Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

студентка Шевчук А.О.

Національний технічний університет України «КПІ»

Особливості аудіовізуального перекладу українською мовою на сучасному етапі

Переклад телесеріалів, кінострічок та мультфільмів українською мовою— одне з найболючіших питань сьогодення. Закон “Про кінематографію” було укладено ще 1998 року, він установив:

“Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин”.

Ні кінопрокатники, ні чиновники, котрі видають прокатні посвідчення, понад вісім років уперто «не помічали» першої частини процитованого речення. Словосполучення «в обов`язковому порядку» взагалі було першочергово проігноровано.
Свідомо питання дублювання в країні існує близько чотирьох років. У 2006 році Кабінет Міністрів видав постанову, що «встановлює квоту обов’язкового дублювання, озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео та домашнього відео в Україні» [3].

Однак, згодом згадані вище положення були оскаржені до того маловідомою Асоціацією сприяння розвитку кінематографу вУкраїні та підприємством «Евіст» Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих. Не заважаючи на те, що в задоволенні позову суд першої інстанції їм відмовив і визнав Кабінет Міністрів цілком правим, засідання апеляційного суду проходили за часів першого приходу до влади уряду Віктора Януковича, у котрому відомий своїм захватом українською мовою Дмитро Табачник опікувався гуманітарними питаннями.

Саме тому Київським апеляційним судом положення урядової постанови все-таки були скасовані. Це спричинило показове цинічне ігнорування закону деякими кінопрокатниками.

Тлумачення положення закону «Про кінематографію» було надано в грудні 2007-го року Конституційним судом, який постановив, що 100% фільмокопій мають бути озвученими, дубльованими або субтитрованими державною мовою.

Проте, навіть це рішення не зупинило деяких кінопрокатників, котрі намагалися віднайти прогалину в законі, і продовжували ввозити з Росії дубльовані їхньою мовою фільмокопії, лише наклавши на них українські субтитри.

Трохи врегулювати ситуацію допоміг наказ міністра культури і туризму від 18 січня 2008 року, який заборонив видавати посвідчення на фільмокопії, які не дубльовані, озвучені або субтитровані державною мовою. До того ж, у прокат допускаються лише ті субтитровані українською мовою фільмокопії, на яких звукова доріжка оригіналу збережена.
Не секрет, що в Україні працює значна кількість кінопрокатників, котрі представляють інтереси російського кінобізнесу, і на їхню діяльність цей наказ впливав вкрай негативно. Одні з них самостійно проголосили наказ незаконним, інші намагалися оскаржити його в суді.

Нарешті 10 липня 2008 року Вищий адміністративний суд України розглянув касаційну скаргу Генеральної прокуратури на рішення Київського апеляційного господарського суду й підтвердив законність положень постанови Кабміну щодо обов`язкового пред’явлення фільмокопії дубльованої, озвученої або субтитрованої державною мовою, та про те, що прокатне посвідчення не видається, якщо фільм не дубльований, озвучений або субтитрований зі збереженням на фільмокопії звукової доріжки мовою оригіналу. Скасованим залишилося лише положення про встановлення квот. Адже відповідно до рішення Конституційного Суду, перекладові державною мовою підлягають 100% фільмокопій. Отже, встановлення 70-відсоткової квоти суперечило б рішенню КС. Рішення оскарженню не підлягає [1].

Одним з першим у широкий прокат українською мовою вийшов мультфільм «Тачки», дубляж якого був створений студією «Невафільм Україна».

До роботи над мультфільмом було залучено Олексу Негребецького, котрий відомий своєю адаптацією «Альфу» на ICTV, і на даний момент його вважають «законодавцем моди на українське дублювання». Українськими голосами мультику були Олександр Ігнатуша, Андрій Середа, Юрій Коваленко, Остап Ступка і Ольга Сумська. Задля того, щоб дослідити переваги нововведення, мультфільм було запущено у прокат і українською,і російською мовами. По закінченні терміну прокату з'ясувалося, что перемогу з перевагою у 15% отримала українська версія.

Дебют художнього фільму українською припав на стрічку «Пірати Карибського моря: Скриня мерця». Головного героя Джека Спароу дублював відомий вітчизняному загалу соліст гурту ТНМК Олег Михайлюта (Фагот).

З часом для дублювання фільмів в Україні стали з'являтися студії найвищого рівня. Першою свою філію в Києві відкрила петербурзька студія «Невафільм» (офіційна назва «Невафільм Студіос»).

