Психология и соціологія / 10.Психологія труда

Андруліс Й.Ю., Суббот А. І., Друцул Т І., Жаров А.І.

Національний університет державної податкової служби України Професійно–психологічна підготовка – невід’ємна складова податкової діяльності курсантів

На сьогодні досить актуальною є проблема формування морально-психологічних якостей випускників-податківців до виконання професійних завдань, оскільки потрібно не лише володіти певними знаннями, а й уміло їх застосовувати на практиці, бути морально і психологічно готовим до праці в умовах, які під час виконання супроводжують певний вид податкової діяльності.

Серед багатьох завдань, які доводиться вирішувати професорсько-викладацькому складу кафедри спеціальних дисциплін та організації професійної підготовки факультету податкової міліції Національного університету ДПС України, особливе місце займає навчання й виховання курсантів-правоохоронців.

Мета психолого-педагогічного процесу полягає у загартуванні характеру, розвитку здібностей, формуванні знань і навичок, необхідних для безпечної професійної діяльності.

Успіх навчання і виховання багато в чому залежить від того, наскільки добре знає викладач особливості кожного курсанта. А краще вивчити вихованців, зрозуміти закономірності, які визначають вчинки і поведінку людей в умовах служби в ДПС України, допомагає податкова психологія.

Назва науки ”психологія”походить від грецького слова: “псіхе” (душа) і „логос” (навчання , слово).

Перше систематичне положення було введено древньогрецьким філософом і вченим Аристотелем (382 – 322 р. до н.е.) в трактаті ”Про душу”. Назва ж „ психологія ” виникла в ХVI столітті, загальновживаним воно стало в середині ХVIII століття.

Психологія – наука про психіку – як функція мозку, полягає у відображенні об’єктивної дійсності.

Психіка людини – це її почуття, думки, наміри і все те, що складає її суб’єктивний, внутрішній світ, який проявляється в діях та вчинках, у взаємовідносинах з іншими людьми.

Щоб зрозуміти вчинки людини, мати можливість передбачити те, як вона може вчинити в тій чи іншій ситуації, треба знати весь внутрішній світ людини, особливо це важливо для податківця.

Податкова психологія вивчає не тільки окремо взяту особу податківця, а також психологію колективу, тобто колективні переживання, реакції, думки, настрої, взаємовідносини, котрі впливають на поведінку і дії колективу в цілому й кожного його члена зокрема, а також те, як впливають на психіку і психологію колективу податківців об’єктивні умови, і особливо суб’єктивні фактори професійної діяльності.

На кафедрах факультету податкової міліції професорсько-викладацьким складом систематично вивчаються психологічні умови процесів навчання, а також формування високих професійно-психологічних якостей курсантів-податківців.

Особливе значення податкова психологія приділяє дослідженню впливу умов діяльності на психіку особистості та специфіку психологічних якостей, необхідних податківцю для найбільш успішних дій з наповнення бюджетів різних рівнів.

На основі всебічного і систематичного обліку результатів вивчення психологічних якостей курсантів, вирішуються комплексні завдання з вивчення і виховання у правоохоронців таких умінь, які необхідні для ведення безпечної податкової діяльності. На кафедрах, з врахуванням відгуків випускників, всебічного вивчення об’єктивних умов і суб’єктивних факторів планується і організовується навчально-виховний процес.

Професійно-психологічна підготовка податківця – це специфічний вид службової діяльності, який повною мірою відповідає об’єктивним умовам і суб’єктивним факторам безпечної діяльності.

Мета професійно-педагогічної підготовки – готовність спеціаліста до вирішення поставлених завдань з урахуванням об’єктивних умов і суб’єктивних факторів.

Аналіз практики і стажування курсантів–правоохоронців свідчить про те, що кожному спеціалісту необхідно розвинути професійно–психологічні якості, вміння, стійкість, психологічну підготовленість особистості (аналіз і врахування психологічних аспектів діяльності), які необхідні для безпечного виконання професійних завдань. Вище перераховані компоненти є основними складовими професійно-психологічної підготовки.

Методологія професійно-психологічної підготовки є такою ж, як загально-психологічна, тобто використовуються методи об’єктивності (система наукових знань будується відповідно до реальності), детермінізму (відображається об’єктивність існуючих у світі причинно-наслідкових зв’язків), взаємозв’язку і взаємодії (всі досліджувані явища пов’язані між собою), системності, розвитку і взаємозв’язку психіки і діяльності ( діяльність, в даному випадку, розглядається як продукт психології людини), але з урахуванням специфіки професійної орієнтації.

