УДК 657.1:336.717.6 (477) (043.3)

Галушка Наталія Йосипівна

викладач кафедри обліку і контролю фінансово-господарської діяльності

ПВНЗ «Європейський університет», Тернопільська філія, Україна

Аналітична оцінка ефективності використання векселів у розрахунках вітчизняних підприємств

Важливим видом аудиту вексельних операцій є аналітична оцінка ефективності використання векселів у розрахунках вітчизняних підприємств. При проведенні оцінки ефективності використання векселів у господарському обороті перед аудитором виникає комплекс завдань, які необхідно вирішити, а саме: вивчити і оцінити систему безготівкових розрахунків, що використовується; проаналізувати доцільність та обґрунтованість прийнятих в організації рішень про видачу, одержання або придбання векселів; вивчити факти оплати нетоварних векселів та розробити заходи щодо забезпечення нетоварної частини векселів; проаналізувати цільове використання коштів, отриманих від операцій з векселями, а також достовірність звітних даних про рух векселів; оцінити суми заборгованості постачальникам і підрядникам, що забезпечені виданими векселями, ступінь надійності і ліквідності векселя. Не менш важливим є вивчення того, як використання векселів відобразилося на швидкості розрахунків і на фінансовому становищі підприємства.

Так оцінка стану розрахунків за виданими і одержаними векселями свідчить про спроможність підприємства надавати своїм дебіторам товарні кредити під поставку продукції (товарів), з одного боку, а з іншого – про довіру кредиторів та відповідної репутації в ділових колах підприємства.

Для проведення аналізу стану розрахунків за виданими і одержаними товарним векселям необхідно обчислити питому вагу заборгованості за ними в загальному підсумку балансу і, відповідно, у величині дебіторської та кредиторської заборгованості в цілому. Це потрібно, по-перше, для визначення їх місця в загальній картині фінансового стану (значимості показників даних статей), по-друге, для порівняння відносних показників даних статей за ряд років і виявлення відповідних тенденцій до збільшення або зменшення. Питома вага векселів одержаних у валюті балансу, визначається відношенням даних за статтею 150 „Векселя одержані” до підсумку активу, а векселів виданих – відношенням даних за статтею 520 „Векселя видані” до підсумку пасиву балансу.

З метою визначення впливу на дебіторську заборгованість векселів придбаних (шляхом відчуження від попереднього держателя), облік яких ведеться на рахунку поточних фінансових інвестицій за справедливою вартістю, необхідно застосувати дані статті 220 „Поточні фінансові інвестиції” та форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності”, розділу 4 стаття 425, за виключенням інших фінансових інвестицій, що утримуються за справедливою вартістю. Значимість обчислення відносних показників векселів одержаних, придбаних та виданих полягає у тому, що, по-перше, з’являється можливість порівнювати аналогічні показники різних підприємств і, по-друге, усувається вплив інфляційних процесів. Порівнюючи отримані дані за окремими звітними періодами (на початок або кінець кожного кварталу, року або декількох років), можна визначити тенденцію до збільшення або зниження питомої ваги залишків дебіторської та кредиторської заборгованості за участю в розрахунках векселів у валюті балансу.

З метою визначення питомої ваги сумнівної дебіторської заборгованості у складі вексельної заборгованості, нами пропонується визначати її відносну величину, як до всієї статті 150 „Векселі одержані”, так і в загальній сумі оборотних активів та в сумі дебіторської заборгованості, що буде негативним явищем, яке свідчить про рівень неплатежів за векселями. Питома вага поточної кредиторської заборгованості, забезпеченої виданими векселями, в загальному її обсязі, визначається відношенням суми статті 520 „Векселі видані” до підсумку 4 розділу „Поточні зобов’язання” пасиву балансу. Отримані показники ідентифікують ту частину кредиторської заборгованості, наявність якої покладає на підприємство додаткову відповідальність, оскільки несвоєчасне погашення вексельних зобов'язань призведе до протесту векселів, а значить, до додаткових витрат, що відшкодовуються кредиторам по опротестуванню векселів, а крім того – до втрати ділової репутації. Збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості, забезпеченої виданими організацією векселями, в загальному її обсязі буде свідчити про репутацію підприємства, як більш надійного вексельного боржника. Це певною мірою може розглядатися як гарантія при наданні підприємству кредитів.

