Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методичні підходи в оцінці доходності фінансових інструментів

Формування інвестиційного портфелю передбачає оцінку залежності окремих цінних паперів від ринкових факторів. Крім того, для формування портфелю необхідно оцінити очікувану доходність.

Доходність посідає важливе місце в системі аналізу ефективності фінансових показників. Це пов’язане, перш за все, з тим, що показники доходності мають значні аналітичні можливості та високий рівень інформативності для інвесторів

Як стверджує Ф. Фабоці, обчислити доходність можна суб’єктивно без проведення формального аналізу, а з допомогою фінансових моделей, які включають в себе: 1) модель дисконтування грошових потоків; 2) модель оцінки доходності фінансових активів; 3) модель багатофакторної оцінки доходності фінансових активів [3, с. 40] (табл.1).

Таблиця 1

Фінансові моделі в системі оцінки доходності фінаснових інвестицій

№	Назва моделі	Характеристика
1	Моделі дисконтування грошових потоків	Сутність: потребує прогнозу грошових потоків за цінними паперами за весь строк їх обігу, а потім обчислюється дисконтована (або поточна) вартість кожного грошового потоку на підставі відповідної дисконтної ставки
		Методологічна база: Сума всіх очікуваних грошових потоків є теоретичною вартістю цінних паперів, яка в подальшому порівнюється з ринковою вартістю для виявлення цінних паперів, ціна яких є справедливою (теоретична ціна = ринковій), завищеною (теоретична ціна менше ринкової) або заниженою (теоретична ціна вище ринкової).
		Практична можливість: дану модель варто застосовувати для обчислення не тільки теоретичної вартості, але й очікуваної доходності.
		Аналітичні показники: Очікувана доходність (внутрішня норма доходності IRR) – процентна ставка, яка при множенні на поточну вартість очікуваного грошового потоку формує ринкову ціну. Процедура визначення IRR включає декілька ітерацій розрахунків різних процентних ставок, доки не буде знайденою ставка, за якою поточна вартість очікуваного грошового потоку буде рівною ринковій ціні
2	Модель оцінки доходності фінансових активів (САМР)	Сутність: це економічна модель, яка показує відношення очікуваної доходності активу і його ризику.
		Методологічна база: В даній моделі ризиком є ринковий ризик. САМР передбачає, що очікувана доходність цінних паперів дорівнює безризиковій ставці на ринку плюс премія за ризик, яка визначається мірою ризику.
		Аналітичні показники: Очікувана доходність = Бета-коефіцієнт × (очікувана доходність на ринку – безризикова ставка). Головним недоліком є те, що в моделі врахований тільки один вид ризику - ринковий
3	Моделі багатофакторної оцінки вартості активів	Сутність: передбачає, що очікувана доходність цінного паперу заснована на факторах, які впливають на доходність всіх цінних паперів.
		Методологічна база: Очікувана доходність дорінвює безризиковій ставці плюс премія за ризик. В свою чергу премія за ризик визначається рівнем впливу різних факторів на цінний папір.
		Практична можливість: можна застосовувати не тільки під час формування портфеля, але і для виявлення причин високої або низької його фективності.
		Аналітичні показники: Для кожного фактора ризику визначається ринкова ціна. Підсумування добутку факторного бета-коефіцієнту на ринкову ціну за кожним фактором визначає величину премії за ризик. Очікувана дохідність дорівнює сумі безризикової ставки і премії за ризик.

Розглядаючи особливості оцінки доходності фінансових інвестицій, слід враховувати про існування різних її видів. Найпоширенішими її видами є: очікувана доходність; доходність до погашення (для облігацій); поточна доходність (для акцій та облігацій); дивідендна доходність (для акцій); річна процента доходність; внутрішня доходність (рис.1).

Внутрішня доходність для фінансових інструментів називається процентною ставкою, за якої дисконтова на вартість майбутнього потоку платежів за даним фінансовим інструментом співпадає з його ринковою вартістю. Визначена таким чином внутрішня доходність дорівнює нормі доходності інвестицій в даний фінансовий момент часу.

Зв'язок способу обчислення внутрішньої норми доходності із показниками дисконтованої вартості полягає в тому, що показник внутрішньої норми доходності відображає рівень ставки дисконтування, за якою дисконтова на вартість отриманих доходів за вирахуванням суми початкових інвестицій буде дорівнювати нулю. Чим вище буде ставка дисконтування для приведення чистої дисконтованої вартості отриманих доходів до нуля, тим привабливіша дана інвестиція.

Рис.1. Види доходності та їх зміст

Використання того чи іншого методу в оцінці доходності фінансових інвестицій повинен, перш за все, забезпечувати достовірність розрахунків, що є необхідною умовою розробки та обґрунтування ефективних управлінських рішень в сфері інвестиційної діяльності.

Література:

1. Барабаш Н.С. Аналіз ризику, доходу і доходності фінансових інвестицій / Н.С. Барабаш, Т.А. Купченко // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія: Економічна наука, вип. 16. – Львів, 2004. – С.136- 142.

2. Гончаренко О.О. Аналіз інвестиційної діяльності підприємств України та перспективи її розвитку / О.О. Гончаренко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. –Черкаси, 2003. – Вип.8. – С.119-122

3. Финансовые инструменты / под ред. Ф.Фабоцци; [пер. с англ. Е.Востриковой, Д.Ковалевского, М.Орлова]. – М. : Эксмо, 2010. – 864с.