Право/2.Административное и финансовое право

Симанова Катерина Василівна,

студентка,
Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

Пивовар Юрій Ігорович,

к.ю.н., доцент, Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

КЛАСИФІКАЦІЯ БЮДЖЕТНИХ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПРОЦЕДУР

Сучасна соціально-правова активна дійсність в бюджетній сфері вимагає упорядкування діяльності усіх учасників бюджетних правовідносин. Одним з проблемних напрямів такої діяльності є адміністрування бюджетних реєстрів.

Слід зазначити, що ні в теорії ні практиці не визначено правову сутність бюджетних реєстраційних процедур, які фактично мають відображати всі сторони бюджетно-реєстраційної діяльності.

Одним з усталених методологічних шляхів визначення правової природи поняття «бюджетні реєстраційні процедури» є встановлення та вивчення видів реєстраційних процедур, що здійснюються уповноваженими суб’єктами в бюджетній сфері.

Зауважимо, що частково питання класифікації видів реєстраційних процедур в бюджетній сфері вже були об’єктом аналізу науковців. Проте здійснювався такий аналіз переважно економістами (наприклад, С.О. Булгаков, Л.Л. Осипчук, А.І. Стовбчатий, С.І. Юрій та ін.).

З метою вироблення правової позиції з означеного питання спробуємо розробити авторський варіант класифікації відповідних процедур. При цьому відправною тезою слугуватиме сприйняття бюджетної реєстраційної процедури, у широкому розумінні, як складової частини бюджетної реєстраційної діяльності, в ході здійснення якої уповноваженими суб’єктами (фінансовими органами, їх посадовими особами, розпорядниками бюджетних коштів та ін.) створюються й забезпечуються умови для реалізації відповідних бюджетних прав та обов’язків учасників бюджетних правовідносин.

Внаслідок узагальнення наявних в економічній та управлінській літературі підходів, а також виходячи з положень чинної нормативно-правової бази, пропонуємо виділяти наступні критерії класифікації бюджетної реєстраційної діяльності, в ході якої реалізуються відповідні види реєстрації:

1) за об’єктами реєстраційної діяльності: а) події (відкриття; закриття; зняття з реєстрації); б) розпорядники та одержувачі бюджетних коштів як носії юридичних прав і обов’язків (правовий статус; виникнення, зміна та припинення бюджетних прав; покладення юридичних обов’язків; обмеження бюджетних прав); в) бюджетна документація, у тому числі нормативно-правова, проекти (нормативно-правові акти та їх проекти; індивідуальні реєстраційні картки; регламенти; лімітні довідки; інформаційні довідки, свідоцтва; посвідчення; зміни та доповнення до документів; посвідчувальні написи, написи на документах; облікова та звітна документація тощо);

2) за суб’єктами, які здійснюють реєстраційну діяльність. Органи реєстраційної діяльності по вертикалі утворюють імперативну систему влади. Зокрема, систему органів реєстрації в бюджетному процесі становлять: Президент України; Кабінет Міністрів України; Верховна Рада України (профільний бюджетний комітет, регламентний комітет та ін.); Рахункова палата; Міністерство фінансів України; Державна казначейська служба України; розпорядники бюджетних коштів;

3) за формами здійснення реєстраційної діяльності: а) документальне (за документальним супроводженням на друкованих паперових носіях) ведення реєстраційної діяльності; б) електронне ведення бюджетної реєстраційної діяльності. Зокрема, реєстрація бюджетних зобов’язань в електронній формі – процедура внесення даних про бюджетні зобов’язання і бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до системи Держказначейства засобами електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» й «Про електронний цифровий підпис»;

4) за підставами здійснення реєстраційної діяльності. До основних видів даної групи слід відносити зокрема реєстри, кінцевою метою яких є встановлення правового статусу або надання відповідного дозволу (дозвільні види реєстрацій), в межах яких виникає обов’язковість рішення щодо здійснення відповідної діяльності або користування відповідним предметом.

Деякі види реєстрації вимагають від одержувачів та отримувачів бюджетних коштів виконання обов’язкових приписів нормативно-правових актів, що підтверджує їхнє добросовісне виконання бюджетно-правових приписів, визначених державою. У той же час надання відповідних документів породжує у органу реєстрації не право, а обов’язок здійснити реєстраційні дії. Такі види реєстраційних дій мають назву легалізуючих.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що державна реєстрація є сучасним та впливовим засобом врегулювання бюджетних відносин, правова реалізація якого залежить від стану розвитку нормативно-правової бази, а також закріплення на законодавчому рівні порядку врегулювання реєстраційної діяльності.

Дане дослідження, на наш погляд, окреслює основні напрями подальших досліджень з питань удосконалення правового та організаційного механізму здійснення реєстраційної діяльності в бюджетній сфері.