Економічні науки /13. Регіональна економіка

Викладач Єрмоленко О.О.

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця, Україна

Методологічне забезпечення визначення стану просторової асиметрії розміщення продуктивних сил регіону

Економічна система регіонів має дуже складний механізм структурного забезпечення людською складовою наявних виробничих та інших комплексів. Адже кожен регіон є унікальною системою з неповторним поєднанням різних галузей економіки народного господарства. Таким же унікальним є і склад людської складової продуктивних сил регіонів. Але кризові явища в економіці, інноваційні зміни в науці, техніці і, відповідно, на виробництві, змушують велику кількість працездатного населення покидати свої місця у пошуках кращої підходящої роботи, вищої заробітної плати та отримання перспективи кар’єрного зростання. Заради цього люди здійснюють переміщення не тільки змінюючи тип місцевості, а й часто переміщуються у інші області.

Проблема переміщення та працевлаштування працездатного населення актуальна на будь-якому етапі розвитку економіки. Населення здійснює переміщення у більш розвинені регіональні утворення, тим самим вносячи кількісні та якісні зміни у ринок праці приймаючого регіону.

Питаннями переміщення працездатного населення займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, серед яких Е. Лібанова, С. Алексєєв, О. Позняк, Н. Шульга, В. Приймак, О. Голубник, Н. Шинкар, М. Тюркін, М. Зайончковська, В. Моісєєнко та інші [1–6]. Усі дослідники займалися різними аспектами питання та маловивченим залишилась проблема сприйняття самою економічною системою регіонів мігруючого населення у пошуках роботи. Адже місцеві ринки праці можуть неоднозначно реагувати на зміну якісної його складової. Саме стану сприйняття регіонами та розробці методики його визначення і присвячено дане дослідження.

Для визначення стану сприйняття економічною системою регіонів людської складової продуктивних сил складемо таблицю вихідних даних, для яких розрахуємо міграційне сальдо на кожен рік (табл. 1) [7].

Таблиця 1

Вихідні дані для аналізу: міграційне сальдо (по розрахунку), тис. осіб

Області	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Донецький економічний регіон
Донецька	-1,414	-1,331	-1,103	-0,992	-1,873	-2,568	-2,13	-2,089	-4,449
Луганська	-4,404	-3,734	-3,45	-3,333	-3,181	-2,177	-2,621	-3,061	-4,034
Придніпровський економічний регіон
Дніпропетровська	2,474	2,247	1,498	0,718	-2,248	-1,434	-1,075	-1,346	-1,564
Запорізька	-0,639	-1,173	-1,269	-1,124	-0,961	-0,485	-0,529	-1,387	-1,361
Північно-Східний економічний регіон
Харківська	6,208	4,369	3,931	2,72	2,672	1,462	1,222	0,366	1,984
Полтавська	-0,462	0,084	0,004	-0,639	-0,347	0,011	-0,37	-0,754	-1,203
Сумська	-3,05	-2,604	-2,629	-2,216	-1,428	-1,418	-1,145	-1,126	-1,423
Центральний економічний регіон
Кіровоградська	-5,178	-5,368	-4,681	-4,201	-4,042	-2,46	-1,023	-1,585	-2,16
Черкаська	-1,11	-1,219	-1,178	-0,493	-0,573	0,046	-0,775	-0,157	-1,202
Північно-Західний економічний регіон
Волинська	-0,763	-0,66	-0,153	0,226	0,029	-0,251	-0,109	0,475	-0,613
Рівненська	-1,531	-1,507	-1,23	-1,387	-1,606	-1,332	-1,098	-1,774	-1,491
Подільський економічний регіон
Вінницька	-2,136	-2,914	-2,555	-2,039	-2,309	-1,337	-1,029	-0,337	-1,709
Тернопільська	-1,719	-1,421	-1,753	-1,506	-1,475	-1,226	-1,071	-0,844	-0,565
Хмельницька	-2,523	-2,958	-2,015	-1,82	-0,995	-0,583	-0,811	-1,554	-1,006
Причорноморський економічний регіон
АР Крим	0,493	-0,565	1,121	1,103	0,935	0,89	1,14	1,463	0,084
Миколаївська	-1,771	-0,705	-0,646	-0,886	-1,588	-1,215	-0,738	-0,961	-1,659
Одеська	-0,067	0,594	-0,533	0,356	2,653	2,768	2,18	1,523	2,782
Херсонська	-3,913	-3,403	-2,996	-2,99	-2,767	-1,366	-1,374	-1,301	-2,157
Карпатський економічний регіон
Закарпатська	-1,424	-1,528	-1,533	-1,072	-1,023	-0,938	-0,772	-0,393	-0,37
Івано–Франківська	-0,852	-0,67	-0,91	-0,114	-0,339	-0,244	0,087	0,254	-0,04
Львівська	-1,862	-1,316	-0,963	-0,996	-0,698	-0,436	-0,818	-1,59	-0,794
Чернівецька	-0,34	-0,051	0,371	0,513	0,41	0,531	0,272	0,512	0,316
Столичний економічний регіон
Житомирська	-2,831	-2,979	-2,279	-1,705	-2,224	-1,632	-0,613	-0,714	0,426
Київська	0,42	0,437	0,897	-1,245	0,726	1,705	3,99	7,476	7,072
Чернігівська	-2,791	-2,462	-1,473	-1,062	-0,8	-0,202	-0,348	-0,191	-1,321

