Тимченко І.С.
Науковий керівник: к.е.н.,
доц. Буднік М. М.
Харківський торговельно-економічний інститут
КНТЕУ
АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА МЕХАНІЗМУ ЗБІЛЬШЕННЯ КАПІТАЛУ
КОМЕРЦИЙНОГО БАНКУ
У сучасній
економічній системі зі значним посиленням ролі фінансового сектору
відзначається посилення вимог до діяльності комерційних банків. Актуалізуються
проблеми фінансової стабілізації комерційних банків шляхом підвищення рівнів їх
капіталізації, концентрації банківського капіталу, ліквідності,
платоспроможності та конкурентоспроможності. Водночас на фінансовому ринку
загалом і в банківській сфері зокрема неприпустимим є механічне нарощування
капіталу чи зміна інших показників. Це має бути механізм, який функціонував би
відповідно до встановлених нормативів, обмежень, ризиків, положень
внутрішньобанківського менеджменту.
Відтак
виключно важливого значення в сучасних умовах розвитку вітчизняної банківської
системи набуває необхідність удосконалення механізму формування капіталу
банків, що є запорукою динамічного розвитку всього фінансового ринку.
Віддаючи
належне проведеним дослідженням, аналіз економічної літератури засвідчив, що низка
питань щодо механізму формування ефективної структури капіталу банків
потребують додаткових досліджень. Наукового обґрунтування потребують такі
проблеми, як обґрунтування необхідності та ефективності залучення іноземного
капіталу у банківську сферу, реформування структури капіталу банківських
установ, а також визначення ролі держави у проблематиці підвищення рівня
капіталізації банківської системи.
Метою роботи
є узагальнення теоретичних основ джерел формування капіталу комерційних банків,
а також акумулювання і використання банком фінансових ресурсів та розробка
практичних рекомендацій щодо вдосконалення його функціонування та підвищення
ефективності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування капіталу комерційних банків в Україні в сучасних умовах.
Основні положення проведеного дослідження,
полягають у наступному:
-
З’ясовано, що ситуація, яка склалась на
сучасному етапі в Україні, а саме існування великої кількості малих та середніх
банків, не сприяє вирішенню проблеми підвищення рівня капіталізації банківської
системи. Тому в Україні існує об’єктивна необхідність у реструктуризації та
реорганізації банківського сектору та консолідації банківського капіталу.
- - Запропоновано уточнене визначення, згідно з яким капіталізація в банківській практиці розглядається як процес перетворення вільних коштів у власний капітал банку, ефективність якого залежить від формування оптимального співвідношення власного капіталу банку до розміру сформованого ним портфелю активів з метою підтримки балансу між фінансовою стабільністю та прибутковістю банку.
- - Досліджено структуру механізму формування власного банківського капіталу, який вважається основою фінансової діяльності банку. З’ясовано, що абсолютний показник розміру статутного капіталу, як найбільш постійної складової власного капіталу банку, повністю не гарантує йому захисту від фінансових проблем чи банкрутства.
-
Встановлено, що впровадження основних положень Базеля ІІ у вітчизняну
банківську практику потребує врахування ринкових ризиків при визначенні достатнього
рівня капіталу банків та вимагає від них формування спеціальних резервів на
покриття збитків від ринкових ризиків. Доведено необхідність впровадження
вдосконаленого підходу до оцінки ризиків на базі внутрішніх рейтингів банку.