Економічні науки/ 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

К.е.н., доцент Веріга Г.В.

Донецький державний університет управління, Україна

Валютний ринок України

у контексті фрактальної парадигми

Вчені по-різному відносяться до проблеми рівноваги і історичності процесів на валютному ринку. Існує два основних напрями аналізу валютних ринків: фундаментальний і технічний, які намагаються вирішити одну й ту ж саму проблему – визначити напрями руху валютних курсів [1], однак, використовуючи при цьому різні методи. Інструментарій фундаментального аналізу призваний визначити причини руху валютних курсів, а технічного аналізу – сам факт цього руху.

В основі фундаментального аналізу валютних ринків лежить оцінка економічних сил попиту і пропозиції іноземної валюти, які викликають коливання валютних курсів. Різнобічна оцінка курсоутворюючих факторів (економічних, політичних, фінансових), а також форс-мажорних обставин робиться з метою визначення внутрішньої або реальної вартості валюти.

Технічний аналіз валютних ринків в основному займається вивченням динаміки ринку і ґрунтується на певному досвіді, отриманому емпіричним шляхом. В його основі лежать такі припущення: ринок враховує дію всіх факторів, рух цін характеризується певними тенденціями і циклічністю. Методологічним підґрунтям технічного аналізу валютних ринків є теорія адаптивних сподівань і теорія циклів. Згідно першої в майбутніх змінах валютного курсу віддзеркалюється повторення його попереднього руху і прогнози здійснюються на основі історичних даних. Згідно другої – циклічність валютного ринку пояснює наявність тенденцій та історичність ринку. Вказані теорії існують у рамках нелінійної парадигми – міждисциплінарного підходу, що включає теорію хаосу, нейронні мережі, нечіткі множини, фрактальну геометрію тощо, згідно якої валютний ринок має довготривалу пам'ять на довгострокових інвестиційних горизонтах. Це означає, що минула поведінка курсу чинитиме вплив на її майбутнє значення.

Термін «фрактал» походить від латинських слів fractus – дробовий і frangere – ламати, що відбиває суть фрактала, як "зламаної", нерегулярної множини. Гіпотеза фрактальності міжнародного валютного ринку підтверджується такими його характеристиками: хаотичність та складність, наявність трендів тощо [2]. Валютні ринки є просторовими та часовими фракталами, що мають властивість самосхожості та самоафінності. Це означає, що малий фрагмент об’єкта або процесу є подібний іншому, більш великому фрагменту чи навіть усій структурі в цілому [3]. Графік динаміки валютних курсів із дрібним масштабом часу може повторювати (нагадувати) графік із великим масштабом часу. На валютних ринках розмірність знаходить своє віддзеркалення не лише в якості волатильності ціни, але і як деталізація циклів (хвиль). Фрактальна розмірність відбиває властивість масштабної інваріантності множини даних про динаміку валютного курсу і дозволяє визначити за початковими умовами, як може надалі розвиватися ситуація.

Нелінійна парадигма дозволяє розглядати валютний ринок як відкриту, синергетичну систему, яка самоорганізується, самопідтримує мимовільне виникнення впорядкованих часових і просторових коливань валютних курсів. У цьому контексті тенденції, або тренди валютного ринку, що свідомо укладаються в рамки природного порядку, з'являються перед нами як екстремальні прояви процесів самоорганізації, що відбуваються на світовому валютному ринку. Для контролю таких умов використовується поняття аттрактора – кінцева область неминучого сходження фазових траєкторій руху складної системи, представлена точкою (стійким фокусом). Функціонування валютного ринку як синергетичної системи характеризується флуктуаціями і біфуркаціями. Флуктуаціями називаються одиничні незначні процеси, які час від часу мимоволі відбуваються на валютному ринку в його нерівноважному стані. Під біфуркацією розуміється мить (короткий момент) нестійкості, балансування ринку на вістрі вибору між майбутніми курсовими цілями, коли доля досліджуваної валютної пари може залежати від зародження однієї випадкової флуктуації. Точка біфуркації виникає після завершення одного циклу і початку іншого.

Нелінійна структура валютного ринку є набагато стійкішою в порівнянні з лінійною (урівноваженою системою) і ґрунтується на узагальненому броунівському русі, який був введений Мандельбротом через узагальнення випадкової функції Херста (X – випадкові блукання) шляхом заміни показника H = 0,5 на будь-яке дійсне число з інтервалу 0<Н<1 [4]. Коли Н = 0,5, графік руху валютних курсів відповідає нормальному розподілу і буде випадковим. Якщо 0<Н<0,5, то процес являється антиперсистентним – коли висхідна тенденція змінюється низхідною, або навпаки, тобто є зворотна залежність між рухами курсів. При 0,5<Н<1 процес є персистентним – якщо ми спостерігаємо висхідну тенденцію, то в майбутньому вона продовжиться.

На рис. 1 наведено динаміку показника Херста по долару США (за 1997-2012 рр.) і євро (за 1999-2012 р.) для українського ринку.

Рис. 1. Динаміка показника Херста,

розрахованого для валютного ринку України

Середнє значення показника для долара США становило 0,8428, для євро – 0,8502. Річні значення для обох валют перевищували 0,7, за виключенням 2003 р., коли показник Херста по долару США становив 0,4886 і ринок був антиперсистентним (нисхідна тенденція змінилася висхідною). В усі інші роки ринки обох валют були персистентними, що переконує у продовженні висхідної тенденції їх валютних курсів у майбутньому.

Волатильність долара США, як відношення стандартного відхилення до середьорифметичної величини, визначеної за щоденно мінливими валютними курсами, за весь період становила 0,3117, найбільші її значення у річному вимірі: 1998 р. – 0,3075, 2008 р. – 0,1773. Волатильність євро за весь період становила 0,3153, із найбільшим значенням у 2008 р. – 0,1282.

Проведені розрахунки показали, що для дослідження явищ валютного ринку України слід використовувати гіпотезу фрактального ринку, яка є альтернативою гіпотезі ефективного ринку. Показник волатильності характеризує мінливість випадкових рядів валютних курсів, а показник Херста є мірою нелінійності валютного курсу і вимірює хаотичність валютного ринку.

Література:

1. Мэрфи, Джон Дж. Технический анализ фьючерсных рынков: теория и практика [Текст] / Д. Д. Мэрфи ; пер. О. Новицкая, В. Сидоров ; науч. ред. И. Самотаев. – М. : Диаграмма, 1998. – 592 с. – ISBN 5-900082-02-4

2. Роговська-Іщук І. В. Технічний аналіз на міжнародному валютному ринку: автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.00.02 / І. В. Роговська-Іщук ; Терноп. нац. екон. ун-т. – Т., 2009. – 20 с.

3. Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002. – 656 с. – ISBN: 5-93972-108-7.

4. Алмазов А. А. Фрактальная теория. Как поменять взгляд на финансовые рынки [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://forex-mmcis.ru/books/Books_under_the_technical_analysis/A.Almazov._The_fraktalnaja_theory._How_to_change_a_sight_on_market.pdf