Розглянемо у часовому періоді більш докладно кожен з економічних регіонів. Порівняння здійснюється лише у межах економічного регіону. З’ясуємо сприйняття економічною системою виділених регіонів людської складової продуктивних сил. Таке сприйняття відбувається у вигляді нейтралітету, коли міграційне сальдо областей мають однаковий знак; у вигляді областей донорів (області, що віддають працездатне населення) та приймаючих областей. Розглянемо ситуацію у Донецькому регіоні (табл. 2).

Таблиця 2

Здатність економічної системи Донецького регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	–	–	Донецька (0,083^*), Луганська (0,67)
2006-2005	–	–	Донецька (0,228), Луганська (0,284)
2007-2006	–	–	Донецька (0,111), Луганська (0,117)
2008-2007	–	–	Донецька (-0,881), Луганська (0,152)
2009-2008	–	–	Донецька (-0,695), Луганська (1,004)
2010-2009	–	–	Донецька (0,438), Луганська (-0,444)
2011-2010	–	–	Донецька (0,041), Луганська (-0,44)
2012-2011	–	–	Донецька (-2,36), Луганська (-0,973)

^*у дужках наведено різницю між кінцем та початком звітного періоду, тис. осіб

Як бачимо з табл. 2 Донецький регіон протягом восьми періодів залишався цілком нейтральним до сприйняття змін людської складової продуктивних сил. Донецька та Луганська області, що входять до регіону визначені як нейтральні одна до одної області у перетіканні продуктивних сил. Але міграційне сальдо у всіх зазначених періодах є негативним, тобто у глобальному розгляді виникає ситуація, коли працездатне населення від’їжджає із цих областей швидше, аніж в’їжджає. У майбутньому це загрожує нестачею спеціалістів у цих областях.

Таблиця 3

Здатність економічної системи Придніпровського приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
1	2	3	4
2005-2004	Дніпропетровська (-0,227)	Запорізька (-0,749)	–
2006-2005	Дніпропетровська (-0,749)	Запорізька (-0,096)	–

Продовження табл. 3

1	2	3	4
2007-2006	Дніпропетровська (-0,78)	Запорізька (0,145)	–
2008-2007	–	–	Дніпропетровська (-2,966), Запорізька (0,163)
2009-2008	–	–	Дніпропетровська (0,814), Запорізька (0,476)
2010-2009	–	–	Дніпропетровська (0,359), Запорізька (-0,044)
2011-2010	–	–	Дніпропетровська (-0,271), Запорізька (-0,858)
2012-2011	–	–	Дніпропетровська (-0,218), Запорізька (0,026)

