“Економічні науки ” Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Попівчук Р.Ю.   

Студентка 1 курсу, спеціальності фінанси та кредит   

Науковий керівник: Бойда С.В.                                                                                

Буковинський державний   фінансово-економічний університет, Україна

Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України

                     

Проблема інвестування досить гостро відчутна  у більшості країн світу, для України вона також є надзвичайно актуальною. За умови нестачі власних економічних ресурсів, у першу чергу фінансових, необхідних для відновлення національного виробництва, стабільного економічного розвитку країни, проведення структурної перебудови  та розв’язання проблем інтеграції України в світові економічні системи, важливого значення набувають питання залучення зовнішніх джерел фінансування.

Дослідженням іноземних інвестицій займались такі провідні вчені, як Лук'янов І.В.  [2], В.Г. Федоренко, В.А. Худавердієва [4], А.В. Сидорова,        А.В.  Анісімова [3].

Іноземні інвестиції – це всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємництва чи інші види діяльності для одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестування може здійснюватись іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, прав інтелектуальної власності та майнових прав, прав на господарську діяльність, платних послуг, в іншому вигляді, що не суперечить українському законодавству [1 ст.1, ст.2].

Виходячи з даних оприлюднених Держкомстатом України, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з країн світу склав 54462,4  млн дол  США у 2012 році . Для порівняння за  відповідний  період  2011 р.     44708,0 млн  дол  США та 49362,3 млн дол США у 2010  [5].

Інвестиції надходили зі 130 країн світу. На 2012 рік до десятки основних країн-інвесторів, на які припадає 82 % загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 17275,1 млн дол,  Німеччина – 6317,0 млн дол,    Нідерланди – 5168,6 млн дол, Російська Федерація – 3785,8 млн дол, Австрія – 3,307 млн дол, Велика Британія – 2556,5 млн  дол, Віргінські Острови (Брит.) – 1884,9  млн дол США, Франція – 1765,3  млн  дол,  Швеція – 1600,1  млн  дол  та Швейцарія – 1015,9  млн дол [5].

Незадовільна диверсифікація джерел залучення прямих іноземних інвестицій в Україну по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності економіки України від політики кількох країн – основних інвесторів.

Незважаючи, на перший погляд, на позитивні тенденції у динаміці залучення прямих іноземних інвестицій, існує низка проблем, які потребують глибшого аналізу дослідників та відповідного регулювання уряду. Так, по-перше, хоча обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України зростають, проте вони є недостатніми.

  В Україні простежується нераціональний розподіл іноземних інвестицій між галузями економіки.  Велика увага зосереджена на інвестування у переробну промисловість.  Незважаючи на те, що Україна багата на природні ресурси, на добувну промисловість спрямована незначна частка іноземних інвестицій (9 %) [5].

Станом на 31.12.2012 року частка прямих іноземних інвестицій зосереджена у промисловості –  31,52% (17166,7 млн дол), у фінансовій діяльності – 29,57% (16105,6 млн дол) та операціях з нерухомим майном, орендою,  надання послуг підприємцям – 16,63% (9058,5 млн  дол) [5].

В Україну надзвичайно повільно надходять прямі іноземні інвестиції, їх сучасний обсяг аж ніяк не відповідає ні потребам вітчизняної економіки, ні потенціалу іноземних інвесторів.

Ще однією проблемою є рівень законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності в Україні взагалі і іноземних інвесторів зокрема. На сьогоднішній день в Україні діє близько 100 законодавчих і підзаконних нормативних актів, що регулюють залучення і реалізацію іноземних інвестицій.  Основною проблемою у цій сфері є часті і непередбачувані зміни вимог закону  й підзаконних актів. Отже, актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат, який би полягав не тільки в залученні визначеного обсягу іноземних інвестицій, але й у конкретних умовах їхнього застосування. У цьому розумінні розвиток національної економіки України має визначені особливості, а саме:

-   деіндустріалізація країни – скорочення виробництва продукції важкої промисловості до рівня національних потреб і потреб експорту її продукції;

-   упровадження нових технологій і створення пріоритетних сфер як основи інформаційного суспільства неминуче пов’язано з залученням іноземного капіталу;

-   чималих інвестицій вимагає реконструкція аграрного сектора країни і підвищення його продуктивності;

-   чималих засобів вимагає часткова реанімація минулої і створення нової моделі соціальної політики в країні, де також можуть бути використані іноземні інвестиції [3; c.141].

Вирішення проблем, ­ які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій ­ сприятиме покращенню інвестиційного клімату країни та її економічного становища.

Держава повинна застосувати весь комплекс заходів, спрямованих на забезпечення якісних змін у залученні іноземного капіталу в нашу країну. Адже прямі іноземні інвестиції є джерелом коштів, необхідних для модернізації та розвитку української економіки. Вони сприяють залученню нових виробничих технологій, а також технологій ринкової поведінки.

Отже,­ залучення іноземних інвестицій є важливим для економічного розвитку України. Правильний та раціональний розподіл іноземних інвестицій

між галузями народного господарства забезпечить економічний розвиток та підвищить авторитет нашої країни у світовому господарстві. Іноземні інвестиції

потрібно спрямовувати не тільки на поточні потреби розвитку, ­а й враховувати

майбутні перспективи, розвиток НТП, ­орієнтуватися на зміни, ­які відбуваються

у світі,  щоб вийти на міжнародний рівень розвитку. Вирішення проблем, які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій,­ сприятиме покращенню інвестиційного клімату країни та її економічного становища.

 

Список використаної літератури:

1. Про режим іноземного інвестування  Закон  України  від 19.03.96 р.     №93/96 [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/%3Fuid%3D1077.132.0.

2. Лук'янов І.В. Іноземні інвестиції в економіку України у перехідний період : монографія / І.В. Лук'янов ; Українська академія наук, Відділення економіки і управління. - Київ : Фенікс, 2011. - 114 с.

3. Сидорова А. В. Дослідження узгодженості інтересів суб'єктів іноземного інвестування: кількісне оцінювання / А. В. Сидорова, А. В. Анісімова  // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №4. - С.139-146.

4. Худавердієва В.А. Стратегія залучення іноземних інвестицій у економіку України /В.А. Худавердієва // Фінанси України. – 2010. – № 6 –       С. 62-71.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України  [Електронний ресурс]  Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.