На кафедрах професійно-психологічна підготовка курсантів спрямована так, що вона є системою, яка складається із ряду підсистем. Тому вона здійснюється в кілька етапів (з першого по п’ятий курс), котрі розглядаються нижче.

На першому курсі є необхідність соціально-психологічно адаптувати курсантів до навчання на кафедрах факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України.

На другому і третій курсі - потрібно формувати й розвивати професійно значимі якості спеціаліста, диференційовані від спеціальності і відповідно до розробленої професіограми.

На четвертому курсі формується готовність до самостійного здійснення професійної діяльності. Тобто у курсантів вже фактично сформована готовність до роботи на практиці.

П’ятий курс вирішальний етап у системі професійно-психологічної підготовки курсантів, який включає в себе формування психологічної стійкості до роботи в емоційно складних умовах при дії негативних факторів, уміння долати труднощі. Також на п’ятому курсі важливим є вивчення особистої безпеки співробітника податкової міліції. Розуміючи важливість й актуальність цієї проблеми, науковці кафедри видали навчальний посібник: „Безпека професійної діяльності працівників податкової міліції”. В ньому систематизовано та узагальнено проблеми безпеки та її специфіки в професійній діяльності працівників податкової міліції, висвітлено ідеологічні уявлення щодо професійної підготовки, самовиховання і здатності використовувати технології особистої безпеки, надано практичні поради щодо захисту особистої безпеки податківців.

Особисту безпеку можна розуміти як усвідомлення кожним реальної картини буття, усвідомлення свого призначення в житті. Чим точніше, об’єктивніше ми відображаємо у своїй свідомості закони, які діють навколо нас, тим безпечнішою є наша позиція у житті. Але знання об’єктивних законів життя не є достатнім, потрібне ще й інтуїтивне відчуття світу. Тобто потрібно уміти передбачати наслідки різноманітних подій і ситуацій (особливо якщо вони пов’язані з безпекою самої людини або близьких для неї людей), знати психологічні закономірності, що керують поведінкою людей, механізм стосунків між ними.

Ми погоджуємося з А. Н. Лінніченко, що необхідно виділяти три види професійно-психологічної підготовки: по-перше, особиста професійно-психологічна підготовка – науково організований і ефективний процес формування, підвищення й підтримання високого рівня психологічної готовності спеціаліста до вирішення професійних завдань; по-друге, спеціально-психологічна підготовка – діяльність, зміст якої обумовлений специфічними, професійними й психологічними особливостями здійснення певних професійних дій; по-третє, цільова психологічна підготовка – здійснюється безпосередньо самим спеціалістом з метою мобілізації всіх своїх якостей і здібностей для вирішення конкретного професійного завдання.

Як приклад професійно-психологічної підготовки курсантів можна навести методику ЕВС (емоційно-вольова саморегуляція), яка плануємо викладати на кафедрах ФПМ.

Для майбутнього співробітника податкової міліції дуже важливою є емоційно-вольова саморегуляція (як навчатися, володіти собою в екстремальних ситуаціях).

На даний момент перед професорсько-викладацьким складом кафедри стоїть завдання розробити методику емоційно-вольової саморегуляції (ЕВС), метою якої буде формування у майбутніх податківців-правоохоронців професійної безпеки, високої емоційно-вольової стійкості й інших важливих психологічних якостей, необхідних для успішного виконання поставлених перед ними завдань, адекватного реагування й ефективної дії в екстремальних ситуаціях, що виникають або можуть виникнути при виконанні завдань державної податкової служби України.

ЕВС розвиває і удосконалює ряд важливих психологічних якостей: самоволодіння, впевненість у своїх силах, увагу, образне мислення, навички запам’ятовування. Дослідження підтверджують, що ЕВС попереджує розумову й фізичну перевтому, сприяє зміцненню нервової системи й збільшенню опірності психіки до негативних впливів, підвищує працездатність.

Суть ЕВС полягає у формуванні в людини здатності до самостійного впливу на свої дії, регулюючи психологічні й нервові механізми певними вправами й прийомами.

Таким чином, професійно-психологічна підготовка – важлива складова навчально-виховного процесу, яка є системою заходів, що реалізуються поетапно, протягом певного періоду і кінцевим результатом яких є професійно-психологічна готовність до податкової діяльності з врахуванням об’єктивних умов та суб’єктивних факторів.