Медицина

УДК 615,224:[ 616.1+616.24-036.12] -085

Бєлоусова І.П., Афоніна Т.В., Стеріоні І.В.

Луганський державний медичний університет,Україна

Оцінка ефективності та безпечності застосування небівололу в терапії пацієнтів з артеріальною гипертензією в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями

легень

Вступ. У теперішній час захворювання серцево-судинної системи (ССС) посідають перше місце серед усіх відомих патологічних станів не тільки за своєю розповсюдженістю, але й як основні причини інвалідності та смертності населення. Тож, проблема своєчасної діагностики та адекватної фармакотерапії захворювань ССС незважаючи на широкомасштабність дослідження цієї проблеми, залишається дуже гострою. Безумовно, арсенал лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються в сучасній кардіології надзвичайно багатий і щорічно поповнюється новими препаратами, але не втрачають своєї актуальності й лікарські засоби, які використовуються вже досить довго.

Так, серед ЛЗ, які використовуються для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) одне з перших місць посідають β-адреноблокатори. Ефективність цих ЛЗ та їх позитивний вплив на прогноз захворювання підтверджено в багатоцентрових міжнародних дослідженнях і не викликає сумнівів. Але, незважаючи на це, ЛЗ з групи β-адреноблокаторів призначаються лише в половині випадків, коли в них є гостра потреба [1,2]. На першому місці серед причин відмови від цих препаратів є наявність у пацієнта бронхообструктивного синдрому. Слід зазначити, що поєднання патології ССС та хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) зустрічається дуже часто: так, АГ спостерігається, за різними даними, у 40-50% хворих пульмонологічного профілю [2-5]. При цьому слід підкреслити, що в середньому у 90% пацієнтів з ХОЗЛ виявляється висока частота порушень серцевого ритму [4].

Таким чином, під час лікування таких пацієнтів виникає терапевтична дилема між очевидною терапевтичною користю використання β-адреноблокаторів та ризиком розвитку бронхообструкції, та загостренням супутньої патології. Чималу допомогу у рішенні цієї проблеми надала поява на фармацевтичному ринку нових, більш ефективних та безпечних ЛЗ, які відрізняються більш високою селективністю по відношенню до β₁-адренорецепторів, та, відповідно, меншим ризиком щодо розвитку побічний реакцій, обумовлених механізмом блокади β₂ - адренорецепторів.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи було вивчення ефективності та безпечності застосування селективного β-адреноблокатору – небівололу у пацієнтів з АГ на тлі ХОЗЛ будь-якого ступеня важкості.

Матеріали та методи. В дослідження було включено 75 пацієнтів (з них 52 чоловіки та 23 жінки) віком від 41 до 53 років (середній вік склав 46±2,5), які страждали на АГ або ІХС у поєднанні з ХОЗЛ різного ступеню важкості в стані ремісії (ІІ ступінь ХОЗЛ – 65 осіб, ІІІ ступінь ХОЗЛ – 10 осіб). Діагноз АГ (ессенціальної) було верифіковано на підставі даних анамнезу, скарг, об’єктивного дослідження та за даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ). За важкістю АГ пацієнти розподілилися таким чином: І стадія – 10 осіб, ІІ стадія – 60 осіб, ІІІ стадія – 5 осіб. У всіх пацієнтів спостерігалися порушення ритму у формі екстрасистолій. Пацієнтам було призначено небіволол у дозі від 2,5 до 5 мг на добу, який додавався до комплексної антигіпертензивної терапії (інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, блокатори кальцієвих каналів, діуретики тощо).

З метою лікування ХОЗЛ пацієнти отримували іпратропію бромід, фенотерол, тіотропію бромід (за вибором), інгаляційні кортикостероїди.

Гіпотензивний ефект β-адреноблокатору оцінювали за даними ДМАТ, частоти серцевих скорочень (ЧСС). Оцінку безпечності застосування препарату проводили за динамікою виникнення респіраторних симптомів (кашлю та задишки), а також за даними спірометрії. Визначали наступні показники: форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ), об’єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ₁), відношення ОФВ₁/ФЖЄЛ.

Стан пацієнтів оцінювався під час перебування на стаціонарному лікування (до10-12 діб) у кардіологічному диспансері (до початку лікування та щоденно на протязі терапії) та на протязі 3 місяців після виписки зі стаціонару.

Отримані результати обробляли статистично на комп'ютері з використанням стандартного пакету програм «Mathematica V. 5.0», а також з використанням критерію Ст’юдента.

Результати дослідження, їх обговорення. Дослідження фармакотерапевтичної ефективності небівололу у хворих на АГ дозволили дійти висновку щодо значного клінічного ефекту препарату. Як свідчать результати ДМАТ, на тлі лікування небівололом у пацієнтів з АГ відмічалось вірогідне стабільне зниження систолічного (в середньому на 18 мм.рт.ст.) і діастолічного (в середньому на 13 мм.рт.ст.) АТ та ЧСС (див. табл.1). Слід зазначити, що у всіх пацієнтів наприкінці терміну спостереження було досягнуто цільовий рівень АТ.

