Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Биковець О.А., Пильтяй О.М.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Місце графічних задач у шкільному курсі креслення

Задача як поняття, розглядається в різних аспектах: соціальному, психологічному, філософському, методичному, дидактичному. Але саме психологічний, методичний та дидактичний аспекти цього поняття є найбільш важливими, оскільки саме вони стали основою для розробки і реалізації системи задач на уявні просторові перетворення образів об’єктів у шкільному курсі креслення.

З методичної точки зору задача розглядається як система доцільно відібраних вправ, основне призначення яких полягає у вивченні природних явищ, формуванні понять, розвитку мислення учнів і прищеплення їм умінь застосовувати свої знання в практичній діяльності.

У дидактиці задачу розглядають як навчальне завдання, яке передбачає пошук нових знань, способів (умінь); стимуляцію активного використання в навчанні зв’язків, відношень, доведень.

З точки зору психології задача - це проблема, яка задається або формулюється самостійно і вимагає від суб’єкта певних розумових дій при пошуку відповіді на те чи інше питання, що міститься в умові.

Задача, у загальному розумінні - це завдання, сформульоване у вигляді проблеми, розв’язання якої передбачає активну розумову діяльність, що спирається на наявні в учня знання та уміння застосовувати їх на практиці.

Дослідження психологів вказують на важливість використання задач у навчальному процесі при вивченні та закріпленні нового матеріалу тому, що глибоко усвідомлюється лише той зміст матеріалу, що вивчається, який є предметом активної розумової діяльності.

Високопродуктивна розумова діяльність учнів тісно пов’язана саме з графічними задачами, де в процесі розв’язування тісно переплітаються практичні дії з великим розумовим напруженням, яке вимагає від учня самостійного пошуку, міркувань та доведень.

Графічними прийнято називати задачі, в яких з аналізу графічних зображень, наведених в умові, одержують необхідні дані для розв’язання або такі, що вимагають графічного відображення результату розв’язання незалежно від форми вираження умови.

На думку В.О. Буткевича, якщо умовою графічної задачі передбачається виконання різноманітних практичних і особливо уявних перетворень або ті які потребують від учня переосмислювання навчального матеріалу, то такі задачі слід відносити до задач творчого характеру.

Але серед великої кількості науковців, методистів та практиків немає єдиної думки стосовно визначення поняття «творча задача». В основу визначення поняття «творча задача», для застосування їх на уроках з креслення, повинен бути покладений підхід, пов’язаний зі специфікою графічної діяльності. Такий підхід повинен ґрунтуватися на розумінні творчої навчальної діяльності як активного мислення учнів. Тобто активізація мислительних процесів учнів під час розв’язування графічних розглядається як активна творча діяльність.

Процес розв’язування графічної задачі має складну психологічну будову, цей процес починається з аналізу умови, в якій сформульована мета задачі, відокремленні суттєвих зв’язків умови і створенні в уяві відомого алгоритму її розв’язання. Після цього добираються операції, які потрібні для здійснення створеного алгоритму, і, нарешті, отриманий результат порівнюється з вихідними умовами задачі.

Безумовно, значення графічних задач в навчанні кресленню у школі надзвичайно велике, графічні задачі сприяють більш міцному засвоєнню навчального матеріалу, дозволяють підвищити пізнавальну активність учнів, є засобом формування у них графічних умінь та навичок, розвивають їх логічне та творче мислення.

Але процес розв’язування графічної задачі, на відміну від фізичних, математичних та інших задач, вимагає від учнів не тільки здійснення логічних операцій (порівняння, абстрагування, узагальнення), а також виконання ще й специфічних операцій (виконання графічних побудов чи створення образу, оперування ним, практичних чи розумових дій).

Характер діяльності при розв’язуванні графічних задач може здійснюватись трьома способами: словесно-описовим, графічним, предметно-маніпуляційним.

Словесно-описовий спосіб застосовується для розв’язання практичних завдань, не пов’язаних з виконанням графічних побудов, але таких, що передбачають їх обов’язкове використання у вже готовому вигляді (порівняння зображень, читання креслень, аналіз геометричної форми предмета за зображенням, аналіз графічного складу зображень і т.д.).

Графічний спосіб передбачає відображення результату розв’язання у графічній формі (ескіз, креслення, рисунок тощо). Умова при цьому може бути виражена у словесній, графічній формі, у вигляді натурального об’єкту чи комбінованим способом.

Предметно-маніпуляційний спосіб розв’язання передбачає виконання окремих графічних операцій, включених у інші види діяльності (моделювання, конструювання, складання виробу за його кресленням або схемою тощо).

Таким чином, діяльність пов’язана з розв’язуванням графічних задач повинна спрямовуватись не тільки на формування, розвиток і контроль практичних умінь (умінь виконувати графічні побудови), а й інтелектуальних умінь (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизації тощо), та сприяти розвитку творчого, просторового і образного мислення, статичних і динамічних уявлень.