К.е.н. Кинько О.М., Булатова Т.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Особливості ринку послуг в туристичній галузі в Україні

Туризм сьогодні вважається одним із перспективних напрямків соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11% валового продукту в світі, а туристична індустрія – 4,2%[1]. Туризм також є важливою галуззю економіки України. Щороку країну відвідують понад 24 мільйонів туристів [1].

Сьогодні в Україні тризм знаходиться на стадії становлення, тому виявлення особливостей функціонування та розвитку ринку туристичних послуг є дуже актуальною темою.

Метою статті є виявлення особливостей функціонування сучасного ринку туристичних послуг в Україні та виокремлення його певних тенденцій.

Даною темою займалися ряд економістів та вчених, серед яких значний вклад внесли: Дурович О.П., Копанєв О.С., Папирян Г.О., тощо.

Ринок туристичних послуг можна визначити як суспільно-економічне явище, яке об’єднує попит та пропозицію для забезпечення купівлі-продажу певної послуги.

Ринкова економіка тяжіє до рівноваги, тобто збалансованості попиту та пропозиції. Така ситуація досягається завдяки ціновому механізму. Рівновага ціни та кількості послуг формується на кожному окремому із безлічі ринків окремо взятих товарів [2. c. 93].

На ринку туристичних послуг рівновагу визначати складніше. Спостерігається протилежність інтересів суб’єктів. Продавець націлений продати тур за максимальною ціною, а покупець має на меті отримати максимальний обсяг послуг за мінімальні гроші. Це природній закон функціонування ринку, справедливий і в туристичних відношеннях.

Особливість функціонування ринку туристичних послуг є те, що туристи та працівники індустрії туризму по-різному сприймають туристичний продукт. Більшість відпочиваючих розглядають його як щось ціле і неподільне. Для них поїздка асоціюється з однією купівлею, що дозволяє говорити про величину попиту. Представники індустрії туризму, навпаки, схильні розчленовувати його на складові елементи: перевезення, розміщення, розваги і т.д. – та ототожнювати з конкретним видом туристських послуг. У ринковій економіці, яка направляється платоспроможним попитом, існуючі протиріччя можуть бути вирішені, якщо розкласти попит на складові туристичного продукту, визначивши його величину для кожного сектора туризму. Виділені таким чином попит на перевезення, попит на розміщення, на розваги є похідними від сукупності туристського попиту. При з’єднанні виробничого попиту з пропозицією складається рівновага у відповідному сегменті туристського ринку. Однак, пропозиція та попит не завжди врівноважені. Дисбаланс, виникаючий у одному з сегментів, може передаватися і в інші сектори, охоплюючи туристський ринок цілком. Наприклад, брак місць у готелях на курортах, імовірно, спричинить за собою зменшення попиту на послуги авіаперевізника, який працює у даному напрямку. Зворотна ситуація теж можлива. З цієї причини більшість поставників, особливо авіакомпанії, диверсифікують свою діяльність. Вони проникають у суміжні сектори, такі як розміщення, формуючи інтегровану пропозицію [4].

Уряди часто обкладають туристські продукти податками. Вони вводять аеропортовий, курортний, койковий збори, мито на оформлення в’їзних, виїзних та транзитних віз, податки на відвідування розважальних закладів, збори за участь в азартних іграх. Такі податки безпосередньо відображаються на ціні туристської послуги та величині попиту на неї.

Якщо туристичний попит нееластичний, збільшення ціни слабо впливає на його показники, продавці у змозі перекласти більшу частину або всі податкові розтрати на туристів шляхом підняття цін на послуги. Якщо туристський попит еластичний і навіть незначний ріст ціни викликає значні скорочення обсягів попиту, туристичні оператори, навпаки, намагатимуться виплачувати податки зі своїх резервних коштів, щоби зберегти конкурентоспроможність. В обох випадках суб’єкт ринку менш чутливий до змін у ціновій політиці, але несе більшу частину витрат, які пов’язані з податками [3, c. 54].

Очевидно, що обсяг безмитної торгівлі значний. Вона перетворилася не тільки у важливий сектор індустрії туризму, але й стала тонким інструментом управляння туристськими потоками. Зони вільної торгівлі типу Андори або відкритих портів Сянгана (Гонконга) та емірату Дубай привертає багато чисельних шоп-туристів.

Значно більш активну роль у формуванні ринкових цін відіграють коливання попиту. У туризмі вони обумовлені фактором сезонності. У міжсезоння туристський попит скорочується. Підприємства індустрії туризму утримують пропозицію на рівні повної або близької до повної завантаженості через значну долю постійних витрат (FC), але при цьому знижуються розцінки на послуги [2, c. 69].

З настанням сезону та проявою надлишкового попиту продавці, імовірно з певною запізнілістю, почнуть знову підвищувати ціни до тих пір, поки пропозиція не зрівняється з попитом. Рух до сталої рівноваги можна представити як послідовні дії, спрямовані на встановлення ціни ринкового розпродажу. Таке явище називається «динамічне павутиння».

Оскільки туристичний сектор в певних випадках виступає конкурентом багатьох галузей, а в інших – вдало доповнює їх, спади і підйоми туристської активності можуть не співпадати з економічними коливаннями та навіть знаходитися у противофазі їм. Туризм, таким чином, сприяє встановлення загальноекономічної рівноваги як в країнах, що генерують туристські потоки, так і в країнах, які приймають туристів.

Успішний та прибутковий туристичний бізнес майбутнього – це бізнес, заснований на знаннях міжнародних правових норм та правил, туристичного менеджменту і маркетингу, а також кон’юнктури туистичного ринку, на повному і всебічному знанні потреб та бажань туристів [4].

Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики. Туристичні потоки [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 
2. Олександрова О.Ю. Міжнародний туризм. Рівновага на туристичному ринку [Текст] : монографія / О.Ю. Олександрова. – К.: Центр учбової літератури, 2013р. – 215 с.
3. Ткаченко Т.И., Гаврилюк С.П. Экономика гостиничного хозяйства и туризма: Учеб. пособие. -К.: Киев. нац. торг.-экон. ун-т, 2005. – 206 с.
4. Рынок туристических услуг [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://turbooks.ru/stati/marketing/228-rynok-turistskikh-uslug-nomenklatura.html