Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

МЕТОД ВИБОРУ КОМПЛЕКСУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПІДСИСТЕМИ ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ВИРОБНИЧИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ

Найкращим методом вибору комплексу технічних засобів для підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями виступає імітація його роботи при різних варіантах обладнання. Різні варіанти технічного забезпечення підсистеми управління на практиці будуть відрізнятися як витратами, так і своєю техніко-економічною ефективністю – здатністю виконувати завдані обсяги робіт у встановлені часові терміни. Тому ряд провідних фахівців із даної галузі знань рекомендує в цьому випадку проводити системний аналіз різних варіантів за методом «витрати – ефективність» [1, с. 91]. Згідно з ним, перш за все, відсіваються «неефективні» варіанти, тобто такі, які вимагають і великих витрат та не дозволяють отримати значних в порівнянні з іншими варіантами функціонально-орієнтованих результатів. Потім серед ефективних варіантів знаходиться оптимальний варіант, при якому необхідні витрати прийнятні, а одержуваний техніко-економічний ефект (ефективність) виступає прийнятним та достатнім. Зіставлення досягнутого в кожному конкретному варіанті техніко-економічного результату з необхідними витратами ведеться при цьому з урахуванням цілого ряду різних додаткових умов, що виходять за рамки сформульованої задачі (комплексу завдань). Так, тільки при виборі моделі машин електронних цифрових загального призначення на практиці доводиться вивчати і зіставляти велике число їх економічних, технічних, організаційних, інформаційних і математичних параметрів (договірна вартість машин електронних цифрових, загальні експлуатаційні витрати, продуктивність праці, характеристики операційної системи управління, характеристики прикладних програм та інші).

Імітаційна програма дозволяє отримати відповіді відносно оптимальних величин часу реакції і вартості обробки інформації, зручності обговорення, а також чи буде система управління адекватною при нарощуванні обсягів робіт із обробки економіко-аналітичних даних. Для реалізації імітаційної програми вкрай необхідним виступає реалізація наступних складових елементів: знати інформаційні характеристики підсистеми управління (обсяг файлів); визначити вимоги до апаратних засобів, з поділом їх на обов'язкові й бажані (наприклад, обов'язковим може бути обсяг навантаження, а бажаним – виведення алфавітно-цифрової інформації на екран дисплея монітора); мати в своєму розпорядженні опис характеристик альтернативних варіантів структури технічних засобів.

Оптимальне технічне забезпечення підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації буде являти собою не просто суму різних машин електронних цифрових, а їх складний синергетичний взаємозв'язок. Оптимальна структурна складова технічного забезпечення повинна забезпечувати реалізацію функцій підсистеми управління з мінімальними витратами інтелектуальних, інформаційних, енергетичних, трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Критерієм оптимальності, який досить повно враховує техніко-економічні показники при прийнятті того або іншого варіанту комплексу технічних засобів, більшість розробників функціонально розвинутих систем управління вважає мінімум приведених витрат на придбання та експлуатацію технічних засобів [2, с. 20]. У цьому зв'язку представляється, що в якості основного критерію оптимальності при виборі раціональної структури технічних засобів підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації в цілому і окремих його частин може бути прийнятий мінімум приведених витрат, але з урахуванням наступних ключових обмежень, формули (1) та (2):

; (1)

, (2)

де і - відповідно, загальний і допустимий термін часу перетворення інформаційних ресурсів на -й фазі обчислювального процесу за -м завданням; та - відповідно, загальна достовірність та допустима достовірність перетворення інформаційних ресурсів на -й фазі обчислювального процесу за -м завданням.

Даний критерій оптимальності комплексно характеризує відносний рівень техніко-економічної ефективності досліджуваного варіанту і виступає вельми зручним при всебічному порівнянні альтернативних проектних рішень тощо.

Виходячи із повноти та достовірності початкових даних, якими володіє розробник технічного забезпечення підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації, найбільш доцільним виступає попередній (укрупнений) і уточнений вибір номенклатури та кількості технічних засобів. Для попереднього вибору комплексу технічних засобів підсистеми управління можна використовувати основні організаційно-економічні характеристики промислового підприємства та виробничого об’єднання і їх цехів, дільниць, бригад, що впливають на обсяг оброблюваної в процесі аналізу інформації (наприклад, тип виробничо-господарської діяльності, його організаційно-виробнича структурна складова, вид і складність вироблюваної готової продукції (якісні характеристики та технічні параметри товару), чисельність та кваліфікація робітників тощо), і наближені економіко-аналітичні залежності обсягів інформації від кожного із факторів впливу. Уточнений вибір комплексу технічних засобів підсистеми управління вимагає більш значної та детальної початкової інформації.

Список використаних літературних джерел

1. Юрков В. М. Системный анализ промышленного производства [Текст] / В. М. Юрков. – Киев: Издательство ИК АН УССР, 1976. – 94 с.: ил.

2. Иванов А. П. Техническое обеспечение автоматизированных систем управления / А.П. Иванов, Р.Г. Брагина, Л.Д. Абрамова.– М.: Знание, 1974.–64с.