У Придніпровському регіоні ситуація дещо інша. Три перші досліджувані періоди Дніпропетровська область мала позитивний баланс з притоку людської складової продуктивних сил. Донором їй служила Запорізька область. Починаючи з періоду 2008-2007 років, відношення між областями стосовно переміщення працездатного населення стали нейтральними. Саме ж сальдо у зазначених областей по сьогоднішній день є від’ємним. Велика кількість працездатного населення у названих областях зайнята на обслуговуванні гідро-об’єктів. В основному це ГЕС. Працівники можуть змінювати місце роботи та переїжджати у пошуках кращих умов. Таке переміщення частіше всього можливе в області, де є такі ж гідро-об’єкти. Тобто приймаючими областями зі специфічними спорудами є Київська, Чернівецька, Запорізька, Кіровоградська, Черкаська, Дніпропетровська, Херсонська, Вінницька, Закарпатська та Миколаївська області.

Таблиця 4

Здатність економічної системи Північно-Східного регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
1	2	3	4
2005-2004	Харківська (-1,839)	Полтавська (0,546), Сумська (0,446)	–
2006-2005	Харківська (-0,438), Полтавська (-0,08)	Сумська (-0,025)	–
2007-2006	Харківська (-1,211)	Полтавська (-0,643), Сумська (0,413)	–
2008-2007	Харківська (-0,048)	Полтавська (0,292), Сумська (0,788)	–
2009-2008	Харківська (-1,21)	Полтавська (0,358), Сумська (0,01)	–

Продовження табл. 4

1	2	3	4
2010-2009	Харківська (-0,24)	Полтавська (-0,381), Сумська (0,273)	–
2011-2010	Харківська (-0,856)	Полтавська (-0,384), Сумська (0,019)	–
2012-2011	Харківська (1,618)	Полтавська (-0,449), Сумська (-0,297)	–

Ситуація у Північно-Східному регіоні досить прогнозована (табл. 4). Харківська область завжди притягувала до себе працездатне населення більш розвиненою інфраструктурою, більш високою заробітною платою та можливістю кар’єрного зростання. Лише в одному періоді 2005-2006 років у Полтавській області було позитивне міграційне сальдо. Інші періоди супроводжувалися лише негативними показниками не тільки у Полтавській, а й у Сумській області теж. Місто Харків є досить великим навчальним та науковим центром. Багато студентів із сусідніх областей навчаються у харківських ВУЗах, після закінчення яких не бажають повертатися додому, та залишаються у місті з ціллю пошуку престижної та високооплачуваної роботи.

Таблиця 5

Здатність економічної системи Центрального приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	–	–	Кіровоградська (-0,19), Черкаська (-0,109)
2006-2005	–	–	Кіровоградська (0,687), Черкаська (0,041)
2007-2006	–	–	Кіровоградська (0,48), Черкаська (0,685)
2008-2007	–	–	Кіровоградська (0,159), Черкаська (-0,08)
2009-2008	–	–	Кіровоградська (1,582), Черкаська (0,619)
2010-2009	–	–	Кіровоградська (1,437), Черкаська (-0,821)
2011-2010	–	–	Кіровоградська (-0,562), Черкаська (0,618)
2012-2011	–	–	Кіровоградська (-0,575), Черкаська (-1,045)

Економічна система Центрального економічного регіону переміщення людської складової продуктивних сил сприймає досить нейтрально (табл. 5). Тобто взаємне проникнення продуктивних сил між Кіровоградською та Черкаською областями без сумніву присутнє, але воно досить незначне. Міграційне сальдо цих областей від’ємне на усіх досліджуваних періодах, що говорить про нестійке соціально-економічне становище у цих областях і працездатне населення від’їжджає з них у пошуках роботи.

