Венгрин Н.О., медичний коледж м. Дубно Рівненської області,

Максименко О.П. , ДЗ «Дніпропетровська медична академія »

м. Дніпропетровськ, Україна

Стан та проблеми забезпечення закладів охорони здоров’я України молодшими медичними спеціалістами з вищою медичною освітою.

Турбота про поліпшення здоров'я є однією з головних цілей системи охорони здоров'я [1,2]. Для вирішення цілей та завдань у галузі охорони здоров'я в XXI столітті потрібна надійна мережа кадрових ресурсів, від яких значною мірою залежить результат діяльності системи охорони здоров'я, якість і кількість наданих медичних послуг, розміри фінансових і матеріально-технічних вкладень [ 1, 3,4].

Медсестри і акушерки складають найбільшу частку працівників охорони здоров'я, працюють в найрізноманітніших умовах і вносять істотний вклад у реалізацію державних завдань з досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття і Здоров'я для всіх, поставлених на двадцять перше сторіччя [5,6].

Водночас в багатьох країнах виявляється кризовий стан кадрів охорони здоров'я, особливо молодшого медичного персоналу з вищою медичною освітою і Україна не є винятком. Чисельність працівників з медичною освітою в 2011році в Україні становила 683 тис. осіб; із них: чисельність молодших спеціалістів з вищою медичною освітою - 459 тис. осіб (67%), лікарів – 224 тис. осіб (32,7%) [7].

Відповідно до міжнародних підходів молодші спеціалісти з вищою медичною освітою - це окрема категорія медичних фахівців, які самостійно виконують визначений спектр професійних функцій і працюють в партнерстві з лікарями. В Україні, згідно з довідником кваліфікаційних характеристик, лише фельдшери можуть працювати самостійно, а акушерки та медичні сестри-анестезісти - самостійно або під керівництвом лікаря. Питома вага молодших спеціалістів з вищою освітою, які можуть та працюють самостійно в практичній охороні здоров’я України складає близько 16% (рис. 1).

Рис. 1. Склад практикуючих молодших спеціалістів з вищою медичною освітою за окремими спеціальностями в Україні на кінець 2011 року

В нашій країні спостерігається виражена тенденція до скорочення чисельності медичного персоналу: за період 1991-2011рр. – на 165 тисяч осіб. Істотне скорочення торкнулося молодшого медичного персоналу з вищою медичною освітою, чисельність якого зменшено в 1,4 рази (з 618 тис. осіб до 459 тис.), в той же час чисельність лікарів майже не зменшилась [7]. В середньому, щорічне зменшення чисельності молодших медичних спеціалістів складало 7950 осіб. В результаті забезпеченість середнім медичним персоналом населення зменшилася на 15,4% ( з 119,4 до 101,0 на 10000 населення) при майже незмінній забезпеченості лікарями (рис.2). .

Рис.2. Динаміка забезпеченості медичним персоналом в Україні за період 1991-2011 року ( на 10000 населення)

Забезпеченість медичними сестрами та акушерками в Україні істотно нижча, ніж в Європейському регіоні в цілому та країнах Європейського Союзу на 17 ÷26 % в різні роки за 10 річний період з 2000 до 2010 рр. (табл.).

Зниження забезпеченості середнім медичним персоналом в країні обумовлено падінням престижності спеціальності середнього медичного працівника. Ці фахівці йдуть з охорони здоров'я в інші сектори економіки, насамперед, через низьку оплату праці та відсутність можливостей для службового росту.

Показник співвідношення чисельності середнього медичного персоналу та лікарів в цілому по галузі за весь 20-річний період незалежності України

Таблиця

Порівняльні дані забезпеченості лікарями, медичними сестрами та акушерками (на 100000 населення) в Україні та в країнах Європейського регіону та ЄС за період 2000-2010 роки [ 8] .

