Экономические науки/ 3.Финансовые отношения.

К.е.н. Іляшенко А.Х.

Класичний приватний університет, Україна

Прогнозування обсягу і структури доходів та видатків бюджету

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України розробляє прогноз обсягу і структури доходів та видатків бюджету, державного боргу на три наступні роки на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на цей період та аналізу виконання бюджету в попередні періоди і взаємозв’язку між фінансово-бюджетними та соціально-економічними показниками. Середньострокове бюджетне планування базується на аналізі тенденцій запланованих і фактичних бюджетних показників минулих періодів, виявленні взаємного впливу бюджетних та макроекономічних показників, зовнішніх чинників, на які необхідно зважати у розрахунках бюджетних показників. У результаті розробляються певні варіанти формування і використання бюджетних ресурсів, аналіз яких створює підґрунтя для визначення основних попередніх показників при розробленні бюджету.

Метою податково-бюджетної стратегії є підтримання високих темпів економічного зростання, спрямованого на підвищення добробуту населення.

Прогноз є інструментом ефективного і виваженого управління державними фінансами, що дає змогу підвищувати роль бюджетної політики у реалізації економічних і соціальних програм Кабінету Міністрів України, насамперед, з метою виконання державних соціальних стандартів і подолання бідності. На цьому етапі розвитку національної економіки стратегічною метою є забезпечення умов стійкого довготривалого економічного зростання та досягнення якісного рівня життя населення шляхом посилення структурно-інноваційної складової економіки, створення сприятливого інвестиційного середовища.

Державне регулювання економічної та соціальної політики реалізується за допомогою бюджетного механізму, який включає як процес перерозподілу вартості ВВП, так і вплив на соціально-економічний розвиток держави та адміністративно-територіальних одиниць. Перспективне прогнозування доходів і видатків бюджету є одним із вагомих елементів державного регулювання сталого розвитку та забезпечення економічного зростання [4].

Планування економічного і соціального розвитку на середньострокову перспективу враховує розширення внутрішнього попиту, поступове нарощування інвестицій, продовження реформування податкової системи, спрямованого на зниження податкового навантаження, розширення податкової бази та інтеграцію України до світового господарства. Прогноз передбачає створення сприятливого податкового середовища та амортизаційної політики, поліпшення інвестиційного і підприємницького клімату, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, послідовне створення умов для розвитку фондового ринку, підвищення рівня життя та зростання зайнятості населення.

У прогнозі економічного і соціального розвитку на середньострокову перспективу враховано інтенсивне зростання обсягів інвестицій, збільшення забезпечення потреб внутрішнього ринку у товарах вітчизняного виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій та зменшення споживання енергоресурсів, нарощування обсягів експортно-імпортних операцій унаслідок лібералізації торговельних відносин в умовах вступу до СОТ та поглиблення взаємовигідної співпраці на ринках ЄЕП, а також необхідність продовження роботи з реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового клімату для розвитку реального сектора економіки, підвищення рівня життя населення та рівня його зайнятості [4].

Пожвавлення економічного зростання упродовж 2012–2014 рр. супроводжуватиметься зміною структури внутрішнього попиту та поліпшенням умов для розвитку промисловості. Як результат, реальний ВВП у середньостроковій перспективі має щороку зростати майже на 7%.

Збільшення інвестицій та попиту споживачів, а також проведення ефективної державної політики, спрямованої на подолання технічного відставання, перехід на енергозберігаючі технології, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу, посилення захисту національного виробника на зовнішніх ринках сприятиме зростанню обсягів виробництва та зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Продовження ефективної бюджетної та монетарної політики має зберегти стабільну цінову ситуацію. Показник інфляції утримуватиметься на помірному рівні із поступовим зменшенням у міру нарощування обсягів виробництва споживчих товарів: з 5,7% (грудень до грудня попереднього року) у 2012 р. до 4,3% у 2014 р.

У середньостроковій перспективі позитивний вплив на показники економічного зростання справлятиме податкова політика, зокрема, послаблення фіскального тиску шляхом зниження нарахувань на фонд оплати праці і ставок податків на прибуток підприємств та додану вартість, що сприятиме вивільненню фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та можливостей для збільшення інвестицій, зростанню заробітної плати і детінізацїі вітчизняної економіки [6].

