Шварц О.В., к.е.н.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Управління валютним ризиком в системі ризик-менеджменту банку

Банківські установи в процесі своєї основної діяльності постійно здійснюють операції в іноземній валюті (як пасивні, так і активні), що і призводить до валютного ризику. Тому в процесі управління активами і пасивами банку необхідно завжди враховувати валютний ризик та управляти ним для мінімізації його негативного впливу на прибуток.

Особливої актуальності управління валютним ризиком банку набуває в умовах світової економічної кризи, яка є причиною появи системної банківської кризи, оскільки валютний ризик тісно пов'язаний із процентним ризиком та ризиком ліквідності. Так, в Україні саме валютний ризик є основою кризи ліквідності банківських установ через великі за розміром валютні кредитні портфелі та різке коливання валютного курсу долара США.

Що стосується дефініцій поняття «валютний ризик», то тут науковці різних країн практично одностайні. Вони зводять валютний ризик до втрат у результаті коливання обмінних курсів валют.

Треба зазначити, що валютний ризик взаєпов’язаний з відкритою валютною позицією банку, як різниці між активами і пасивами банківської установи у певній іноземній валюті. Відкриту валютну позицію в науковій літературі називають «позиція валютного ризику».

В основі валютного ризику банку лежить зміна вартості грошового активу чи зобов’язання в іноземній валюті. У банківській діяльності проблема прогнозування зміни валютних курсів пов’язані з тим, що валютні курси змінюються хаотично під впливом багатьох чинників. Тобто якщо динаміка зміни курсів є сприятливою, то не можна стверджувати про збереження позитивної тенденції надалі.

Управління валютним ризиком є необхідною складовою системи ризик-менеджменту банку. Взаємозв’язок управління валютним ризиком з іншими елементами даної системи банку зображено на схемі (рис. 1).

Рис. 1 Взаємозв’язок системи управління валютним ризиком з іншими елементами ризик-менеджменту банку

Для управління валютним ризиком у банках можуть застосовуватися такі методи:

1) класичний метод на основі показників статистики та теорії ймовірностей, що передбачає розрахунок математичної ймовірності отримання негативного результату при зміні обмінного курсу;

2) хеджування валютного ризику за допомогою валютних деривативів;

3) застосування методики Value-at-Risk (VAR).

Окрім зазначених методів управління валютним ризиком як складової частини ризик-менеджменту, існує також і управління на рівні центрального банку. В Україні Національний банк України регулює рівень валютного ризику через відкриту валютну позицію, значення якої регламентується в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Ефективне управління валютним ризиком в банках повинно проводитися наступними етапами: планування ризик–менеджменту, ідентифікація валютного ризику, якісний аналіз ризику, кількісний аналіз ризику, планування реагування на ризик, прийняття управлінського рішення, оцінка ефективності реалізованих заходів, моніторинг та контроль валютного ризику. Важливим при цьому э використання правдивої та об’єктивної інформації, отриманої як з зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

Як відомо з теорії управління ризиками, кількісна оцінка ризику є підґрунтям для якісної оцінки. Стосовно валютного ризику, то проведення якісного аналізу полягає у відповідності реального рівня валютного ризику встановленим конкретним лімітам за операціями. Лімітування, як обмеження джерел виникнення валютного ризику, встановлюється відповідно до визначених цільових орієнтирів ризик-менеджменту та управління активами і пасивами банку, а також необхідного узгодження із загальною стратегією його розвитку.

Таким чином, кожен етап управління валютним ризиком банку як елементу системи ризик-менеджменту має бути інтегрованим у цю систему та корелювати з рішеннями стосовно інших ризиків, що приймаються в ході управління.