УДК 330.341.1:634

Іщенко Ілона Леонідівна

асистент кафедри фінансів,

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

(м. Дніпропетровськ)

Інноваційна стратегія в розвитку плодоовочевого комплексу України

Плодоовочевий комплекс України функціонує в умовах глибокої економічної кризи, зумовленої адаптацією галузі до ринкових умов та реформуванням сільськогосподарських підприємств.
Одним із найважливіших показників якості життя населення є рівень споживання свіжих овочів та фруктів. Забезпечення потреби в плодах та овочах значною мірою залежить від функціонування плодоовочевого підкомплексу в цілому, і зокрема, овочівництва, як однієї з найбільш інтенсивних галузей рослинництва.

Тому зумовлена об’єктивна необхідність розробки інноваційної стратегії розвитку галузі плодоовочівництва, яка безпосередньо пов’язана з вирішенням не тільки економічних, але й соціальних проблем шляхом задоволення потреб в якісному та раціональному харчуванні, метою інноваційного розвитку стає створення і впровадження новітніх технологій у виробництво, логістику, управління господарською діяльністю, що повинно підвищити конкурентні переваги окремих підприємств та плодоовочевої галузі в цілому.

Вивчення проблем інноваційного розвитку знайшло відображення у наукових працях: О.Амоші, Ю.Бажала, С.Ілляшенко, М.Чумаченка та багато інших. Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими деякі питання інноваційної стратегії розвитку плодоовочевого комплексу та потребують подальших ґрунтовних досліджень.

Нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку в Україні базується на Конституції України і складається із законів України «Про інноваційну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про науку і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності і технологічних парків» та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Прийняті закони та нормативно-правові положення визначають правову основу для теоретичних та наукових досліджень. Так, у «Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 – 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» пріоритетним виділено перехід України на інноваційно-інвестиційну модель.[4]

Інновації більш успішні, якщо вони ґрунтуються на місцевих ресурсах, мають місцеву або регіональну мережу, пов'язані з регіональною економікою і планованими цілями. Тому політична та організаційна підтримка інноватизації, згідно територіальним принципам, допомагає зняти когнітивні, психологічні та міжіндустріальні бар'єри, допоможе встановити регіональне інноваційне партнерство. В Дніпропетровському регіоні діють програми: Регіональна програма інноваційного розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року та Проект по підвищенню економічної конкурентоздатності Дніпропетровської області: кластер сільського господарства. Особливої актуальності набувають питання вибору і впровадження окремих елементів інноваційної системи у виробництво при різних рівнях фінансового забезпечення плодоовочевих підприємств.

Запорукою успішного розвитку інноваційної стратегії плодоовочевого комплексу України є:

- наявність високородючих ґрунтів та помірний клімат;

- держпідтримка інноваційного розвитку сільського господарства;

- високий рівнь сільськогосподарського менеджменту;

- високоефективне державне, наукове і освітне забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства, широкого співробітництва усіх зацікавлених партнерів в рамках інноваційних сільськогосподарських систем;

- наявність дешевого природного газу для тепличного господарства та виробництва мінеральних добрив;

- доступ на ринок ЄС.[3]

Інноваційна стратегія в розвитку плодоовочевого комплексу України, це перш за все, розробка ресурсоекономних та екологічно безпечних технологій обробітку плодоовочевих культур, а також рекомендацій щодо їх оперативної адаптації до погодних умов і перш за все - новітніх технологій обробітку плодів та овочів, що забезпечують найбільш повне використання генетичного потенціалу сортів і гібридів сільськогосподарських культур при нормативному рівні витрат.

Необхідно забезпечити створення високопродуктивних сортів рослин, адаптованих до різних зональних особливостей регіонів, На основі інноваційних селекційних технологій, синтезу нового покоління сортів і гібридів сільськогосподарських рослин з використанням досягнень біотехнології та генної інженерії конкурентоспроможних на рівні світових стандартів.

Таким чином, перехід України до інноваційної стратегії розвитку залежить від науково обґрунтованої концепції реформування економічних відносин на основі діючих нормативно-правових положень та вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження новітніх систем управління плодоовочевим комплексом, окремими підприємствами та народним господарством в цілому.

Список використаних джерел:

1. Гаврилова О.Ю. Концептуальні основи інноваційної діяльності стратегії розвитку національної економіки / О.Ю. Гаврилова Бізнесінформ №5, 2012 С. 82-84

2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» N 3715-VI 8 вересня 2011 року зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

3. Макарова Е.П. / Управление развитием постинтенсивного инновационного сельского хозяйства в Нидерландах// Е.П. Макарова Проблеми сучасної економіки, N 3 (47), 2013 С. 409 - 413

4. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=47920