Згодом дублювати фільми почали як великі студії звукозапису на кшталт «Postmodern Postproduction», «AdiozProduction», «Tretyakoff Production», так і невеликі як наприклад «AAA-Sound», «Kiev Postproduction» та інші.

Одночасно з дубляжем, розвиватися почали студії багатоголосого закадрового перекладу: «Студія дубляжу каналу 1+1», що працює на базі студії імені Довженка, «ТакТребаПродакшн» та інші. Вперше в Україні було зроблено повноцінні дубляжі серіалів «Теорія брехні»(Lie to me), «Секс та Каліфорнія» (Californication) для 1+1 [2].

Українська публіка дуже швидко звикла до україномовного перекладу. Про це свідчить той факт, що валовий збір від кінопоказів із січня по листопад 2008 року збільшився на 23% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року.

Переклад аудіовізуальної продукції на українську мову набирав стрімкого розвитку. Вже на початку 2009 року відкрилася студія «LeDoyen Studio», що стала першою українською студією дубляжу, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier» [1].

На даному етапі в україномовному перекладі спробувати себе можуть усі бажаючі. Любительські субтитри є досить популярними та розповсюдженими в Інтернеті. Людина просто перекладає субтитри до стрічки на свій розсуд, а потім закидує їх у мережу для масштабного перегляду. У такий спосіб глядач має змогу переглянути набагато більше аудіовізуальної продукції, ніж її подають офіційні студії.

Найбільш відомою у галузі перекладу аудіовізуальної продукції вважається студія телеканалу 1+1. Всі фільми та серіали, мовою яких є російська, обов’язково є субтитрованими українською. І якщо серіал, який виходить на екрани ввечері, пускають мовою оригіналу, то продукт, що транслюється повторно вдень є продубльованим українською мовою.

Переклад аудіовізуальної продукції вітчизняною мовою з кожним роком стає все поширенішим, про що свідчить той факт, що наймасштабніші телеканали, такі як 1+1, Новий канал, ICTV та інші, не транслюють стрічок мовою оригіналу, навіть якщо нею є зрозуміла більшості глядачів російська.

Але у 2010 році з приходом нової влади почали ходити чутки про суперечки щодо виданої у 2006 році постанови про дублювання фільмів українською мовою. Медіа розповсюдили інформацію, у якій шла мова про те, що «19 жовтня міністр культури Михайло Кулиняк заявив про скасування цієї постанови. За його словами, прокатники користуються положеннями закону про кіно, в якому обов'язковий дубляж не оговорюється. Коли саме був скасований указ міністерства щодо обов'язкового дублювання фільмів, він не уточнив» [1].

Головним чином це питання залежить від влади, яка неодноразово виявляла бажання призначити російську другою державною мовою. Тобто, у такому разі російськомовні телепродукти не будуть потребувати українського дубляжу. Хоча розмови про це не вщухають, обов’язкове дублювання аудіовізуальної продукції на теперішній час ніхто не відміняв. Цю проблему можна вважати відкритою.

Таким чином, стає зрозумілим, що аудіовізуальний переклад— це нова галузь перекладу, яка потребує детального дослідження. Умовно ми можемо поділити його на три частини: дублювання, субтитрування та озвучування. Найпопулярнішим в Україні на даний час вважається дублювання, оскільки, на відміну від субтитрування, цей метод не вилучає матеріал задля «попадання в губи» та повністю зберігає зміст тексту оригіналу. На сучасному етапі в Україні існує понад 7 дублюючих студій, які займаються перекладом на українську мову задля розвитку вітчизняного кінопрокату.

Немало важливою в ланці перекладу аудіовізуальної продукції є роль редактора. Процес редагування є досить довгим та складним, адже на нього впливає безліч факторів. Редактор повинен бездоганно володіти і мовою оригіналу, і мовою перекладу. Окрім цього, у процесі редагування він повинен уточнювати всі деталі, що стосуються національних традицій, звичаїв, культури.

Список використаних джерел:

1. Андрій Костюк, Андрій Гарасим. Міфи й реалії українського дублювання, http://www.silanaroda.com/index.php?itemid=5887&catid=122&mode=full

2. Вікіпедія. Дубляж, http://uk.wikipedia.org/wiki/Дубляж

3. Інформаційне законодавство.Забезпечення свободи слова та незалежності ЗМІ, http://go2dad.com/ua.php?s=04-01