Сакун Л.М., Хващинська О.А.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Перспективи розвитку сільського туризму на Кіровоградщині

В останні десятиліття дуже виросла зацікавленість до розвитку сільського туризму. Однією із основних причин створення і поступового розвитку сільського туризму є криза в сільськогосподарському секторі, економіці. Саме тому, відродження та подальший економічний і соціальний розвиток сільських громад нині пов’язують з індустрією сільського зеленого туризму. Сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну стабільність у сільських місцевостях і вирішити їхні соціально-економічні проблеми. Розвиток туризму в Україні ведеться не тільки за рахунок благоустрою узбереж і розвитку історичного архітектурного напрямку. У країні створюються максимально сприятливі умови для людей, які цікавляться здоровим способом життя і прагнуть від великих міст і скупчень народу. В даний час зелений туризм в Україні надає найширші можливості для повноцінного відпочинку.

Поняття сільського (зеленого) туризму можна трактувати двояко. У вузькому сенсі під аграрним туризмом розуміють відпочинок міських жителів у сільській місцевості, що передбачає більш-менш тривалу оренду заміського житла [1]. У широкому сенсі зелений туризм включає всі види дозвілля міських жителів у сільській місцевості, тобто елементи відпочинку та оздоровчих заходів. Зокрема, в даному випадку мова може йти про поєднання відпочинку з працею на присадибній ділянці, про етнографічні екскурсії з акцентом на сільську складову, про добровільну тимчасову участь в агровиробництві в рамках рекреаційних заходів.

Кіровоградська область володіє значним рекреаційним потенціалом, зокрема це: жарке літо, функціонально вільні території, певний запас мінеральних вод, температурно комфортні пляжі, можливості кліматотерапії. До несприятливих умов можна віднести: почленовано-рівнинний рельєф, слабкий розвиток рекреаційної інфраструктури, низький рівень розвитку виробничого і невиробничого рекреаційного обслуговування, високу антропогенну засвоєність території (86,9% території області складають сільгоспугіддя) [2].

Враховуючи міжнародний досвід та наявний туристичний потенціал області, одним із основних напрямків розвитку туристичної діяльності протягом останніх років є орієнтації туристичного сектора на розвиток сільського зеленого туризму. Сьогодні відкрито 50 "зелених” садиб у 14 районах та містах області (Бобринецькому, Вільшанському, Знам’янському, Олександрійському, Олександрівському, Онуфріївському, Кіровоградському, Компаніївському, Новгородківському, Новомиргородському, Новоукраїнському, Новоархангельському, Ульяновському районах та місті Олександрії), де відпочиваючим надаються кімнати, окремі будинки, місця для розбивки наметів та інші послуги, пов’язані з перебуванням та відпочинком у садибах [3].

Кіровоградщина приваблює історичною та культурною спадщиною, різноманітними ландшафтами. Серед головних визначних пам'яток – заповідники «Хутір Надія» та «Карпенків край», дохристиянське капище Монастирище, дедропарки. У Новоукраїнському та Олександрійському районах сім'ї фермерів пропонують розміщення і відпочинок у своїх садибах, рибну ловлю, збір лікарських трав, грибів, знайомство з місцевими традиціями, екскурсії в історичні місця. [3]

Насправді можливості для розвитку туризму на Кіровоградщині цілком достатні. На сьогодні в області діє 20 ліцензованих суб’єктів туристичної діяльності та 66 санаторно-курортних закладів, закладів оздоровлення і відпочинку, а також 18 готелів. В регіоні проводиться держпрограма по розвитку зеленого туризму, що має назву «Розвиток конярства для зеленого туризму та відродження козацтва на території Олександрійського району».

У Законі України «Про особисте селянське господарство» , зазначено, що діяльність у сфері сільського туризму в особистому селянському господарстві може здійснюватися в межах «...виробництва, переробки сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства». Тобто будь-який сільський житель може відкрити садибу на базі власного господарства без реєстрації в податковій та інших контролюючих органах.

Проблемами місцевого агротуризму є відсутність реклами; у більшості сел Кіровоградської області немає річок, тільки ставки, які орендують підприємці. Ще одна проблема – відстані та дороги. Багато жителів Вільшанського району, де тече чиста річка Синюха і взагалі гарна природа, готові приймати гостей хоч зараз. Набагато важче знайти в Кіровограді бажаючих їхати 150-200 км по жахливій дорозі. Через податкове навантаження бояться сільські жителі реєструвати туристичну садибу і активно запрошувати постояльців [3].

Отже, можливості для розвитку сільського туризму в Кіровоградській області цілком достатні. Потенційними ресурсами є природні рекреаційні території – об'єкти природно-заповідного фонду області, а також історико-культурні туристські ресурси. Тому зараз головною метою є залучити можновладців до розв’язання проблем становлення і розвитку зеленого туризму на Кіровоградщині.

Список літератури:

1. Биркович В. І. Сільський зелений туризм – пріоритет розвитку туристичної галузі України / В. І. Биркович // Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник. – 2008. – №1 (6). – С.138-143.

2. Васильєва Н. В . Зелений туризм – панацея чи черговий міф? – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.greentour.com.ua/ukrainian/progress/arch/

3. Колотуха О.В. Ресурсно-туристський потенціал Кіровоградської області. – Кіровоград, 2002. – 68 с.