Литвиненко Т.М., Корнієвська В.Г.

Запорізький державний медичний університет

ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ В НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ III ТА IV РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

Використання міжпредметних зв’язків при вивчені фармацевтичних дисциплін є реалізацією інтеграційних процесів, що відбуваються в науці і суспільстві. В процесі навчання студенти вивчають значну кількість дисциплін, які формують різні знання і вміння та можуть сприйматися як взаємопов'язаний процес.

Необхідність використання міжпредметних зв’язків визначена дидактичним принципом навчання. Для формування системного засвоєння знань, вмінь та практичних навичок майбутніх фахівців необхідне використання міжпредметних зв’язків. В процесі їх використання у студентів розвивається логічне мислення, активізується увага, інтерес до дисциплін, що вивчається.

В процесі опрацювання тієї чи іншої теми студенти, спираючись на раніше здобуті знання, на основі логічного порівняльного аналізу, вчаться встановлювати зв'язок між елементами знань і застосовувати здобуті знання, вміння та навички на практиці. В навчальному процесі слід використовувати міжпредметні завдання. Вони можуть мати проблемно-пошуковий характер та включати проблемні питання. Складаючи ці завдання, слід враховувати рівень пізнавальної активності і здатність студентів працювати самостійно. Усі види занять слід будувати таким чином, щоб вони розвивали творчий підхід до теми, що вивчається, сприяли розвитку навичок та вмінь, раціональному вирішенню поставлених завдань.

Мета роботи: впровадження міжпредметних зв’язків при вивчені фармацевтичної ботаніки, технології ліків.

Систематичне використання міжпредметних зв’язків дає можливість використовувати навчально-методичний матеріал та банк візуального супроводження занять з дисциплін.

Дотримування вимог при встановлені міжпредметних зв’язків у процесі вивчення дисциплін у ВНЗ III та IV рівня акредитації є умовою, що забезпечує і визначає характер міжпредметних зв’язків, їх зміст та чітке планування.

Міжпредметні зв’язки повинні здійснюватися і використовуватися при вивчені нової інформації, при виконані лабораторних робіт, завдань для самостійної роботи, при проведені контролю знань, вмінь та навичок.

Навчальна інформація, що засвоєна підчас вивчення одних дисциплін не повинна дублюватися, а повинна використовуватися в мотивації навчальної діяльності студентів, актуалізації опорних знань, вмінь та навичок.

При вивченні фармацевтичної ботаніки Модуль 2 «Систематика рослин» використовуються словник етимологічних, латинських ботанічних назв лікарських рослин. Переважна більшість ботанічних назв, наведених в словнику, вивчається при проведені занять з латинської мови. Словник сприяє більш глибокому розумінню студентами спеціальної термінології, підвищенню професійної грамотності і загальнокультурного рівня майбутніх спеціалістів, кращому засвоєнню латинських назв лікарської рослинної сировини, знайомить з історією і культурою античного світу.

При плануванні проведених лабораторних занять вказується на якому етапі заняття та якими способами включаються знання з інших дисциплін, вивчення нового, або закріплення навчального матеріалу. Інформація про етимологічні назви рослин приводяться студентами під час вивчення представників рослин різних родин у вигляді коротких повідомлень про етимологічну довідку, пояснюючу походження кожного слова, додаткову інформацію про історію вживання рослин, легенди про них у різних народів. Міжпредметні зв’язки в технології ліків використовуються при вивченні теми: «Настої та відвари». Застосовуються знання з раніше вивченних тем з фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії: лікарська рослинна сировина, яка містить серцеві глікозиди, полісахариди, вітаміни, ефірні олії, сапоніни, фенологлікозиди, похідні антрацену, дубильні речовини, алкалоїди; з фармацевтичної ботаніки види лікарської сировини: трава, кора, корені, кореневища, квітки та їх гістологічна будова.

Наприклад родина Asteraceae:

Artemisia absinthium L. — полин гіркий. Artemisia — так називали полин античні автори. Можливо, назва пов'язана з ім'ям грецької богині Артеміди (Artemis). Пліній вважає, що назва дана на честь Артемізії Галікарнаської, дружини Мавзола, короля Карії (IV ст. до н. є.), яка вилікувалась за допомогою цієї рослини. Можливо також, що в основі назви лежить грецький прикм. artemes — неушкоджений, здоровий, у зв'язку з лікувальними властивостями рослини. Іменник absinthium походить від грецького а — не, psinthos — задоволення, тобто рослина, яка не дає задоволення через свій гіркий смак.

Pодина Solanaceae:

Atropa belladonna L. — красавка, белладонна або соннота. Atropa — таку назву дав цьому роду К. Лінней через отруйні його властивості, що пов'язано з ім'ям грецької богині — Атропи, яка нібито перерізує нитку життя кожного смертного (від грецького atropos — неминучий, невідворотний, безповоротний). Іменник belladonna — від італійського bella —гарна, donna — жінка. Жінки соком ягід цієї рослини натирали як рум'янами щоки і закапували його в очі, внаслідок чого розширювались зіниці й очі мали блискучий вигляд і ставали темними.

Datura stramonium L. — дурман звичайний. Назва Datura — від арабського tatorah (tat колоти, оскільки ця рослина з колючими плодами). Походження stramonium нез'ясовано, але є припущення, що слова stramonium і datura мають спільний корінь.

