*О.К. Юдін, д-р техн. наук, проф.; **С.С. Бучик, к.т.н, доц.;

***В.В. Матвійчук, к.ю.н., доц

*Національний авіаційний університет

** Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова

Державного університету телекомунікацій

***Київський національний університет внутрішніх справ

СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ, ЗМІСТ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Вступ. Особливого значення в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства держави відіграють її ресурси, система організації і вільного доступу до них всіх категорій суб’єктів інформаційної діяльності. Державні інформаційні ресурси (ДІР) набувають базової значимості при реалізації процесів глобалізації інфраструктур, а також в умовах інтеграції України до світового інформаційного простору.

Проведений аналіз нормативно-правового спрямування, щодо процесів інформатизації та забезпечення захисту ДІР свідчить про мало системний характер відповідної діяльності в країні, спостерігається нечітка спрямованість визначення класів різних видів ДІР (мало деталізовані, або відсутні), тощо. Крім того, на концептуальному та нормативному рівні не обґрунтовано змістовне наповнення та не надано деталізоване визначення інформаційним ресурсам держави, не в повній мірі розроблені нормативно-правові акти (НПА), стандарти щодо поняття державних інформаційних ресурсів, їх складових та класифікації [1,2,3,4].

Виходячи з наведеного, необхідно детально розглянути питання, що регламентують зміст та визначення понять інформаційних ресурсів, національних і державних інформаційних ресурсів; провести порівняльний аналіз змістовного наповнення та технологій організації державних інформаційних ресурсів, а також дослідити загально-сформовану систему та найбільш поширені класифікації інформаційних ресурсів державних підприємств, організацій і установ. На основі проведених досліджень надати розширене визначення державним інформаційним ресурсам (в т.ч. електронним) та загальній системі держави, що їх поєднує.

Аналітично-правовий аналіз та визначення ДІР. Аналітично-правовий аналіз, а також проведені дослідження на базі існуючого нормативно-правового забезпечення галузі інформаційних технологій та їх безпеки, дають можливість зробити висновок про недосконалість класифікації та змістовного наповнення поняття ДІР в країні. Відповідна діяльність органів державної влади, носить розрізнений відомчий характер щодо формування реєстру ДІР (в т.ч. електронного), та безпосередньо системи класифікації ресурсів держави.

Матеріал представлений авторами має достатнє підґрунтя, що сформоване спираючись на попередніх дослідженнях та сталих підходах до аналізу різних класів інформаційних ресурсів [1,2,3,4].

При побудові інформаційних систем і мереж враховано галузеві та регіональні принципи, встановлено основи побудови мереж та кількісні показники існуючих фондів.

Нажаль, вітчизняна нормативно-правова база (НПБ) такої класифікації та нормативно-правової підтримки для ДІР не має.

Проблема визначення поняття ДІР та шляхів реалізації державної політики з зазначеного напряму, є предметом професійної уваги провідних вітчизняних науковців, зокрема: І.В. Арістової [5], О.В. Олійника [6]. Однак, більш чітке і комплексне визначення, на думку авторів, останнім часом представлено у роботах А.І. Марущака [7,8].

Так, загальним висновком із проведеного дослідження доктора
А.І. Марущака є визначений зміст поняття. Інформаційні ресурси держави — це взаємозв’язана, упорядкована, систематизована, закріплена на матеріальних носіях інформація, яка створена, зібрана на законних підставах органами державної влади або іншими суб’єктами за рахунок державного бюджету.

Така трактовка має право на існування й підтвердження цьому, також джерела РФ: “Государственные информационные ресурсы — информационные ресурсы, полученные и оплаченные из федерального бюджета” [9].

Автори О.В. Соснін, А.І. Марущак приділяють достатню увагу аналізу джерела фінансування процесів створення ДІР та наполягають на внесенні фрази «за рахунок державного бюджету» до визначення. Дане питання є неоднозначним та звужує юридично-фінансовий напрям формування ДІР.

Ґрунтуючись на попередніх дослідженнях, поняттях і загальних визначеннях інформаційних ресурсів, національних інформаційних ресурсів (НИР), представимо нове, більш широке та сучасне визначення ДІР.

Державні інформаційні ресурси та їх система. Введення термінів та визначень. Державні інформаційні ресурси - це результати інтелектуальної та практичної діяльності, що сформовані в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави, зафіксовані і систематизовані на відповідних матеріальних носіях інформації, як окремі документи і масиви документів, банки і бази даних та знань, усі види архівів і бібліотек, музейні фонди, інформаційні ресурси які обробляються й передаються у інформаційних системах державного і/або загального призначення, інші ресурси, що містять дані, відомості і знання, які є об’єктом права власності держави незалежно від форми власності на час їх створення і мають споживчу цінність, а також такі, що призначені для розвитку і задоволення потреб громадян, суспільства, держави та підлягають захисту згідно визначеної політики безпеки й чинного законодавства.

Державні інформаційні ресурси є складовою національних інформаційних ресурсів та мають споживчу цінність, а саме: політичну, економічну, наукову, освітню, соціокультурну, оборонну, ринкову, історичну, інформаційну тощо. Будь який суб’єкт інформаційних відносин України, має право доступу до ДІР згідно визначеної політики безпеки та чинного законодавства.

