Пасічник С. В.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Буднік М. М.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА АНАЛІЗ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР КОМЕРЦІЙНИМ БАНКОМ

Кредит і кредитні відносини є невід’ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо пов’язана з потребами розвитку національного виробництва. Знаходячись у центрі сучасного грошово-фінансового господарства, обслуговуючи інтереси господарських суб’єктів, кредит опосередковує зв’язки між державою, банком, товаровиробниками і населенням. Нині завдання відновлення виробничого призначення кредиту стає одним із першочергових. Кредитні відносини мають сприяти виходу із економічної кризи в Україні і забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва. Ринкова трансформація національної економіки відкрила новий етап у розвитку кредитної справи. В останній час гостро постала проблема наукового осмислення нових явищ у сфері кредитування, розуміння їх змісту, природи і сутності, розробки ефективних схем і технологій кредитного процесу та їх використання на практиці.

У зв’язку з цим набуває актуальності і особливого значення дослідження питань організації та удосконалення роботи з кредитування установами банків України та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Метою даної роботи є розгляд питань з організації та аналізу кредитування підприємницьких структур комерційним банком та надання рекомендацій щодо удосконалення механізмів здійснення кредитних операцій.

Об’єктом дослідження є кредитні операції комерційних банків України на основі даних кредитного підрозділу Харківської філії ПАТ "ПриватБанку".

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні змісту механізму кредитного забезпечення підприємницької діяльності в контексті основних тенденцій і закономірностей розвитку національної економіки в умовах перехідного періоду та відповідних особливостей діяльності банків з приводу організації кредитування підприємств реального сектора економіки.

Основні положення проведеного дослідження, полягають у наступному:

- надано визначення підприємницької діяльності як сукупності дій суб’єктів господарювання, спрямованих на створення матеріальних цінностей і надання послуг з метою отримання прибутку, результатом чого є неперервність розширеного відтворення. На відміну від існуючих підходів, це вказує на місце і роль підприємницької діяльності у відтворювальному процесі;

- запропоновано нове формулювання дефініції "кредитне забезпечення підприємницької діяльності", під яким слід розуміти покриття витрат виробництва суб’єктів господарювання за рахунок кредитних ресурсів, що акумулюються банківськими установами і спрямовуються на поповнення основного та оборотного капіталу підприємств. На відміну від існуючих понять "кредитування", "фінансове забезпечення", що мають більш загальне трактування, воно вказує на пріоритетність цільового спрямування банківських ресурсів саме на забезпечення неперервності відтворення на підприємствах реального сектора економіки;

– обґрунтовано поняття механізму кредитного забезпечення підприємницької діяльності як сукупність практичних заходів центрального банку та послідовності дій комерційних банків щодо спрямування тимчасово вільних грошових ресурсів у виробничу діяльність суб’єктів господарювання. Метою функціонування цього механізму як базової основи практичної реалізації кредитного забезпечення є задоволення виробничих потреб суб’єктів підприємництва, а саме – спрямування кредитних ресурсів комерційних банків на формування фінансових ресурсів підприємств. На відміну від існуючого загального поняття кредитного механізму, дефініція "механізм кредитного забезпечення підприємницької діяльності" має більш практичний і конкретний характер, пов’язаний із певними діями банківської системи щодо спрямування кредитних ресурсів саме на задоволення виробничих потреб підприємств реального сектора, а відтак стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання;

– дістало подальшого розвитку визначення сутності грошово-кредитної політики, яку слід розглядати як складову державного регулювання економіки, котра через комплекс певних інструментів передбачає формування центральним банком вихідних умов практичної реалізації комерційними банками механізму кредитного забезпечення підприємницької діяльності, що, відповідно, визначає ступінь забезпечення суб’єктів ринку необхідними кредитними ресурсами та досягнення тих чи інших цілей розвитку економіки;

– обґрунтовано трактування суті кредитної політики банку як розробки концепції організації кредитних відносин між комерційним банком та його клієнтами – суб’єктами господарювання на мікроекономічному рівні шляхом визначення послідовності дій щодо практичної реалізації кредитного забезпечення підприємницької діяльності. На відміну від існуючих визначень цього поняття, запропоноване тлумачення кредитної політики, дає змогу зосередити увагу саме на кредитуванні підприємницьких структур як пріоритетному напрямку кредитної активності банку.

Пропозиції щодо удосконалення дієвості інструментів грошово-кредитного регулювання – мінімальних обов’язкових резервів, політики облікової ставки – можуть знайти практичне застосування у реалізації монетарної політики Національного банку України та оптимізації його регулятивного впливу на кредитну активність банківських установ у напрямку кредитного забезпечення підприємницьких структур.