Таблиця 1

Динаміка показників АТ, ЧСС хворих на АГ у сполученні з ХОЗЛ на тлі фармакотерапії небівололом (n=75)

Показник	До початку лікування	10 діб	1 місяць	2 місяці	3 місяці
ЧСС, уд/хв	85,1±5,3	72,2±3,3*	63,2±3,6*	63,2±4,1*	61,4±3,7*
САТ, мм.рт.ст.	151,6±6,4	132,3±5,4*	130,8±5,5*	130,2±5,1*	131,5±4,6*
ДАТ, мм.рт.ст.	91,4±5,7	82,4±4,1*	77,2±4,2*	75,7±5,4*	72,5±3,1*

Примітка: * - показники вірогідні у порівнянні з такими на початку лікування (Р<0,05).

Необхідно також підкреслити, що небіволол виявив добрий антиаритмічний ефект, який реалізувався зниженням кількості екстрасистолій (як суправентрикулярних, так і шлуночкових) на добу у всіх пацієнтів. У 85 % хворих було досягнуто цільовий рівень ЧСС, тобто вказаний показник у спокої склав 60 уд. за хв. Крім того, у пацієнтів в середньому на 15 % збільшилася толерантність до фізичного навантаження.

Результати досліджень щодо оцінки безпеки застосування небівололу у хворих на АГ на тлі ХОЗЛ дозволили встановити, що у жодного з пацієнтів, включених в дослідження, не спостерігалось погіршення перебігу або загострення ХОЗЛ. Про це свідчить як аналіз динаміки респіраторних симптомів – в жодному випадку не відмічалось посилення кашлю або задишки, так і аналіз показників спірометричного дослідження. Слід підкреслити, що впродовж всього терміну спостереження (до 3-х місяців) показники, за якими оцінювали функцію зовнішнього дихання (ОФВ,ФЖЕЛ,ОФВ/ФЖЕЛ) не мали вірогідних відмінностей з такими, які було зареєстровані до початку лікування (див. табл.2).

Таблиця 2

Динаміка показників ФВД у хворих з АГ у сполученні з ХОЗЛ на тлі фармакотерапії небівололом (n=75)

Показник	До початку лікування	10 діб	1 місяць	2 місяці	3 місяці
ФЖЄЛ,%	91,61±17,11	89,12±11,33	88,53±12,29	90,11±16,13	89,19±13,45
ОФВ₁,%	75,67±11,41	72,93±10,34	74,14±13,25	73,22±15,11	74,15±11,27
ОФВ₁/ ФЖЄЛ	65,43±10,77	63,46±13,71	62,12±10,18	64,59±14,71	62,11±11,03

Примітка: * - показники вірогідні у порівнянні з такими на початку лікування (Р<0,05).

Отже, отримані дані свідчать про безпечність застосування небівололу у хворих з ХОЗЛ за умов постійного динамічного спостереження за станом пацієнтів та показниками ФЗД, а також при дотриманні адекватної фармакотерапії ХОЗЛ.

Підсумок. Таким чином, результати проведених досліджень оцінки безпеки та ефективності застосування селективного β-адреноблокатору небівололу в комплексній терапії пацієнтів з АГ у поєднанні з ХОЗЛ показали, що препарат володіє високою антигіпертензивною активністю, вірогідно впливаючи на показники АТ та ЧСС у пацієнтів з АГ. Добрий антиаритмічний ефект дозволяє широко застосовувати його для нормалізації порушень ритму, які часто супроводжують всі серцево-судинні захворювання. Встановлено також високу безпечність застосування препарату, яка зберігається за умов динамічного спостереження за показниками ФЗД та адекватної фармакокорекції ХОЗЛ.

Список літератури

1. Симонова Ж.Г. Оценка безопасности применения кардиоселективного β-блокатора небиволола в комплексной терапии больных ишемической болезнью сердца с сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом / Ж.Г.Симонова, Е.И.Тарловская, А.К.Тарловский // Бюл. Сиб.отд-ния РАМН. – 2003. - № 3 (109). – С. 36–41.

2. Овчаренко С.И.Селективные β-адреноблокаторы (небиволол и метопролола сукцинат) в терапии больных артериальной гипертонией и / или ишемической болезнью сердца в сочетании с бронхообструктивным синдромом: оценка эффективности и безопасности / С.И.Овчаренко И.В.Литвинова, В.И. Маколкин // Пульмонология. – 2008. - № 3. – С. 28-34.

3. Иванов С.Н. Функциональная диагностика и лечение артериальной гипертонии у больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких: Автореф. дис. … канд. мед. наук. - М.; 2000.

4. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертонии у больных хроническими обструктивными болезнями легких / В.С.Задионченко, Т.В.Адашева, Е.В. Шилова и др. // Рус. мед. журн. – 2003. - № 9: 535–538.

5.Treatment of systemic hypertension in patients with pulmonary disease: COPD and аsthma / R.A.Dart, S.Gollub, J.Lazar et al. // Chest. – 2003. - № 123. – С. 222–243.