Чуйко Г.В., Гуляс І.А., Руданець У.В.
Кожен з нас належить до багатьох різних груп – від малих елементарних, як сім’я чи компанія друзів, до складних і багатолюдних, - як організація, де навчаємося та працюємо, чи держава, громадянами якої ми є.
Спілкування та міжособистісна взаємодія відбуваються в соціальному контексті, тобто в конкретному соціально-історичному та соціокультурному середовищах, у різноманітних формуваннях і об’єднаннях.
Вивченням людини як партнера по спілкуванню, а також психологією малих груп займалися Л.С. Виготський, О.О.Леонтьєв, Я.Л.Коломинський, М.М.Обозов, Р.С.Немов, О.Г.Кирпичник, який розробив схему динаміки змін психологічного клімату в групі, та інші.
Входження людини у соціум передбачає усвідомлення себе як його складової, засвоєння, розвиток відносин, породжених навколишнім середовищем. Пізнання соціального життя відбувається у певній групі. Саме в ній індивід прилучається до цінностей і норм суспільства, опановує форми взаємодії і співпраці, засвоює соціальний досвід, формується як особистість.
Об’єднання людей у групи
відбувається за різними ознаками, у тому числі й статусними, – владними,
майновими, професійними, освітніми тощо. Група, як сукупний об’єкт діяльності
та спілкування, є тим осередком, де перетинаються суб’єкт-об’єктні зв’язки
особистості, соціальні та психологічні детермінанти регуляції її поведінки.
Це робить групу складним утворенням, зумовлює її функції, ознаки та характер
впливу на особистість. У загальному плані групу розглядають, як конкретну
спільність людей, які включені до типових для них різновидів і форм діяльності
та об’єднані системою відносин, поведінка та діяльність яких регулюються
спільними цілями, нормами, цінностями [2]. Саме завдяки включенню людини до
соціальної групи, на відміну від випадкового об’єднання, вона може
задовольняти свої індивідуальні інтереси, потреби та цілі. Отже, головними
ознаками групи є: зміст та характер спільної діяльності; цілі та завдання цієї
діяльності; певний тип відносин між членами групи; зовнішня та внутрішня
організація; прийняті у групі нормами та цінності; усвідомлення членами
групи своєї належності до неї, наявність “ми-почуття”; наявність групових
атрибутів (назва, символи, гасла) [4; 304].
Загалом соціальну групу
характеризують такі сутнісні особливості:
1. Посередництво між суспільством
і конкретною людиною. Через соціальну групу суспільні явища впливають на
особистість, формуються її соціально значущі якості, переконання, установки,
ціннісні орієнтації та ін.
2. Статус самостійного суб’єкта життєдіяльності
та розвитку. Група як номінальна спільнота індивідів є в соціальній взаємодії
реальним психологічним угрупуванням. У цьому контексті соціальна психологія
досліджує феномени і механізми, які свідчать про народження соціальної групи;
особливості вияву групової згуртованості; психологічний клімат групи;
тривалість циклу життєдіяльності групи від моменту її створення до розпаду;
впливи, що зумовлюють перехід групи з одного якісного стану в інший.
3. Важливий для індивіда
соціальний інститут. Перебуваючи у групі, індивід соціалізується, набуває
досвіду міжособистісних відносин.
4. Сфера концентрації різних
групових впливів на особистість. Людина, виконуючи різні соціальні функції,
одночасно належать до різних соціальних груп.
Отже, соціальна психологія
розглядає групу як простір, в якому функціонує окремий індивід, як самостійний
суб’єкт активності і як важливий інститут соціалізації особистості [3; 280].
Результатом міжособистісної
взаємодії та спільної діяльності у групі виступає соціально-психологічний
клімат. Він виявляється у таких групових ефектах, як настрій і громадська
думка, самопочуття та оцінки умов життя і праці людини в організації. Ці ефекти
відображаються в міжособистісних стосунках, пов’язаних із спільною діяльністю.
Соціально-психологічний клімат – це суттєвий бік життєдіяльності людей, що
відбивається на їх психологічному самопочутті. Соціально-психологічний клімат
групи розглядається не тільки як продукт міжособистісних відносин, що
складаються в спільній діяльності, а також як умова її ефективності та розвитку
особистості в групі [1].