Таблиця 6

Здатність економічної системи Північно-Західного регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	–	–	Волинська (0,103), Рівненська (0,024)
2006-2005	–	–	Волинська (0,507), Рівненська (0,277)
2007-2006	Волинська (0,379)	Рівненська (-0,157)	–
2008-2007	Волинська (-0,197)	Рівненська (-0,219)	–
2009-2008	–	–	Волинська (-0,28), Рівненська (0,274)
2010-2009	–	–	Волинська (0,142), Рівненська (0,234)
2011-2010	Волинська (0,584)	Рівненська (-0,676)	–
2012-2011	–	–	Волинська (-1,088), Рівненська (0,283)

У Північно-Західному регіоні сприйняття економічною системою людської складової продуктивних сил досить непостійне (табл. 6). У трьох періодах спостереження (2007-2006, 2008-2007 та 2011-2010 роках) Волинська область мала статус приймаючої, а Рівненська – була донором працездатного населення. В інші періоди ці дві області займали позицію нейтралітету щодо перетікання продуктивних сил із однієї в іншу. Працездатне населення Рівненської області покидає регіон як з екологічних причин, так і з соціально-економічних – низька заробітна плата, відсутність потрібних вакансій та інше.

Таблиця 7

Здатність економічної системи Подільського регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
1	2	3	4
2005-2004	–	–	Вінницька (-0,778), Тернопільська (0,298), Хмельницька (-0,435)
2006-2005	–	–	Вінницька (0,359), Тернопільська (-0,332), Хмельницька (0,943)
2007-2006	–	–	Вінницька (0,516), Тернопільська (0,247), Хмельницька (0,195)
2008-2007	–	–	Вінницька (-0,27), Тернопільська (0,031), Хмельницька (0,825)
2009-2008	–	–	Вінницька (0,972), Тернопільська (0,249), Хмельницька (0,412)
2010-2009	–	–	Вінницька (0,308), Тернопільська (0,155), Хмельницька (-0,228)

Продовження табл. 7

1	2	3	4
2011-2010	–	–	Вінницька (0,692), Тернопільська (0,227), Хмельницька (-0,743)
2012-2011	–	–	Вінницька (-1,372), Тернопільська (0,279), Хмельницька (0,548)

Області Подільського економічного району протягом усіх періодів спостереження сприймалися економічною системою нейтрально одна до одної (табл. 7). Це пов’язано з тим, що усі вони приблизно мають однаковий рівень соціально-економічного розвитку та, відповідно, і схожі проблеми Усі три області мають тривале від’ємне міграційне сальдо. Виникла ситуація, що населення цих областей з різних причин від’їжджає, і цілком ймовірно у інші економічні регіони (Столичний, Причорноморський) та навіть закордон (Молдова).

Таблиця 8

Здатність економічної системи Причорноморського регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	Одеська (0,661)	АР Крим (-1,058), Миколаївська (1,066), Херсонська (0,51)	–
2006-2005	АР Крим (1,686), Одеська (-1,127)	Миколаївська (0,059), Херсонська (0,407)	–
2007-2006	АР Крим (-0,018)	Одеська (0,889), Миколаївська (-0,24), Херсонська (0,006)	–
2008-2007	АР Крим (-0,168), Одеська (2,297)	Миколаївська (-0,702), Херсонська (0,223)	–
2009-2008	АР Крим (-0,045), Одеська (0,115)	Миколаївська (0,373), Херсонська (1,401)	–
2010-2009	АР Крим (0,25), Одеська (-0,588)	Миколаївська (0,477), Херсонська (-0,008)	–
2011-2010	АР Крим (0,323), Одеська (-0,657)	Миколаївська (-223), Херсонська (0,073)	–
2012-2011	АР Крим (-1,379), Одеська (1,259)	Миколаївська (-0,698), Херсонська (-0,856)	–

Результати сприйняття економічною системою Причорноморського регіону людської складової продуктивних сил досить очікувані (табл. 8). Лише у двох періодах були нехарактерні для АР Крим та Одеської області міграційні коливання, коли вони з приймаючих областей перетворювалися на областей-донорів. Названі області притягують працездатне населення розвиненою курортною інфраструктурою, де у сезон кожен знайде собі роботу. Одеська область ще позиціонується як багатопрофільна промислова та аграрна область, яка розвивається та потребує все більше і більше фахівців. Миколаївська область перетворилася на область-донора через те, що суднобудівельна галузь знаходиться у кризовому стані і фахівці переміщуються у сусідню Одеську область у пошуках схожої роботи.