Під системою державних інформаційних ресурсів, будемо розуміти організований державою упорядковано-інтегрований комплекс, що включає організаційно-технічні, нормативно-правові технології, методи, заходи та їх інфраструктури, тощо. Спираючись на проведений аналіз можна надати наступне розширене визначення системи державних інформаційних ресурсів.

Система державних інформаційних ресурсів – це організований державою упорядковано-інтегрований комплекс організаційно-технічних, нормативно-правових технологій, методів і заходів, а також взаємозв'язана і погоджено-функціонуюча сукупність суб’єктів інформаційної діяльності (державних, суспільства та окремих громадян) об’єднаних цілями й завданнями щодо формування, накопичення, збереження, достовірного оброблення, передавання, висвітлення та захисту державних інформаційних ресурсів у межах чинного законодавства України.

Виникає питання уточнення поняття державних електронних інформаційних ресурсів, як складової системи державних інформаційних ресурсів (системи державних електронних інформаційних ресурсів). Воно може бути представлено наступним чином.

Державні електронні інформаційні ресурси – державні інформаційні ресурси незалежно від їх змісту, форми, часу і місця створення, які існують та використовуються в електронному вигляді та призначені для задоволення потреб громадян, суспільства, держави. Державні електронні інформаційних ресурсів є складовою Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів

Спираючись на попередні дослідження введемо визначення реєстру електронних ДІР.

Реєстр електронних державних інформаційних ресурсів - інформаційна система, призначена для реєстрації, обліку, накопичення, оброблення та зберігання відомостей про склад, зміст, умови доступу до електронних державних інформаційних ресурсів, розміщених у Національному депозитарії та такі, що мають споживчу цінність, а саме: політичну, економічну, наукову, освітню, соціокультурну, оборонну, ринкову, історичну, інформаційну тощо.

Реалізація концептуальних шляхів, щодо створення єдиного інформаційно-комунікаційного простору, об’єднання й класифікація ДІР та їх використання всіма суб’єктами інформаційної діяльності та управління, створюють передумови для успішного розвитку всієї країни. Зрозуміло, що зусилля суспільства і влади на забезпечення інтеграції інформаційних ресурсів державних органів та місцевого самоврядування, ефективна інформаційна взаємодія підприємств, організація системи вільного доступу фізичних та юридичних осіб до ДІР, тощо, не можлива без реалізації конкретизованої програми створення Національного депозитарію державних електронних інформаційних ресурсів.

Зазначений підхід, повинен формувати єдині стандартні правила діяльності в інформаційному просторі країни (в т.ч. в глобальних мережах) для всіх учасників інформаційних відносин, незалежно від форм власності мереж передачі даних, а також технологічних рішень накопичення, зберігання, обробки, передачі і висвітлення інформації.

Нажаль, НПА та документи, які діють в країні щодо розвитку інформаційного суспільства, встановлюють мету, задачі й етапи інформатизації держави, але не дають відповіді на питання, що є визначенням: Депозитарій електронних державних інформаційних ресурсів? Під депозитарієм електронних ресурсів ДІР будемо розуміти наступне.

Депозитарій електронних державних інформаційних ресурсів – інформаційна система державних електронних інформаційних ресурсів, створена на базі автоматизованих систем та погоджено функціонуючих програмно-апаратних комплексів, що забезпечують збір, облік, аудит, зберігання, оновлення, захист і доступ до електронних державних інформаційних ресурсів на основі інформаційних технологій та інформаційно-комунікаційних систем згідно визначеної політики безпеки та чинного законодавства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Юдін О.К., Богуш В.М. Інформаційна безпека держави. – К.: “МК-Прес”, 2005. – 432с.

2. Юдін О.К. Інформаційна безпека. Нормативно-правове забезпечення: підруч. / О.К. Юдін. – К.: НАУ, 2011. – 640 с.

3. Yudin О., Buchyk S. The analysis of normatively–legal providing of defence of state informative resources in informatiоn–telecommunication systems / Science-based technologies . – 2013. – №2 (18) / Engineering Sciences. – P.202-206.

4. Юдін О.К., Бучик С.С. Концептуальний аналіз уразливості державних інформаційних ресурсів / Наукоємні технології.–2013.–№3(19) / Технічні науки.–С.299–304.

5. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / І. В Арістова. — К., 2002. — 476 с.

6. Олійник О. В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / О. В. Олійник. — К., 2006. — С 201.

7. Марущак А.І. Інформаційні ресурси держави: зміст та проблема захисту // Правова інформатика. – 2009. – № 1. – С.64–70.

8. Марущак А.І. Щодо поняття «інформаційні ресурси держави» / А.І. Марущак // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2009. – №1 (1). – С. 11-15.

9. Делопроизводство и архивное дело в терминах и определениях: [Учебное пособие] / С.Ю. Кабашов, И.Г. Асфандиярова. – М.: Изд-во Флинта; Наука, 2009. – 296 с.