З метою виявити, чи впливає
характер міжособистісних стосунків, поведінки людей у групі та їх вибір
лідерських якостей на психологічний клімат групи, нами проводилося емпіричне
дослідження. Вибірка складала 18 учнів одного класу віком 14-15 років.
Застосування соціометричної
методики дозволило виявити, що рівень групової згуртованості – 0,17 балів –
дуже низький; у класі наявні не лише “відкинуті”, але й “ізольовані” учні.
Складові соціально-психологічного
клімату групи, за методикою С.Михайлюка й А.Ю.Шалито, такі: емоційний компонент клімату – 0,27 балів, що
свідчить про його суперечливість; когнітивний компонент є повністю позитивним –
0,55 балів; поведінковий компонент, в основу якого покладений критерій „бажання
– небажання спілкуватися з членами колективу; працювати в ньому”, близький до
негативного – рівний 0.
Аналіз середніх балів по шкалах
опитувальника міжособистісних відносин Шутца показує,
що в групі високий показник в Іе, середні показники Іw, Се, Ае, низькі бали по Сw, Аw. Тобто, більшість членів
групи прагнуть товариства інших людей (Іе), почувають
себе добре з ними і намагаються їх знайти; достатньо бажають бути прийнятими в
групі, а також інколи беруть відповідальність, пов’язану з виконанням провідних
ролей, на себе (Іw, Се, Ае),
проте не хочуть підкорятися чи бути контрольованими й уважні при виборі
партнерів по спілкуванню (Сw, Аw).
Визначальними рисами особистості
лідера для даної групи, згідно аналізу середніх результатів відповідної
методики, є такі: бути добрим товаришем, працелюбним, кмітливим і розумним,
найменше ж необхідні йому самолюбство,
принциповість, ініціативність.
Використання методики
“Q – сортування” дало змогу виявити рівні прояву тенденцій поведінки
людини в реальній групі: за парою “залежність-незалежність” –
співвідношення 66,7 % до 33,3 %; “комунікабельність-некомунікабельність”
– 88,9 % проти 11,1 %; за парою
“прийняття «боротьби» - уникання «боротьби»” ситуація протилежна:
38,9 % опитаних готові боротися і відстоювати свою думку, а 61,1 % -
уникають боротьби, піддаються впливу інших.
Кореляційний аналіз, проведений за комп’ютерною
програмою, виявив існування статистично значимого кореляційного зв’язку між
трьома параметрами, що визначають психологічний клімат групи, зокрема, емоційним
– і оцінкою ідеального лідера як хорошого організатора (r = 0,54)
та тенденцією неприйняття боротьби (r = 0,48);
когнітивним – і оцінкою лідера як справедливого (r =
0,52); поведінковим – та бажанням встановлювати стосунки з іншими (r = 0,51)
й оцінкою лідера як кмітливого (r = 0,56) та
справедливого (r = 0,53). Крім того, психологічний
клімат опосередковано, через вищеназвані параметри, пов’язаний з небажанням
підкорятися іншим (r = - 0,57) і такими лідерськими
якостями, як ініціативність (r = 0,50),
почуття власної гідності (r = 0,67),
працелюбністю (r = 0, 49) та розум (r = 0,
49).
Отже, з урахуванням того, що психологічний клімат у
досліджуваній групі далекий від позитивного, він визначається поведінковою
тенденцією більшості групи до неприйняття боротьби, уникання її та
міжособистісних стосунків, що виключають підкорення одного – іншим, та впливом
особистості лідера, який, вочевидь, не відповідає характеристикам, названим
членами групи визначальними для хорошого лідера.
Література:
1.
Бойко В.В., Ковалев А.Г. Социально-психологический
климат коллектива и личность. – М.: Мысль, 1983. – 207 с.
2. Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. – Мн.: Харвест, – М.: АСТ, 2001, - 688 с.
3. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с.
4.
Сухова А.Н., Дерхага А.А.
Социальная психология. – М.: Академия, 2002.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Чуйко Галина Василівна
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
58022, вул. Коцюбинського, 2
Педагогічний факультет;
доцент кафедри психології,
кандидат філологічних наук.
д.т. (80372) 51-30-70,
р.т. (803722) 3-52-80.
Гуляс Інеса Антонівна
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
58022, вул. Коцюбинського, 2
Педагогічний факультет;
асистент кафедри психології,
р.т. (803722) 3-52-80.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Студентка 5 курсу педагогічного факультету; магістр; спеціальність “Психологія”.