Таблиця 9

Здатність економічної системи Карпатського регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	–	–	Закарпатська (-0,104), Івано-Франківська (0,182), Львівська (0,546), Чернівецька (0,289)
2006-2005	Чернівецька (0,422)	Закарпатська (-0,005), Івано-Франківська (-0,24), Львівська (0,353)	–
2007-2006	Чернівецька (0,142)	Закарпатська (0,461), Івано-Франківська (0,796), Львівська (-0,033)	–
2008-2007	Чернівецька (-0,103)	Закарпатська (0,049), Івано-Франківська (-0,225), Львівська (0,298)	–
2009-2008	Чернівецька (0,121)	Закарпатська (0,085), Івано-Франківська (0,095), Львівська (0,262)	–
2010-2009	Чернівецька (-0,259)	Закарпатська (0,166), Івано-Франківська (0,331), Львівська (-0,382)	–
2011-2010	Чернівецька (0,24)	Закарпатська (0,379), Івано-Франківська (0,167), Львівська (-0,772)	–
2012-2011	Чернівецька (-0,196)	Закарпатська (0,023), Івано-Франківська (-0,294), Львівська (0,796)	–

Економічні системи областей Карпатського економічного регіону дуже схожі між собою (табл. 9). Але за результатами розрахунків починаючи з періоду 2006-2005 років економічна система Чернівецької області сприймає Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську як області –донори. Працездатне населення покидаючи названі області та прямуючи до Чернівецької області вважає її більш стабільною та перспективною, ніж інші. Місто Чернівці за останні роки значно збільшило кількість свого населення. Дякуючи виваженим рішенням керівництва та великій кількості програм щодо розвитку міста, сюди стікається велика кількість працездатного населення з прилягаючих областей. Зараз у місті проживає 258,8 тис. осіб. Така ж кількість осіб проживала у 1997 році, а потім стрімко падала до 2004 [7]. У місті діє кілька програм щодо зайнятості населення, покращується транспортна та соціальна інфраструктура. Отже, цим і можна пояснити те, що Чернівецька область стала притягувати до себе шукачів стабільної роботи.

Таблиця 10

Здатність економічної системи Столичного регіону приймати додатково чи віддавати людську складову продуктивних сил

Період	Приймаючі області	Області, що віддають	Нейтральні області
2005-2004	Київська (0,017)	Житомирська (-0,148), Чернігівська (0,329)	–
2006-2005	Київська (0,46)	Житомирська (0,7), Чернігівська (0,989)	–
2007-2006	–	–	Житомирська (0,574), Київська (-2,142), Чернігівська (0,411)
2008-2007	Київська (1,971)	Житомирська (-0,519), Чернігівська (0,262)	–
2009-2008	Київська (0,979)	Житомирська (0,592), Чернігівська (0,598)	–
2010-2009	Київська (2,285)	Житомирська(1,019), Чернігівська (-0,146)	–
2011-2010	Київська (3,486)	Житомирська (-0,101), Чернігівська (0,157)	–
2012-2011	Київська (-0,404)	Житомирська (1,14), Чернігівська (-1,13)	–

Сприйняття економічною системою Столичного регіону людської складової продуктивних сил – є цілком прогнозоване (табл. 10). Київська область та сам Київ є досить розвиненими з великими перспективами у майбутньому. Тому зрозуміло, що інші області Столичного економічного регіону є донорами працездатного населення для Київської області. Лише у кризовий період – 2007-2006 роки – сприйняття економічною системою Столичного регіону людської складової продуктивних сил було нейтральне. В усіх трьох областях на той час міграційне сальдо мало від’ємне значення. Починаючи з 2008-2007 років і по сьогодні, Київська область притягує до себе продуктивні сили в частині людських ресурсів, оскільки тут можливість пошуку роботи значно ширші аніж в інших означених областях, вищий показник заробітної плати та можливість кар’єрного зростання.