Рік	Україна		Європейський регіон		ЄС
	Лікарі	Медичні сестри і акушерки	Лікарі	Медичні сестри і акушерки	Лікарі	Медичні сестри і акушерки
2000	300,44	626,83	301,25	741,59	282,69	773,61
2001	300,14	622,90	303,77	742,61	288,21	780,58
2002	301,84	625,39	307,76	750,79	294,68	791,85
2003	300,64	626,57	310,6	752,02	301,53	796,13
2004	301,27	628,28	311,07	754,64	305,02	805,16
2005	301,59	632,92	311,21	760,77	305,24	814,11
2006	308,38	633,82	317,1	768,31	311,97	822,41
2007	308,18	633,11	319,26	773,23	315,64	828,39
2008	312,32	631,82	322,7	782,36	322,67	842,63
2009	349,79	685,27	326,01	797,27	328,58	860,64
2010	349,08	683,76	327,92	798,08	332,68	865,08

поступово зменшувався: з 2,69 в 1991 році до 2,05 - в 2011 році. Співвідношення чисельності медичних сестер і акушерок до лікарів в Україні значно нижче, ніж в країнах Європейського регіону та ЄС (рис.3). Так, в 2010 році цей показник в Україні становив 1,96, а в країнах Європейського регіону - 2,43, в країнах ЄС-2,6. Таке співвідношення чисельності молодших медичних працівників з вищою медичною освітою до кількості лікарів формує дисбаланс в системі надання медичної допомоги, обмежує можливості розвитку таких напрямів сфери охорони здоров’я як: проведення профілактичних засобів, реабілітація, патронажна служба, сестринський догляд на дому [9] .

Рис.3. Співвідношення чисельності лікарів та сумарної кількості медичних сестер і акушерок в Україні, Європейському регіону , ЄС за період 2000-2010 роки (українські показники прийняті за 1)[8]

В Україні в 2012/2013 роки 107 вищих медичних навчальних закладів (ВМНЗ) I-II рівнів акредитації щорічно випускали 10-15 тис. фахівців. Але число випускників-медсестер та акушерок на 100000 населення в Україні суттєво (на 21÷57% в різні роки за 10 річний період з 2000 до 2010рр.) менше порівняно з країнами Європейського регіону і ЄС . Проведений аналіз виявив парадоксальну ситуацію: незважаючи на істотний приплив випускників – молодших спеціалістів з вищою медичною освітою, стабілізувати кадрову ситуацію з цими фахівцями в Україні не вдається. Це може бути наслідком того, що : існуюча система планування кадрів не враховує реальні потреби галузі; не діють механізми «закріплення» на робочих місцях молодих спеціалістів; недостатньо ефективний контроль за працевлаштування та відпрацювання потрібного (трирічного) терміну випускниками [9].

Таким чином, за роки незалежності в Україні спостерігається виражена тенденція до скорочення чисельності молодших спеціалістів з вищою медичною освітою. Забезпеченість медичними сестрами та акушерками та їх співвідношення до лікарів в Україні істотно нижче ніж в Європейському регіоні в цілому та країнах Європейського Союзу.

Література

1. Доклад о состоянии здравоохранения в мире. Системы здравоохранения: улучшение деятельности. – ВОЗ, 2000.- 232 с.

2. Системы здравоохранения – здоровье –благосостояние [Електронний ресурс] : Европейская министерская конференция ВОЗ по системам здравоохранения 25–27 июня 2008 г., Таллинн, Эстония. - Режим доступа: http://www.euro.who.int

3. Доклад о состоянии здравоохранения в мире. Совместная работа на благо здоровья. Краткое изложение политики–Женева: ВОЗ, 2006.- 29 с.

4. Dubois C-A. Human resources for health in Europe / C.-A. Dubois, M. McKee, E. Nolte.- European Observatory on Health Systems and Policies Series, 2006:  [Электронный ресурс]: - Режим доступа: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/98403/E87923.pdf

5. Декларація тисячоліття ООН у сфері розвитку.- Нью -Йорк, 2000. - 29 с.

6. Здоровье – 21: Основы политики и достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. – Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1999. – 310 с.

7. Держкомстат України [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

8. European healthforall database (HFA-DB) World Health Оrganization Regional Office for Europe Updated: January 2013. Електронний документ: http://data.euro.who.int/hfadb/

9. Кадрова політика у реформування сфери охорони здоров’я: аналіт. доп. / Т.П. Авраменко. – К.: НІСД, 2012. – 35 с.