Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Луганськ

Процесний підхід в управлінні інноваційною діяльністю підприємства

Глобалізація економічних відносин в світовій економіці, проблеми обмеженості ресурсної бази, конкуренція, що постійно загострюється, примушують шукати нові принципи розвитку і управління підприємствами, неодмінним атрибутом яких стають інноваційні процеси. Інноваційні процеси в економіці пов’язані з пошуком, розробкою, освоєнням, удосконаленням і подальшою комерціалізацією нових товарів, продуктів, технологій, техніки на основі побудови ефективних організаційних структур і методів господарювання. Проте реалізація інноваційного процесу можлива лише за умови розвитку системи чинників, необхідних для його здійснення. У зв’язку з цим пріоритетним напрямом на шляху розвитку вітчизняних підприємств є створення цілісної, а значить ефективної системи управління інноваційним процесом на підприємстві.

Проблеми, пов’язані в тому або іншому ступені з підготовкою і реалізацією інновацій на підприємствах розглянуті в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Авторами вирішена множина завдань теоретичного і методологічного характеру. Проте, не дивлячись на значну кількість робіт в області управління інноваційними процесами, багато методологічних і методичних питань цієї важливої проблеми в нових умовах господарювання ще не достатньо розроблено.

Якщо детально проаналізувати приведені визначення процесу слід зазначити, що пропоновані підходи до визначення поняття „процес” по суті дають визначення бізнес-процесу, на виході якого завжди є додатково створена вартість. Але підприємство є системою взаємозв’язаних процесів, серед яких і бізнес-процеси і процеси управління, що проходять в своєму розвитку всі стадії життєвого циклу даного підприємства від народження до загибелі. Тому доцільно використовувати більш загальне визначення процесу. Будь-яке підприємство функціонує як логічний ланцюжок подій, що постійно повторюються, – процесів, таким чином можна вважати, що процес – це форма динамічного стану та існування системи. У динаміці підприємство представляє собою сукупність різноманітних процесів по впорядкуванню елементів, формуванню і підтримці цілісності новостворюваних і функціонуючих природних об’єктів. Ці процеси можуть складатися з цілеспрямованих дій людей або з природних процесів.

Під інноваційним процесом підприємства розуміється одиниця його інноваційної активності, діяльнісна сутність і результат реалізації інноваційної діяльності. Таке визначення дає змогу визначити властивості і показники інноваційного процесу, побудувати класифікаційну структуру інноваційних процесів на підприємстві. На основі цього здійснено уточнення існуючого уявлення про взаємодію внутрішніх та зовнішніх процесів підприємства на основі структури зв’язків між внутрішніми інноваційними процесами підприємства, споживачами інноваційної продукції та постачальниками в єдиному технологічному ланцюзі виробництва.

Формування і розвиток інноваційних процесів на підприємстві істотно підвищують рівень інноваційної активності і разом з ним гнучкість і адаптивність підприємства до динаміки ринкової кон’юнктури, характерної для нестабільної світової і вітчизняної економіки. Інноваційні процеси підприємства представляють собою мережу, яка є системою елементів, що знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії. Взаємодія – це процес поєднання одного з одним, впливи один на одного матеріальних і інформаційних ресурсів, обумовлене доцільністю цього поєднання. Взаємодія визначає існування і структурну організацію будь-якої матеріальної системи, її об’єднання разом з іншими тілами в систему більшого порядку, властивість всіх тіл, процесів, явищ. Взаємодія відображає процеси дії об’єктів (процесів) один на одного, їх взаємну обумовленість, взаємодія – об’єктивна і універсальна форма руху, розвитку. Взаємодія – це ключове поняття для мережі інноваційних процесів. Взаємодія мережі процесів з оточенням і взаємодія, яка здійснюється всередині мережі, визначає її цілісність і зв’язність. Саме взаємозв’язок і взаємозалежність, обумовлені транспортними і торговими зв’язками, міграційними і інформаційними потоками, об’єднуючими все в єдине ціле, і дають підставу розглядати сьогодні підприємство як мережу процесів, а мережу інноваційних процесів як систему. Класифікаційна структура зв’язків між інноваційними процесами дозволяє описати наступні типи зв’язків: однозначні, імовірнісні, кореляційні; зв’язки породження і перетворення; прямі і зворотні; жорсткі і корпускулярні, зв’язки функціонування, розвитку, управління; зв’язки перенесення (речовини, енергії, інформації); що не утримують і утримують; горизонтальні і вертикальні.

Процесний підхід в управлінні інноваційною діяльністю підприємства може бути реалізований у вигляді організаційного механізму, що включає три контури управління – стратегічний, тактичний і операційний. Для підприємства необхідно досліджувати яким чином регулювати мережу процесів за умови збереження її стійкого стану, який механізм цього явища. Ініціює весь механізм стратегічний контур управління. Його головне завдання полягає у формулюванні місії і стратегічних планів підприємства. Процес тактичного управління відноситься до групи управлінських процесів. Входом в нього є стратегічні цілі, плани і програми, стратегії, політика. Виходом – управлінські дії для підрозділів і бізнес-процесів, результати оцінки діяльності підприємства і пропозиції по вдосконаленню процесів, стратегічних і тактичних планів. Операційний контур управління припускає рішення наступних задач: моніторинг виконання процесів; порівняння планових і фактичних значень показників процесів; здійснення корегуючих дій.