Д. с.-г. н., проф., чл.-кор. НААН  Вергунов В.А.

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України, Україна, м. Київ

СМИРНОВ Ігор Васильович (1911–1993) - Видатний учений у галузі біології розмноження сільськогосподарських тварин

Народився 4 квітня 1911 р. у с. Колодне Бесединського району Курської області. Закінчив середню школу в м. Воронеж у 1928 р. Трудову діяльність розпочав у 1929 р. Працював техніком-птахівником у радгоспах птахотресту Воронезької області до 1932 р. Потім навчався на зоотехнічному факультеті Білоцерківського сільськогосподарського інституту, який закінчив із відзнакою у 1937 р.

Протягом 1937-1939 рр. І.В. Смирнов – молодший науковий співробітник Інституту гібридизації і акліматизації тварин «Асканія-Нова». Там він разом із В.К. Миловановим провів низку оригінальних досліджень з питань біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Звідти пішов на військову службу, яка тривала до червня 1945 р. Воював в авіаційних і танкових частинах на Північно-Західному та Білоруському фронтах, брав участь у боях за Варшаву і Берлін, був поранений.

У 1945 р. Ігор Васильович поступив до аспірантури Всесоюзного науково-дослідного інституту тваринництва. Його науковим керівником призначили В.К. Милованова – завідувача лабораторії біології розмноження сільськогосподарських тварин. У 1948 р. І.В. Смирнов вперше у світі одержав крільчат після осіменіння самок глибокозамороженою спермою, що зберігалася до 32 діб при температурі твердого двоокису вуглецю і рідкого кисню.

Закінчивши аспірантуру в 1949 р., успішно захистив дисертаційну роботу «Сохранение спермы сельскохозяйственных животных посредством глубокого охлаждения» і був направлений на посаду старшого наукового співробітника до Українського науково-дослідного інституту тваринництва, де в 1950–1951 рр. одержав повноцінний приплід від осіменіння корів та овець глибокозамороженою спермою.

За покликанням душі І.В. Смирнов у 1953 р. перейшов на викладацьку роботу доцентом Харківського зооветеринарного інститут. Через чотири роки організував наукову лабораторію біології розмноження сільськогосподарських тварин при Київській дослідній станції тваринництва «Терезине». Читав курс «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин» для студентів зоотехнічних факультетів Української сільськогосподарської академії та Білоцерківського сільськогосподарського інституту.

У 1965 р. І.В. Смирнову присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук. З 1967 р. і до кінця життя він працював професором кафедри розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії. Доктор біологічних наук І.В. Смирнов завдяки своїм науковим розробкам у галузі біології розмноження сільськогосподарських тварин став всесвітньо відомим ученим. Зроблене ним відкриття невідомої раніше властивості сперміїв зберігати біологічну повноцінність і генетичну інформацію після заморожування й давати повноцінний приплід забезпечило швидке поліпшення існуючих і виведення багатьох спеціалізованих порід сільськогосподарських тварин, насамперед, великої рогатої худоби та овець. Метод тривалого зберігання сперми плідників сільськогосподарських тварин у глибокозамороженому стані відкрив новий етап науково-технічної революції в селекції та розведенні тварин практично в усіх країнах світу. Завдячуючи цьому відкритю почали будувати великі міжрайонні, обласні та державні племстанції (нинішні племпідприємства). Крім того у багатьох країнах було створено генофондові банки сперми видатних тварин і локальних зникаючих порід, налагоджено систему її транспортування в будь-яку країну, незважаючи на відстань, стало реально можливим втілення індивідуальних якостей видатних плідників у групові на основі програмування індивідуальних і групових закріплень окремих плідників за видатними самками всієї породи незалежно від часу їх реалізації. Все це забезпечило найбільш інтенсивне використання плідників у селекційному процесі. У 1973 р. І.В. Смирнову присвоєно звання «Заслужений діяч в галузі науки і техніки СРСР».

Із питань біології розмноження, теорії і практики глибокого заморожування сперміїв ссавців різних видів тварин І. В. Смирнов опублікував понад 250 наукових праць. Основні з них: «Сохранение спермы сельскохозяйственных животных посредством глубокого охлаждения» (1949), «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин» (1969), «Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння» (1971), «Практикум по искусственному осеменению сельскохозяйственных животных» (1975), «Довідник по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин» (1980).

І.В. Смирнов підготував 25 відомих учених і понад 5000 спеціалістів вищої кваліфікації. Зокрема, це Л.О. Кузнєчиков, Є.Д. Ким, Б.М. Вельможний, А.З. Ємець, В.М. Кушнір, О.О. Бруєнко, О.І. Ігнатенко, Афіфі Ель-Мануфі, М.П. Журавель, О.І. Пантюхова, О.І. Смирнова, Фам Тхе Ке, В.В. Кучко, Г.С. Лісовенко. М.А. Дмитраш, Р.М. Амінов, А.П. Кругляк, Ф.Д. Буяло, М.Р. Дідківський, Г.С. Шарапа та ін.

Література:

1.                 Винничук Д. Т. Профессор Игорь Васильевич Смирнов – основатель биотехнологии воспроизводства сельскохозяйственных животных / Д. Т. Винничук, И. В. Гончаренко // Науковий вісник НУБіП. – К., 2011. – Вип. 160, ч. 1. – С. 14–20.

2.                 Кузнєцов Г. М. Історична та сучасна значимість наукових заслуг І. В. Смирнова / Г. М. Кузнєцов // Наук. вісник НУБіП. – К., 2011. – Вип. 160, ч.1. – С. 20-27.

3.                 Литвиненко Т. До 100-річчя Смирнова Ігоря Васильовича (1911–1993) / Т. Литвиненко // Тваринництво України. – 2011. – №4. – С. 40–41.

4.                 Смирнов Ігор Васильович / А. Кругляк, В. Давиденко, М. Журавель, В. Кушнір // Вчені-селекціонери у тваринництві / УААН; наук. ред. М. В. Зубець, В. П. Буркат. – К.: Аграрна наука, 1997. – С. 207–209. – (Серія «Українські вчені-аграрії ХХ ст.»; кн. 1).