Правовий аспект соціального захисту жінок

Гендерна асиметрія на вітчизняному ринку праці є одним з вагомих чинників, що призводять до зниження економічної активності жінок. Вплив усталених гендерних стереотипів виявляється ще до моменту виходу на ринок праці: існування суто "чоловічих" та "жіночих" видів економічної діяльності завчасно налаштовує жінок на обмеженість у виборі, а небажання займати менш престижні та з нижчою оплатою посади може стати причиною відмови від активної поведінки на ринку праці, в чому і полягає актуальність теми.

Метою дослідження є висвітлення законодавчого закріплення та регулювання охорони праці жінок як в Україні, так і закордоном.

Правовий аспект соціального захисту жінок досліджується в контексті базових міжнародних документів і актів, таких як Декларація про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Перша Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок була прийнята ООН у 1949 р. Згодом до Конвенції у 1979 р. були внесені деякі зміни з метою кращого забезпечення повної рівності між чоловіками і жінками у різних сферах життя на основі встановлення нового міжнародного економічного порядку, що заснований на рівності та справедливості [2, c. 121].

У Конвенції визначається поняття "дискримінація щодо жінок". Це будь-які розбіжності, винятки чи обмеження за ознаками статі, які спрямовані на послаблення чи зводять нанівець визнання, користування чи здійснення жінками, незалежно від їх сімейного становища, на основі рівноправ'я чоловіків і жінок, прав людини і основних свобод в політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській чи будь-якій іншій галузях. У ст. 3 зазначається, що держави — члени ООН вживають у всіх галузях, тобто в політичній, соціальній, економічній і культурній, всі відповідні заходи, включаючи законодавчі, для забезпечення всебічного розвитку і прогресу жінок з метою гарантувати їм реалізацію прав людини й основних свобод та користування ними на основі рівності з чоловіками.

Конвенція складається з 30 статей, в яких визначаються рівні можливості жінок у сфері освіти, політичному і суспільному житті, у сферах зайнятості, охорони здоров'я, економічному, соціальному житті, перед законом, в шлюбі й сімейному житті та ін.

Контроль над дотриманням прав жінок (IWRAW) був організований ще у 1985 р. на Міжнародній конференції із жіночих питань у м. Найробі (Кенія). Із прийняттям Конвенції країни, які ратифікували її, беруть на себе обов'язки вживати всіх необхідних заходів для поліпшення життєвого становища жінок, зокрема змінювати підвалини і закони, які є перешкодою на шляху соціального руху жінок. На грудень 1993 р. Конвенція була ратифікована 130 країнами світу [4].

IWRAW як загальне формування становить мережу організацій, активістів, учених, спрямовану на відновлення прав жінок. Керівництво здійснюється Центром зв'язку і ресурсів, який розміщений в Інституті Хампфрі із громадських питань при Університеті штату Мїннесоти (США).

Платформа дій, яка рекомендує конкретні кроки, спрямована на прискорення процесу втілення Стратегії подальшого розв'язання жіночих проблем в реальність.

4-та Всесвітня конференція жінок відбулася з 4 по 15 вересня 1995 р. в м. Пекіні. Скликана ООН, конференція прийняла Платформу дій, сконцентровану на ключових питаннях, які торкаються більшості жінок: бідність; доступ до освіти, медичного обслуговування, інших послуг; насилля над жінками; вплив на жінок військових та інших видів конфліктів у суспільстві; жінки, економічні структури і політика (жінки, робота, сім'я); нерівність жінок в питаннях влади і в прийнятті рішень, які пов'язані зі службовим і соціальним просуванням жінок; законні права жінок; засоби масової інформації і жінки; жінки і навколишнє середовище [4].

На 4-й Всесвітній конференції були поставлені такі загальні завдання:

· оцінити роботу, яку проведено, стратегію розв'язання жіночих проблем, яку вироблено Конференцією 1985 р. в Найробі;

· звернути особливу увагу на ключові проблеми, які стосуються більшості жінок: участь у прийнятті важливих рішень, бідність, низький життєвий рівень, охорона здоров'я, освіта, права жінок тощо;

· створити соціальні умови для особистісного зростання жінок, які готові сміливо вирішувати питання політичного, економічного і наукового розвитку, які стоять перед людством XXI ст.

На конференції було прийнято конкретний план дій, спрямований на ефективну і чітку діяльність у галузях жіночого рівноправ'я, розвитку і миру.

Комісія з питань статусу жінок (CSW) визначила такі цілі: рівноправ'я влади; повний доступ жінок до всіх засобів існування; подолання бідності; сприяння справі миру і захисту прав жінок; залучення нового покоління жінок і чоловіків до спільної діяльності у боротьбі за рівноправ'я.

В Україні на виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок у загальному і спеціальному (галузевому) законодавстві гарантуються права жінок у різних сферах життя. Основними нормативними документами по охороні праці жінок є Конституція України та ЗУ «Про охорону праці»[1].

Таким чином, охорона праці жінок являється важливим інститутом правового законодавства, котрий диференціює цілий комплекс правових норм у регулюванні взаємовідносин працівників – жінок з роботодавцем з додержанням специфіки жіночої праці. Політика щодо поліпшення умов праці жінки має бути орієнтована як на ліквідацію робочих місць зі шкідливими й важкими умовами праці шляхом заміни їх новими сучасними робочими місцями, так і на розширення пільг і компенсацій працюючим жінкам [3, c. 266].

Забезпечення соціально-економічних і правових гарантій щодо соціальної захищеності жінки можливе лише на основі значного розвитку продуктивних сил суспільства, підвищення ефективності економіки, сприяння адаптації жінки в умовах нової економічної ситуації.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – 380-418 с.

2. Антология социальной работы. В 5 т. / Сост. М.Ф. Фирсов. — М.: Сварогъ: НВФСПТ, 1994-1995 – 121 с.

3. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Зверева, О.В. Безпалько, О.І. Янкович, З.П. Бондаренко, Т.Л. Лях; Луган. держ. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка; Християн, дит. фонд. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: ДЦССМ, 2004. — 266 с.

4. Тюптя Л.Т. Соціальна робота [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL :

http://pidruchniki.ws/13731120/sotsiologiya/pravoviy_aspekt_sotsialnogo_zahistu_zhinok