Трояновська Т. І.
Україна, Вінницький технічний коледж
Розробка протоколу за
стандартом SCORM для обміну даними між складовими СКП
Анотація
В даній статті розглядається питання
побудови комунікаційного протокола між різними частинами системи комп‘ютеризованої
системи підготовки (СКП). У якості основи для цього протоколу були обрані
вимоги стандарту SCORM, які були адаптовані для особливостей клієнт-серверної
архітектури СКП спеціалістів. Наведено приклад формату
повідомлення на базі XML, а також описано послідовність циклу обміну даними за
допомогою даного протокола, як і випадки його застосування.
Вступ
Перехід від локальної до мережевої форми
вимагає певної форми збережності результатів та статистичної обробки, адже це
також і перехід від однокористувацької до багатокористувацької системи.
Зазвичай всі ці функції покладаються на серверний пакет, який опікується
відповідним функціоналом. Однак часто він недоступний, просто в силу невеликих
масштабів, або просто міркуваннями безпеки. На такий випадок в SCORM передбачено
кілька різних моделей. Всі вони базуються на уже згаданому вище понятті SCO –
Sharable Content Model. Це об‘єкт, до якого мають доступ одночасно кілька
користувачів.
Постановка мети. Описати комунікаційний протокол, який діє на прикладному рівні і
дозволяє різним компонентам системи комп‘ютеризованої підготовки фахівців
обмінюватись даними.
Основний
виклад матеріалу
В принципі, у формі SCO може виступати і
веб-сторінка. SCORM дозволяє це, однак не визначає точно методів [1].
Згідно стандарту SCORM RTE будь-який
спільний об‘єкт може виконувати наступні функції:
-
Ініціалізувати процес підготовки (аутентифікація,
початковий тест, та ін..);
-
Містити та передавати дані про перебіг процесу
підготовки;
-
Отримувати і передавати навігаційні дані;
-
Коректно завершувати курс.
Для забезпечення цього функціоналу можна
використати скрипти. В такому випадку роль SCO гратиме спеціальна сторінка, яка
сама по собі не містить контенту, але здатна динамічно підвантажувати в себе
фрагменти курсу. Такі динамічні фрагменти веб-сторінки можна створювати за
допомогою «плаваючих фреймів». Т. ч., фактично сама сторінка не змінюється, а
змінюється тільки вміст фрейму (рисунок 1).

Рисунок 1 – Схема
плаваючих фреймів
Таким чином, система масового
обслуговування фактично зводиться до великої кількості локальних систем, які
запущено на користувацьких робочих станціях. Це розвантажує серверну частину, і
дозволяє кожному отримати свої власні результати (як і при необхідності
підлаштувати курс під себе, не зачіпаючи інших суб’єкт підготовки).
Єдина відмінність – скрипти для
забезпечення процесу підготовки можуть не відповідати точним специфікаціям
SCORM API, і не включає в себе API_1484_11. Натомість, запрпонований автором його аналог на базі апплета Java. Викликано
це тим, що для порівняно невеликих аудиторій використання всієї потужності
SCORM API недоцільне. З цією метою замість точної реалізації краще адаптувати
стандартну архітектуру SCORM для даного масштабу і розробити спеціальний
протокол обміну даних на основі XML для забезпечення контролю за процесом
підготовки.
Комунікаційний
протокол на базі Java+XML
Ядром рішення є Java-апплет, який також є
SCO-об‘єктом. Він присутній на кожній сторінці курсу, і виконує наступні
задачі:
-
ініціалізація, під час якої відбувається авторизація
користувача в системі та його аутентифікація;
-
заміри прямих і непрямих показників процесу підготовки;
-
динамічна навігація;
-
передача даних про перебіг діяльності та процес
підготовки викладачу;
-
коректне завершення курсу і збереження результатів.
Для передачі даних використовується
спеціальний протокол на базі документів XML [2]. Розглянемо його схему (рисунок
2).

Рисунок 2 – Схема
повідомлення
Для кожної події, пов‘язаної із
прочитанням тексту, або виконання тесту, формується таке повідомлення. Як видно
із схеми 2, воно містить метадані користувача, за якими його можна
однозначно ідентифікувати, і власне дані, отримані в результаті перевірки.
Подібні протоколи відносяться до класу
документ-орієнтованих, і фактично представляє собою обмін документів по
відкритому протоколу. Такий підхід не є новим, він лежить в основі XML Web Services,
і широко використовується, в тому числі і серйозними веб-орієнтованими пакетами
[3].
Розроблений автором протокол діє на
прикладному рівні стеку мережевих протоколів, і використовує у якості носія
даних протокол UDP. Загальний алгоритм дії цього протоколу можна описати
наступною послідовністю:
1. Виникнення
події;
2. Зняття
необхідних показників;
3. Формування
XML-документу;
4. Шифрування
(необов‘язково, але іноді важливо для контролю точності передачі);
5. Формування
пакету даних UDP;
6. Відправка пакету
7. Отримання
відповіді і відображення її у користувача.
Це повністю відповідає вимогам SCORM RTE
та SN, хай і не реалізує рекомендований стандарт API_1484_11. Покажемо це
графічно (рисунок 3).

Рисунок 3 – Схема роботи протоколу
Розроблений комунікаційний протокол СКП
спеціалістів основі XML використовується адаптивним модулем обробки даних
(АМОД) в процесі обміну даними між:
-
агентами стеження і подій;
-
з АРМ викладача;
-
з АРМ суб’єкта підготовки;
-
під час зняття, фіксування, коригування показників
прямого та непрямого оцінювання діяльності суб’єкта підготовки в системі;
-
під час видачі наступної порції навчального матеріалу.
На даний момент протокол двосторонній і обмежений
тільки прикладним рівнем, використовується виключно для збору статистичних
даних та передачі їх викладачу для контролю за процесом, а також для керування
процесом відображення інформації на робочій станції користувача.
Висновки
Для багатокомпонентної КСП спеціалістів
завжди необхідний засіб комунікації, який би до того ж враховував
клієнт-серверну архітектуру. Таким засобом, зазвичай, є інтернет-протоколи, в
даному випадку UDP, поверх якого можна
створити свій комунікаційний протокол прикладного рівня. Один із варіантів
такого протоколу і був запропонований в даній статті. Оскільки він базується на
відкритому стандарті XML, його легко
пристосувати до будь-якого виду СКП, а його архітектура цілком відповідає
нормам SCORM, що дозволяє його в потенціалі включити навіть
до складу вже існуючих комп‘ютеризованих систем навчання. Сама форма
повідомлення складена таким чином, що її легко розширювати, а використання
протоколу UDP як носія не обмежує передачу певним обсягом пакета. Це дозволить
в майбутньому перетворити створений протокол на повноцінний механізм обміну
даних.
Література
1.
SCORM
Run-Time Environment (RTE) - http://www.scormsoft.com/scorm/rte/overview
2.
Гороховський
О.І., Трояновська Т.І. Розробка ПЗ для автоматизації розробки SCORM-сумісних
курсів. Дев¢ята міжнародна
конференція «Стратегія якості у промисловості та освіті 2012», 31.05-07.06
2013р., м. Варна, Болгарія.
3.
Cerami E. Web Services Essentials, -
O’Reilly, 2002