Іншим видом аналітичної оцінки – є аналіз складу (структури) векселів. Даний напрямок аналізу має велике значення, оскільки дозволяє не тільки сказати, як змінилася загальна картина за векселями, але і зробити висновки конкретно за кожним дебітором, що забезпечив свою заборгованість векселями. В ході проведення такого аналізу можна виявити, від кого найчастіше організація приймає векселі, хто з боржників дисципліновано погашає вексельні зобов'язання, а отже, визначити коло тих дебіторів, яким згодом можна довіряти. Аналіз проводиться за даними регістрів обліку векселів. Для цього складається таблиця, в які заносяться відповідно відомості про усіх дебіторів та кредиторів: залишок заборгованості за векселями на початок року; набуто (одержано і придбано) та видано векселів протягом року, погашено та відчужено векселів за цей же період часу і залишок вексельної заборгованості.

Особливе значення для управління економікою підприємства мають показники ефективності використання векселів, що відображають ступінь їх впливу на фінансовий стан і фінансові результати діяльності організації. За даними балансу та форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності” можна провести аналіз динаміки змін у загальному обсязі векселів набутих (одержаних і придбаних) та векселів виданих за їх видами (простий, переказний) за звітний період у порівнянні з даними попереднього року, а при наявності звітних даних за ряд періодів можна провести аналіз динаміки (трендовий аналіз), тобто розрахувати абсолютні та відносні відхилення по відношенню до тієї чи іншої бази, а також визначити абсолютні і відносні відхилення.

Надзвичайно важливо при аналізі фінансового стану скласти баланс вексельної заборгованості. Де нами пропонується визначати показник наявності вексельних платіжних засобів як різницю між дебіторською і кредиторською заборгованістю за векселями. На нашу думку даний показник свідчить про поточний платіжний вексельний баланс, так як вексель – є інструментом грошових розрахунків, фактично реалізуючи функцію грошей. Це надзвичайно важливо в умовах фінансової нестабільності і хронічних неплатежів, де вексель в процесі свого обігу може погасити безліч різних зобов'язань до настання моменту платежу за ним.

Таким чином, здійснення аналітичної оцінки ефективності вексельних операцій з урахуванням подвійної природи векселя як складного фінансового інструменту (фінансового активу призначеного і не призначеного для перепродажу та фінансового зобов’язання не для перепродажу) дозволить виявити недоліки в методиці їх обліку, встановити причини виникнення, а також розробити рекомендації щодо їх уникнення в майбутньому, з метою фінансового оздоровлення підприємства, підвищення рентабельності, зростання ринкової привабливості, залучення інвестиційних коштів.

Використана література

1. Білуха М. Т. Курс аудиту: Підручник / М. Т. Білуха. – [2-е вид., перероб.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 574 с.

2. Большакова О. Методика оперативного аналізу та контролю вексельних операцій суб’єктів господарської діяльності / О. Большакова // Вісник Київського національного. торгово-економічного університету. – 2003. – №1.– С. 78-84.

3. Кулаковська Л. П. Основи аудиту: навч. посіб. [для студентів вищих закладів освіти]. / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. – К.: „Каравелла”, 2002. – 504 с.

4. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 576 с.

5. Савченко В. Я. Аудит: Навч. Посібник. / В. Я. Савченко. – К.: КНЕУ, 2002. – 322 с.

6. Сулейманова Н. В. Удосконалення обліку, аналізу, аудиту вексельних операцій підприємств / Н. В. Сулейманова // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2009. – №14. – С. 22-27.

7. Усач Б. Ф. Аудит: Навч. посіб. / Б. Ф. Усач. – [3-тє вид. перероб. і доп.]. – К.: Знання-Прес, 2004. – 231 с.