Hyoscyamus niger L. — блекота чорна. Hyoscyamus — від давньогрецького назви рослини hyoskyamos (hyos — свиня, kyamos — біб). Назву дано Діоскоридом, який помітив, що свині, які поїдали рослину з плодами, падали в судомах і гинули. Швейцарський фармакогност Чирх вважає, що префікс hyos- використаний зневажливо — "свинячий біб", очевидно, через те що блекота росте на смітниках. Niger (-а, -ит; прикм.) — чорний (зів квітки чорно-фіолетовий).

Pодина Papaveraceae:

Chelidonium majus L. — чистотіл великий. Назва Chelidonium походить від грецького chelidon — ластівка (мабуть, тому що рослина з'являється з прилітом ластівок і в'яне з їхнім відльотом). У працях Діоскорида є ще одне народне повір'я про цю траву: "Розповідають, якщо пташеня ластівки осліпне, ластівка-мати приносить цю траву і виліковує його". Majus —порівняльний ступінь від прикм. magnus (-а, -ит) — великий.

Papaver somniferum L. — мак снодійний. Papaver — стародавня назва рослини від лат. pavas — молочко, оскільки всі органи рослини містять молочний сік. Ver — від прикм. verus (-а, -ипі) — справжній. Сік маку підмішували маленьким дітям у їжу, щоб вони краще спали. Somnifer, fera, ferum (прикм.) — снодійний, присипляючий (за снодійною дією маку) від somnus — сон, ferre — нести, приносити (дослівно — той, що приносить сон).

Pодина Convallariaceae:

Convallaria majalis L. — конвалія звичайна. Назва Convallaria походить від лат. convallis — долина, грецьк. lеіrіоп — лілія (тобто лілія долин, у зв'язку з місцем зростання і приємним запахом); majalis (-e; прикм.) — травневий, оскільки рослина цвіте у травні.

Pодина Scrophulariaceae:

Digitalis ciliata Trautre. — наперстянка війчаста. Digitalis — буквально: те, що належить до пальця (від лат. digitalis — палець, digitabulum — наперсток). Назви, як латиною, так і українською, пов'язані з наперсткоподібною формою квітки. Ciliatus (-а, -ит; — війчастий, від cilia — вії). Край листя цього виду війчастий.

Pодина Equisetaceae:

Equisetum arvense L. — хвощ польовий. Назва Equisetum походить від лат. equus — кінь; seta — щетина, жорстке волосся (у цьому випадку має значення "хвіст"); уперше вжито Плінієм для одного виду хвоща, який своїми тонкими гілочками нагадав йому хвіст коня. Arvensis (-e; прикм.)— польовий (за місцем зростання).

Pодина Rhamnaceae:

Frangula alnus Mill. — крушина вільхоподібна, або ламка. Назва Frangula походить від лат. frangere — ламати, оскільки в крушини ламка деревина, alnus — вільха; тут вжито в значенні "вільхоподібна" (за формою листків).

Pодина Cannabaceae:

Humulus lupulus L. — хміль. Походження назви цієї рослини пояснюють по-різному. Можливо, вона походить від humus — ґрунт.оскільки рослина витка,і якщо немає підпорки, вона стелеться по землі; можливо, за тих самих причин — humilis низький; lupulus — від італійського lupulo — назва хмелю. Можливо, lupulus є зменшувальним від лат. lupus — вовк, оскільки хміль обвиває інші рослини і душить їх (наприклад, верби). Тому Пліній називає хміль "Lupulus salictarius" — "вовк для верби" (верба — salix).

Pодина Cupressaceae:

Juniperus communis L.— яловець звичайний. Назва зустрічається у Віргілія і Плінія. Вважають, що juniperus походить від кельтського слова jeneprus — колючий (через колючі голки хвої). Лікар Кангіссер вважає, що в основі назви лежать корені слів juvenis — молодий, юний і parere — народжувати. Рослина вічнозелена і на ній постійно з'являються нові молоді голки. Communis (-e; прикм.) — звичайний.

ВИСНОВКИ

Використання міжпредметних зв’язків інтенсифікує процес оволодіння спеціальними знаннями та формує професійні навички та вміння.

Міжпредметні зв’язки можуть використовуватися у вигляді фрагментів, або окремих етапів заняття на яких необхідно використання знань з інших дисциплін. Використання міжпредметних зв’язків неповинно бути самоціллю заняття, а сприяти закріпленню раніше здобутих знань, вмінь та навичок.

Таким чином, використання міжпредметних зв’язків при вивченні фармацевтичної ботаніки дають можливості формувати навички самостійної роботи з інформацією, аналізувати та диференціювати її, робити висновки, розвивати аналітичне мислення та використовувати отримані знання в подальшому вивченні фармакогнозії та технології ліків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берман В.В. Загальні принципи міжпредметних зв’язків і дидактичні умови їх реалізації в школі і вузі/ В.В.Берман. Збірник наукових праць.- Серія:Педагогічні науки.-Херсон 2002. Вип.27.-с.10-13.

2. Бобкова І.А. Фармакогнозія: Підручник/ І.А.Бобкова, Л.В.Варлахова, М.М.Маньковська.- К.:Медицина,2006.- 440с.

2. Светличная Е.И. Этимологический словарь латинских ботанических названий лекарственных растений/ Е.И.Светличная, И.А.Толок. Харьков: Изд-во НфаУ: Золотые страницы, 2003.- 288с.

Відомості про авторів:

Литвиненко Т.М. - к. фарм. н., доцент кафедри технології ліків ЗДМУ;

Корнієвська В.Г. – к. фарм. н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ.