Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент.

Тімофєєв М.М.

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту

 

ФОРМИ І ЗАХОДИ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

Протягом останніх років, незважаючи на загальні позитивні зміни, що відбуваються в економіці України, спостерігається стійка тенденція до зростання фінансово-неспроможних підприємств та кількості позовних заяв до господарських судів, що надходять у зв'язку з вимогами порушення справ про банкрутство підприємств. Особливо негативним фактором є зростання частки таких підприємств практично в усіх галузях економіки країни, як у промисловості, так і у фінансово-кредитній сфері.

Істотним є те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значний відсоток становлять такі, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність.

Банкрутство підприємств — це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів. У ринковій економіці банкрутство підприємств — нормальне явище. Із кожних 100 новостворених підприємств утримується на ринку не більш як 20-30. Однак процес банкрутства носить дестабілізуючий характер, оскільки визнання підприємства банкрутом передбачає також застосування ліквідаційних процедур. Наслідком цього можуть бути збитки не лише його акціонерів (засновників, учасників), кредиторів та ділових партнерів, а й зниження податкових надходжень до державного бюджету і зростання безробіття

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін «санація» походить від латинського «sanare» - оздоровлення, видужання.

Питання фінансової санації підприємств досліджувалися багатьма вітчизняними і зарубіжними економістами, такими як І.А. Бланк, М.І. Тітов, О.О. Терещенко, К.В. Багацька та інші. Визначення фінансової санації є в Законі України "Про банкрутство" від 1992 p., в Законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 1999 р. Власне тлумачення поняття "санація" має і Національний банк України. Однак їхні визначення санації не є точними, повними і досконалими. Різноманіття підходів і прийомів для визначення фінансової санації підкреслює відсутність єдиної методики оцінки санаційної спроможності, відсутність теоретико-методичного забезпечення процесів санації та відсутність кваліфікованих фахівців у сфері управління санацією. Із широкого спектра думок щодо сутності по­няття санації найбільш раціональним вважається  визначення, дане відомими зарубіжними економістами Н.М. Здравомисловим, Б.О. Бекенфсрдє, М.Р. Гелінгом: санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства – боржника в довгостроковому періоді.

Особливе місце в процесі санації належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають

у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі. 

Заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу та ін.

Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі скороченням зайвого персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помірковану політику звільнення у взаємозв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як надання різних соціальних гарантій працівникам, яких було вирішено звільнити в зв’язку з модифікацією або реструктуризацією підприємства, створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик, виплат по заробітній платі, вихідної допомоги тощо

У звязку з цим можна виділити наступні форми санації підприємства:

1. Санація підприємства, яка направлена на реорганізацію боргу (без зміни статусу юридичної особи підприємства, що сапується), передба­чає наступні варіанти:

1.1. Погашення боргу підприємства за рахунок коштів бюджету.

1.2. Погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту.

1.3. Переклад боргу на іншу юридичну особу.

1.4. Випуск облігацій (та інших боргових цінних паперів) під гарантію санатора.

2. Санація підприємства, яка направлена на його реорганізацію (із зміною, як правило, статусу юридич­ної особи підприємства, що санується), носить наступні основні форми:

 2.1. Злиття.

 2.2. Поглинання.

 2.3. Розділення.

         2.4.  Перетворення у відкрите акціонерне товариство. 2.5.  Передача в оренду.

2.6.  Приватизація.

3. Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Характер та особливості реструктуризаційних процесів залежать від виду реструктуризації.

Отже, досліджувана тема є досить актуальною, оскільки в процесі своєї діяльності для суб’єктів господарювання постійно існує ризик зіткнутися з кризовими ситуаціями, які можуть виникати на всіх стадіях його життєвого цик­лу. В результаті підприємство може стати банкрутом, переважна кількість яких  зазнає ліквідації. Тому важливим є вивчення ролі і значення фінансової санації для діяльності підприємств з метою виходу їх з фінансової кризи.