На динаміку формування цін у промисловості істотно впливатиме перехід до цінової політики, за правилами якої функціонують внутрішні промислові ринки ЄС (у межах формування зони вільної торгівлі з ЄС), а також ефективне функціонування внутрішнього енергоринку та помірне коливання світових цін на енергоносії. За таких умов індекс цін виробників у промисловості зменшиться з 10,7 (грудень до грудня попереднього року) у 2012 рр. до 9% у 2014 р. На період 2012–2014 рр. прогнозується подальше поступове підвищення рівня життя населення, наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та реальне зростання середньомісячної заробітної плати. Одночасно передбачається подальший розвиток системи соціального та пенсійного страхування, вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, відновлення тенденцій до зростання зайнятості населення та, відповідно, зниження рівня його безробіття.

Забезпечення соціальних гарантій населення разом із поліпшенням підприємницького клімату та відновленням тенденції зростання зайнятості сприятиме збільшенню реальних доходів домогосподарств та зростанню платоспроможного попиту населення. У середньостроковій перспективі очікується зростання фонду оплати праці працівників з 311,1 млрд грн у 2012 р. до 437,7 млрд грн у 2014 р. [4].

Планування показників зведеного та державного бюджетів на 2012–2014 рр. є передбаченням можливих обсягів бюджетних ресурсів з урахуванням прогнозних макроекономічних показників на зазначений період. Прогноз доходів зведеного бюджету на 2012–2014 рр. розроблено на основі відповідних макроекономічних показників ретроспективного аналізу, динаміки обсягу та структури доходів зведеного бюджету з урахуванням політики у сфері податкового регулювання.

Основним завданням податкової політики на 2012–2014 рр. є досягнення стабільності законодавства з питань оподаткування на основі Податкового кодексу України. В основу Податкового кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011 р., покладено подальше зниження податкового навантаження та розширення бази оподаткування. Пріоритетними щодо реформування мають стати податки, які надходять до місцевих бюджетів: місцеві податки і збори, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, плата за землю і т. ін., що сприятиме забезпеченню фінансової самодостатності місцевих органів державного управління. Зниження податкового тиску на суб’єктів оподаткування пропонується здійснювати поетапно. Вагомим кроком має стати зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Уже в 2012 р. передбачається відрахування до Пенсійного фонду України та Фонду зайнятості знизити сукупно і довести єдину ставку внеску до 25% у 2014 р.

Водночас пропонується зменшення ставки податку на прибуток підприємств, починаючи з 2003 р., на 1 відсотковий пункт щороку – до 22% у 2014 р, (на цей час становить 25%) з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20% у наступних роках. Водночас на зростання обсягу надходжень сум цього податку до зведеного бюджету впливатиме зменшення нарахувань на фонд оплати праці та інші заходи у сфері податкової і загальної економічної політики, що стимулюватимуть зростання прибутків підприємств.

Ставку податку на додану вартість планується надалі знижувати по одному відсотку та закріпити її розмір на рівні 18% вже у 2011 р. Крім того, з 2006 р. скасували митні збори. Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподаткування за рахунок скасування залишків пільг в оподаткуванні, які не мають соціальної спрямованості, та перенесення податкового навантаження на податок, який регулює ринок споживання шкідливих для здоров’я товарів (тютюн та алкогольні напої) [3].

З метою детінізації доходів населення, забезпечення соціальної справедливості та зміцнення власної ресурсної бази місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі планується запровадити податок на нерухомість, що обумовлено в Податковому кодексі [1].

Запровадження цього податку пов’язано з необхідністю проведення попередніх заходів щодо інвентаризації майна та створення єдиного реєстру нерухомості громадян, аналізу платоспроможності населення та розрахунку оптимальної ставки такого податку.

Прогнозна динаміка надходжень податку на додану вартість розроблена, виходячи з показників економічного зростання та зниження ставки податку до 18% у 2008–2011 рр. До основних чинників, що впливатимуть на обсяги надходжень податку до бюджету, належать: розвиток зовнішньої торгівлі та внутрішнього ринку; процес адаптації відповідного податкового законодавства до міжнародних норм. Вплив зазначених чинників у сукупності зумовить зменшення питомої ваги надходжень коштів податку на додану вартість у ВВП з 8,68% у 2012 р. до 7,8% у 2013 р. У довгостроковій перспективі прогнозується збереження сталого економічного зростання за рахунок здійснення структурних перетворень в економіці та істотне удосконалення ринкової інфраструктури.