Аналізуючи отримані результати, можна помітити таку закономірність, що напередодні кризи 2007-2008 років багато областей поводили себе дещо по-іншому, і економічні системи регіонів сприймали людську складову продуктивних сил більш позитивно. Наприклад, Придніпровський економічний регіон сприймав Дніпропетровську область як приймаючу, а з настанням кризи – Дніпропетровська і Запорізька області перейшли у категорію нейтральних одна до одної областей з від’ємним міграційним сальдо. У 2006-2005 роках навіть Полтавська область сприймалась економічною системою Північно-Східного регіону як приймаюча область, бо тут розміщено багато великих працюючих підприємств: Кременчуцький паливно-переробний завод, гірничо-збагачувальні підприємства, цілий ряд великих підприємств харчової промисловості, які потребували все нової робочої сили. Волинська область у передкризовий час також була у приймаючих областях, а далі, окрім періоду 2011-2010 років, перейшла у стан нейтральних областей. Навіть у Причорноморському районі були зміни – АР Крим у 2007-2006 роки мав настільки стрімкий розвиток, що навіть Одеська область потрапила до областей-донорів. Карпатський регіон сприймав області Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку як нейтральні лише у періоді спостереження 2006-2005 років. Далі Чернівецька область зайняла позицію приймаючої області. У Столичному економічному регіоні також не обійшлося без змін. Напередодні кризи у 2006-2007 роках, Чернігівська, Житомирська та Київська області сприймалися економічною системою Столичного регіону як нейтральні.

Таким чином, можна зробити висновок, що напередодні кризи багато областей мали дещо кращу ситуацію щодо працевлаштування та соціальної ситуації взагалі. Області переміщувалися або в приймаючі, або в нейтральні. Ті регіони, де області займають нейтральну позицію, передбачається, що вони є областями-донорами для інших регіонів.

Таким чином, слід зробити висновки про те, що висунута гіпотеза підтвердилися лише частково. На стан сприйняття економічної системи працездатного населення впливає велика кількість факторів, у тому числі і загальна соціально-економічна та політична ситуація у країні. Яскравим прикладом може слугувати економічна криза у 2008 році, коли майже у всіх областях спостерігалося від’ємне міграційне сальдо. Дифузія працездатного населення не обмежилася історично складеними економічними регіонами, вона поширювалася на значно більші території та прийняла масштаби міжрегіональної дифузії. Хоча не виключно, що відбувається і перетікання працездатного населення у країни близького зарубіжжя.

Література:

1. Лібанова Е.М. Нерівність в українському суспільстві: витоки та сучасність / Е. М. Лібанова // Економіка України . – 2014. – № 3. – С. 4–19.

2. Алексєєв С.В. Історичні особливості трудової міграції населення України в перехідний до ринку період (1991–2004 рр.) / С. В. Алексєєв // Інтелігенція і влада . – 2012. – Вип. 24. – С. 87–98.

3. Голубник О.Р. Економіко-математичне моделювання трудової міграції населення України: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.11 / О.Р. Голубник ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2010. – 20 с.

4. Тюркин М. Л. Миграционная система России : Монография. / М. Л. Тюркин. – М. : Издательский дом «Стратегия», 2009. – 368 с.

5. Зайончковская М. Миграционная ситуация в современной России. / М. Зайончковская // Человек и труд. – 2010. – №6 – С. 48.

6. Моисеенко В. Снижение масштабов внутренней миграции населения России: опыт оценки динамики по данным текущего учета. / В. Моисеенко // Вопросы статистики. – 2008. – №7 – С. 47–56.

7. Офіційний сайт Державної служби статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/