявленням і усуненням причин правопорушень і умов, сприяючих їх здійсненню, і нарешті, в досягненні скорочення або повного викорінювання порушень правопорядку на обслуговуваній території.

Члени громадських формувань спiльно з працівниками органів внутрішніх справ та військовослужбовцями Прикордонних військ України затримують i доставляють до органу внутрiшнiх справ, пiдроздiлу Прикордонних вiйськ України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону i не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;

Також громадські формування з громадського порядку беруть участь в культурно-масових заходах виконуючи свої функції по забезпеченню прав громадян та охороні громадського порядку.

Проблема захисту прав і свобод громадян у сфері громадського порядку - це одна із широкого кола проблем, що має місце на шляху побудови правової держави. У зв’язку з чим і є необхідність створення громадських формувань з охорони громадського порядку для захисту прав і свобод громадян у цій сфері.

За допомогою організації взаємодії органів внутрішніх справ і формувань, які здійснюють охорону громадського порядку, досягається максимально повне використання можливостей кожної із взаємодіючих сторін, які використовують різні засоби й методи рішення задач, що стоять перед ними. Цим врешті-решт і забезпечується успішне досягнення загальних цілей

Підсумовуючи, слід зазначити, що громадські формування з охорони громадського порядку є надійним помічником органів внутрішніх справ у попередженні і припиненні порушень прав і свобод громадян, і на сучасному етапі, тоді коли йде зріст злочинності, його можна подолати тільки взаємодією міліції та громадських формувань.

Джерела.

1. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч.посібник /Авт.-упоряд. М.І. Хавронюк. – К.: Парламентське вид-во. – 1999.

2. Закон України від 22 червня 2000 року “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40, ст. 338

3. В. К. Колпаков. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка: Учебное пособие:—К.: Украинская академия внутренних дел, 1993,—80 с.