Основні параметри довгострокового прогнозу економічного і соціального розвитку України визначені відповідно до положень Указу Президента України «Про Стратегію економічного та соціально розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004–2015 роки» від 28.04.2004 р. № 493.

На 2012–2018 рр. передбачаються середньорічні темпи економічного зростання на рівні 6%, що свідчитиме про зміцнення стійких темпів зростання економіки на основі механізмів інноваційно-інвестиційної моделі соціально орієнтованої економіки. Стабільність темпів економічного зростання у довгостроковій перспективі буде забезпечена насамперед дією внутрішніх факторів, у тому числі становленням і зміцненням секторів нефінансових корпорацій та домашніх господарств. У розрахунках прогнозних надходжень акцизного збору передбачається подальше реформування законодавства відповідно до вимог Європейського Союзу, зокрема підвищення ставок на окремі категорії товарів та посилення контролю за виробництвом, переміщенням і реалізацією підакцизних товарів. У зв’язку з цим його рівень у ВВП має поступово підвищуватися (з 1,7% у 2011 р. до 1,74% у 2013 р.).

Основні тенденції соціально-економічного розвитку країни у середньостроковій перспективі та здійснення подальших кроків у реформуванні податкової політики щодо зменшення податкового навантаження забезпечить зменшення частки податкових надходжень у ВВП з 22,62% у 2011 р. до 22,20% у 2013 р. Таким чином, у 2011–2013 рр. передбачається поступове збільшення номінальних обсягів доходів зведеного бюджету, тоді як їх рівень у ВВП зменшуватиметься. Частка доходів зведеного бюджету у ВВП зменшиться з 29,64% у 2011 р. до 28,88% у 2013 р. Прогнозні показники доходів державного бюджету у середньостроковій перспективі базуються на показниках соціально-економічного розвитку й узгоджені з прогнозом показників зведеного бюджету. На рівень співвідношення державного та місцевих бюджетів у ВВП впливатимуть прийняті рішення в межах адміністративно-територіальної реформи. Очікується, що обсяг доходів державного бюджету у ВВП зменшиться з 23,24% у 2011 р. до 22,56% у 2013 р. Прогнозні показники доходів зведеного бюджету України на довгострокову перспективу базуються на основі прогнозних показників соціально-економічного розвитку, основних напрямів податкової політики України та враховують досвід країн з розвиненою ринковою та перехідною економікою у питаннях податкового регулювання та формування дохідної частини бюджету.

Проведення цілеспрямованої фінансово-бюджетної політики в Україні потребує подальшого удосконалення системи стратегічного бюджетного планування. На цей час на загальнодержавному рівні процеси щорічної підготовки таких найважливіших документів, як Державний бюджет України, Державна програма економічного і соціального розвитку України, Основні напрями грошово-кредитної політики, не взаємоузгоджені необхідною мірою за термінами розроблення та в методологічному плані. Під час розгляду проекту державного бюджету виникають питання щодо пріоритетних напрямів державної політики у відповідних галузях економіки та сферах діяльності, обґрунтування напрямів витрачання бюджетних коштів, забезпечення фінансування основних заходів реформування економіки. Крім того, подальше вдосконалення системи перспективного бюджетного прогнозування передбачає підвищення рівня формалізації методів прогнозування, розроблення багатофакторних економіко-математичних моделей, систематизацію впровадженої методології економічного прогнозування.

Література.

1. Буковинський С.А. Середньострокова монетарна стратегія та проблеми її формування в Україні / С.А. Буковинський, А.А. Гриценко, Т.О. Кричевська // Фінанси України. - 2008. - № 6 – С. 3.

2. Бюджетний кодекс України К., 2011.

3. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 № 1602-ІІІ / ЛІГАБізнесІнформ.

4. Наказ Міністерства фінансів України "Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм" від 8.08.2002 №621.

5. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливостей їх участі у бюджетному процесі" від 14.12.2001 №574.

6. Чугунов І.Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання. / І.Я. Чугунов // - К.: НДФІ, 2005. - 259 с.