Технічні науки/4. Транспорт

К. т. н. Біліченко В. В., асп. Романюк С. О.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Методика визначення інноваційного рівня виробничо-технічної бази автотранспортного підприємства

Під виробничо-технічною базою (ВТБ) розуміють сукупність приміщень, споруд, обладнання та інструмента, призначених для зберігання, технічного обслуговування, ремонту та зберігання дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, а також створення необхідних умов для високопродуктивної праці персоналу. На сьогоднішній час існують певні проблеми в роботі і розвитку ВТБ. Розвиток ВТБ полягає у якісних змінах, покращенні структури, технології, підборі кваліфікованого персоналу, відповідності обладнання, виробничих площ і рухомого складу.

Основні напрямки вдосконалення і оновлення виробничої бази розглядаються в роботах [1 – 4]. Враховуючи напрацювання попередників і сучасний стан ВТБ на підприємствах автомобільного транспорту, необхідно визначити показники, які будуть характеризувати розвиток ВТБ будь-якого підприємства.

Для покращення ВТБ слід використати інноваційні напрямки розвитку, які включатимуть в себе нове будівництво, розширення, реконструкцію виробничих потужностей, вдосконалення технології, технічне переозброєння. Щоб вибрати необхідний напрямок покращення роботи ВТБ і досягти максимальної ефективності виробництва і збільшення прибутків, необхідно визначити інноваційний рівень ВТБ. Під інноваційним рівнем виробничо-технічної бази будемо розуміти характеристику конкретного автотранспортного підприємства, яка відображає технологічний рівень, як перевезень, так і системи технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, у порівняні з оптимальними, нормативними або кращими прикладами в галузі автомобільного транспорту.

Після цього можна зробити висновки щодо впровадження того чи іншого інноваційного напрямку.

Якщо кожну з складових виробничо-технічного комплексу визначити як МТ_j, а - рівень сучасності кожного складового елемента, то інноваційний рівень ВТБ можна визначити за формулою:

; (1)

При тій же нормативній умові

, . (2)

Для визначення інноваційного рівня ВТБ на підприємстві слід розглянути показники, які будуть характеризувати роботу виробничо-технічної бази і роботу окремих її складових. До цих складових відносяться будови, споруди, механізми, гаражне обладнання, технології і інші складові.

За методикою НДІАТ для оцінки стану ВТБ рекомендуються наступні показники [1, ст. 98]:

Фондооздобленість, тис. грн./авт.

(3)

де ОВФ_ВТБ – вартість основних виробничих фондів з відрахуванням транспортних засобів;

А_СП – середньоспискова чисельність рухомого складу.

Фондоозброєність ремонтних працівників, тис. грн./чол.,

(4)

де Ч – чисельність ремонтних і допоміжних працівників, чол.

Механоозброєність, тис. грн./чол.,

(5)

де ОВФ_акт – вартість активної частини основних виробничих фондів ВТБ, тис. грн.

Стан і рух основних фондів підприємства можна обчислити такими показниками як коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття [2, ст. 198]

(6)

де - коефіцієнт оновлення;

- вартість основних виробничих фондів;

- вартість основних фондів на початок періоду.

(7)

- коефіцієнт вибуття;

- вартість основних фондів, що вибули за даний період.

Від ступеня розвитку обладнання, інструментів залежать масштаби використання палива, мастильних матеріалів, різних видів енергії, допоміжних матеріалів, деталей.

Технологічне обладнання, як одна з основних частин матеріально-технічної бази технічного обслуговування і поточного ремонту, істотно впливає на трудомісткість, якість і вартість робіт, ефективність всього процесу підтримки рухомого складу в технічно справному стані, а також продуктивність роботи і ефективність експлуатації автомобілів.

Правильний підбір обладнання, максимальне використання його можливостей істотно впливає на рівень АТП і характеризується такими показниками:

Показник використання обладнання

; (8)

У_п – частка обладнання У_п, яке працювало протягом року, що аналізується;

У_заг - загальна кількість обладнання.

Коефіцієнт максимального завантаження устаткування в часі

; (9)

де - фактично відпрацьований устаткуванням за рік час;

- календарний фонд часу одиниці устаткування (8760 год. за рік);

- кількість одиниць устаткування, що відпрацювали в даному році.

Стаціонарну виробничу базу характеризують наступні показники:

- рівень відповідності виробничих приміщень вимогам та рухомому складу;

- забезпеченість АТП виробничою площею, м² / звед.авт. [1,ст. 76].

- відповідність сучасних автомобілів постам ТО і ПР.

Рівень технології характеризує:

- рівень потоковості виробництва;

- рівень застосування передових технологічних процесів;

- укомплектованість спеціалізованими пристосуваннями.

Наведені вище показники інноваційного рівня ВТБ в повній чи частковій мірі відображають його відповідність сучасним вимогам розвитку. З їх допомогою можна встановити чи відповідає ВТБ рухомому складу на конкретному автотранспортному підприємстві чи ні, при цьому слід визначити найкращі показники в галузі або встановити нормативні значення. Саме відношення показників досліджуваного підприємства до найкращих зразків в галузі дасть змогу визначити інноваційний рівень ВТБ даного підприємства.

Література:

1. Канарчук В.Є., Курніков І.П. Виробничі системи на транспорті: Підручник. – К.: Вища шк., 1997. – 359 с.: іл.

2. Біліченко В.В. Механізація та автоматизація технічного обслуговування та ремонту автомобілів на підприємствах автомобільного транспорту// В.В. Біліченко, В.Л. Крещенецький. Навч.пос. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. – 213 с.

3. Бердникова Т. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. - М.: Инфра-М, 2001.- 216 с.