.Г.В Рябцев .Колісник В.П
“ Дослідження автоматизованої
системи керування Черкаського професійного будівельного ліцею №15"
Витрати електроенергії для освітлення можуть бути помітно знижені досягненням оптимальної
роботи освітлювальної установки в кожен момент часу. Домогтися якнайповнішого і
точнішого обліку наявності денного світла, так само як і обліку присутності
людей в приміщенні, можна, застосовуючи засоби управління освітленням (ЗУО).
Управління освітлювальним навантаженням здійснюється двома основними способами:
відключенням усіх або частини світильників (дискретне управління) і плавною
зміною потужності світильників (однаковим для усіх або індивідуальним). До
систем дискретного управління освітленням в першу чергу належать різні
фотореле(фотоавтомати) і таймери.
Принцип дії перших ґрунтується на включенні і відключенні
навантаження за сигналами датчика зовнішньої природної освітленості. Другі
здійснюють комутацію освітлювального навантаження залежно від часу доби за
заздалегідь закладеною програмою. До систем дискретного управління освітленням
відносяться також автомати, оснащені датчиками присутності. Вони відключають
світильники в приміщенні через заданий проміжок часу після того, як з нього
виходить остання людина. Це найбільш економічний вид систем дискретного
управління, проте, до побічних ефектів їх використання належить можливе
скорочення терміну служби ламп за рахунок частих включень і виключень.
Автоматизовані системи управління освітленням, призначені
для використання в громадських будівлях, виконують типові для цього виду
виробів функції. Перша функція полягає у точній підтримці штучної освітленості
в приміщенні на заданому рівні. Це досягається введенням фотоелемента в систему
управління освітленням. Він розташовується в приміщенні та контролює
освітлення, що створюється за допомогою освітлювальної установки. Функція
обліку природної освітленості в приміщенні може здійснюватися тим же
фотоелементом, що і у попередньому випадку, за умови, що він відстежує
повну(природну і штучну) освітленість. При устаткуванні системи управління
освітленням датчиком присутності людей в приміщенні включати і відключати
світильники можна залежно від того, чи є люди в цьому приміщенні. ЗУО приміщень
є блоками, що розміщуються за підвісними стелями або конструктивно вбудовані в
електричні розподільні щити. Системи цього типу, як правило, здійснюють одну
функцію або фіксований набір функцій, вибір між якими робиться перестановкою
перемикачів на корпусі або виносному пульті управління системи. Подібні ЗУО
відносно прості у виготовленні і зазвичай побудовані на дискретних логічних
мікросхемах. Датчики ЗУО приміщень завжди є виносними, вони мають бути
розміщені в приміщенні з керованими освітлювальними установками і до них
потрібна спеціальна проводка.
Метою
дослідження є розробка засобів автоматизації подачі дзвінків і оптимізації
освітлення в рекреаціях професійного будівного училища. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити
наступні завдання:
- аналіз інформації про джерело світла і
світильники з метою вибору оптимального;
- оцінка ефективності освітлювальних засобів
за питомими енергетичними показниками;
- розробка засобів, що забезпечують точну
підтримку штучної освітленості в приміщеннях училища на заданому рівні.
- процес розробки систем автоматизованого
управління освітленням в приміщеннях учбового закладу і засобів автоматизації
подання дзвінків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Айзенберг Ю.Б. Основы конструирования световых
приборов: Учебное пособие для вузов Ю.Б. Айзенберг. – М.: Энергоатомиздат, 1996. – 704 с.
2.
Айзенберг Ю.Б. Справочная книга по светотехнике / Ю.Б. Айзенберг. 3-е
изд. М.: Знак, 2006. – 972 с.
3.
Афонин В. В. Синтез профиля отражателя осветительного прибора по задаваемой
кривой силы света в ядре системы MATLAB / В. В. Афонин, О. Ю. Коваленко,
О. А. Захаржевский // Проектирование научных и инженерных приложений в
среде MATLAB: Тр. III Всероссийск. научн. конф. – СПб., 2007. – С. 65-74.
4.
Бакалін Ю.І.
Енергозбереження та енергетичний менеджмент: Навч. посібник. – 2-е вид. – Х.: ХІУ, 2002. – 200 с.
5. Борщук Є.М. Глобальна енергетична проблема
і концепція стійкого розвитку: [Планування розвитку процесів виробництва
енергії. Екологічне енергозбереження. Стійкий розвиток]// Актуальні проблеми
економіки. –
2006. – № 11. – С. 218-225.
6.
Васильев Г.П. Энергоэффективный экспериментальный
жилой дом в Москве: [Экономия энергетических ресурсов]// Промышленная
энергетика.
– 2006. –
№ 8. –
С. 2-7.
7.
Гелетуха Г. Чистые
деньги: [Механизмы привлечения зарубежных инвестиций в украинские проекты
энергосберегающих технологий]/ Г. Гелетуха, А. Филоненко,
Ю. Матвеев// Деньги и технологии. – 2006. – № 6. – С. 10-14.