Роль психологічного консультування для формування прихильності до лікування серед пацієнтів на мультирезистентний туберкульоз

THE ROLE OF THE PSYCHOLOGOCAL CONSULTATION FOR THE DOVOTION FORMATION TO THE TREATMENT AMONG PATIENTS WITH MULTYDRUGRESISTANCE TUBERCULOSIS

Баранова В.В., Зінченко І.Д.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Вступ Психоемоційний стрес який випробує на собі пацієнт при встановленні діагнозу туберкульоз негативно позначається на здатності організму протистояти захворюванням, у тому числі і туберкульозу, при пригни чині імунної відповіді. Тому дуже важно сформувати у хворого прихильність до лікування та налагодити співпрацю із медичним персоналом.

Мета роботи була виявити проблеми які з’являються у психологічному стані при госпіталізації хворих на мультирезистентний туберкульоз, знайти варіанти їх вирішення та оцінити значення психологічної допомоги при формуванні прихильності до лікування, також з’ясувати доцільність проведення психокорекції серед даного контингенту хворих.

Матеріали та методи Нами були проаналізовано ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз серед пацієнтів які закінчили інтенсивну фазу лікування у порівнянні із хворими які її перервали, також було проаналізовано роль психологічного консультування при формуванні прихильності до лікування серед цієї категорії пацієнтів.

Психолог працював із хворими у відділенні не тільки при їх госпіталізації чи переведенні до спеціалізованого відділення для лікування мультирезистентного туберкульозу, але і протягом всього 8 місячного курсу лікування у інтенсивній фазі. При оцінюванні стану хворого на початку лікування були зареєстровані значні ознаки астенії у вигляді підвищеної роздратованості, неврівноваженості, емоційної лабільності, плаксивості, які поєднувалися із почуттям напруги, тривоги та пригнічення. Тобто у 60-70% випадках було зафіксовано наявність емоційного шоку. Сучасний підхід до лікування туберкульозу потребує комплексного рішення цієї проблеми за рахунок поєднання медикаментозної терапії та засобів психотерапевтичного напрямку, які можуть забезпечити інтеграцію медичного, психологічного та соціального аспектів лікування. У процесі психокорекції були використані ряд методів: соціотерапія, елементи арттерапії, особисто-орієнтованої реконструктивної терапії, логотерапії, недирективної психотерапії по К. Роджерсу, поведінкової психотерапії та емоційно-стресової терапії, завдяки яким у пацієнтів були сформовані ставлення особистості. Це сприяло подоланню психологічного кризу, який був зумовлений хворобою, тобто у пацієнтів з’являлася активна життєва позиція, прагненні до позитивного самосприйняття та самореалізації. Хворі на мультирезистентний туберкульоз засвоїли стратегію співпраці у міжособистої взаємодії та набули навички толерантного відношення спілкування і вербалізації своїх почуттів.

Висновки: Спільна робота із психологом дозволила скоротити кількість осіб які перервали курс хіміотерапії до 23%. В наслідок цьому серед пацієнтів які завершили інтенсивну фазу ефективність лікування була кращою, що у свою чергу було позитивним прикладом лікування для інших та приводом до подовження терапії серед інших хворих. Тобто проведений аналіз вказує, що доцільно введення психологу до штатного розкладу протитуберкульозних закладів, для забезпечення надання кваліфікованої психологічної допомоги пацієнтам на туберкульоз та підвищення прихильності до лікування.