Радченко
К.Р., Вегерич В.В., Вергун
О.С., Ю.В Лихолат
Дніпропетровський
національний університет ім. Олеся Гончара
РОСТОВІ
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН В
УМОВАХ БОТАНІЧНОГО САДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Аналіз стану
основних компонентів біогеоценозу
(повітря, ґрунту, води) промислових міст Дніпропетровської області
свідчить про забруднення їх неорганічними та органічними речовинами,
концентрації яких інколи значно перевищують гранично допустимі. Все це
негативно впливає на стан фітоценозів, в тім числі на лікарські рослини [1].
Проблема освоєння в
цих умовах природних багатств та введення в культуру корисних лікарських рослин
має важливе народно-господарче значення. На сьогоднішній день значна увага
науковців приділяється дослідженню властивостей лікарських рослин в умовах
трансформованого середовища, в якому вони зростають. Тому, згідно з
дослідженнями науковців [2, 3] велике значення має інтродукція та збереження
генетичної чистоти багатьох лікарських рослин. Це можливо в умовах ботанічних
садів, в яких створенні колекції лікарських рослин із різних географічних
зон, проводиться розробка методів їх
вирощування та впровадження в культуру
[4]. Інтродукція лікарських рослин в умовах ботсаду ДНУ передбачає, першу
чергу, вивчення біолого-морфологічних та екологічних особливостей окремих видів
лікарських і зникаючих видів рослин природної флори. В зв’язку з цим мета
роботи – вивчення
біолого-екологічних особливостей лікарських рослинах в умовах ботанічного
саду Дніпропетровського національного університету.
Об’єктами досліджень
слугували лікарські рослини, зокрема алтея лікарська (Althaea officinalis L.), звіробій звичайний (Hypericum perforatu L.), конвалія травнева(Convallaria majalis L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis L.), меліса лікарська (Melissa officinalis L.), календула лікарська (Calendula officinalis L.), пижмо звичайне (Тanacetum vulgare L.), собача кропива серцева (Leonurus cardiac L.), череда трироздільна (Bidens tripartitus L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.). Досліджувані види відрізняються сильно
вираженою екологічною варіабельністю.
Для оцінки
перспективності використання лікарських рослин в штучних фітоценозах велике
значення має дослідження їх ростових показників, які дають змогу отримати
найбільш повне уявлення про габітус,
форму, діаметр суцвіть, розміри квіток та листя, розміри надземної та підземної
частини тієї чи іншої рослини. Визначення цих показників проводили за
загальноприйнятими методиками [5].
Нами
встановлені розміри надземної частини
різних видів лікарських рослин з території ботанічного саду ДНУ. Найбільшу
довжину мали проростки кропиви собачої (6,6 см), чистотілу великого (6,4 см) та
череди трироздільної (5,2 см). Середні показники зареєстровано у алтеї
лікарської (4,3 см), звіробою звичайного (3,7 см), ногіток лікарських (3,5 см)
та пижмо звичайної (3,7 см) порівняно з вищевказаними
видами. Для
рослин кульбаби, конвалії та меліси притаманною була мінімальна довжина
проростків, яка складала відповідно
0,8; 0,7; 0,6 см. При аналізі розмірів
підземної частини досліджуваних рослин встановлено, що для кропиви, чистотілу та череди довжина
коренів складала відповідно 3,2; 3,5 та 3,4 см. Алтея, звіробій, ногітки та
пижмо характеризувались середніми значеннями довжини коренів – 1,7; 1,4; 1,6, 1,4 см. Найкоротшим було коріння
кульбаби лікарської (0,4 см), меліси лікарської (0,3 см) та конвалії травневої
(0,3см).
Подібні особливості виявлено при
дослідженні розмірів суцвіття та маси суцвіття і листків.
Для
того щоб встановити зв’язки між дослідженими показниками розрахували
коефіцієнти кореляції. Розрахунки проводилися за допомогою програм Microsoft Office Exсel. Якщо коефіцієнт
кореляції: ≥ 0,7 – сильний зв'язок; 0,5 – 0,69 – середній; 0,3 – 0,49 –
помірний; 0,21 – 0,29 – слабкий; < 0,2 – дуже слабкий зв'язок.
Найбільший
коефіцієнт кореляції спостерігався у конвалії травневої між діаметром суцвіття
та масою суцвіття, між масою суцвіття та листка, у алтеї лікарської між висотою
рослини та площею листка, у звіробоя звичайного між висотою рослини та масою
листка (≥ 0,7). Це означає, що між цими показника є висока пряма
залежність. Найменший коефіцієнт кореляції спостерігався у пижмо звичайного між
висотою рослини та діаметром суцвіття (< 0,2). Це дуже слабкий
зв'язок, можна не враховувати. Це не означає, що між показниками не зв’язку
нема, він може бути але не прямий.
Таким чином, лікарські рослини в умовах ботанічного саду
ДНУ характеризуються індивідуальними особливостями росту, що визначаються залежністю між довжиною підземної та надземної частини рослини, масою суцвіття і листків та розмірами суцвіття.
Література:
1. Лихолат Ю.В., Мороз І.О., Россихіна
Г.С. Стійкість трав’янистих
квітково-декоративних рослин до забруднення довкілля важкими металами //
Мateriały VIШ międzynarodowej naukowi-praktyczney konferencji «Strategiczne pytania światowey nauki - 2011». – Przemyśl: Nauka i studia, 2011. – Vol. 11. С. 49-51.
2. Кунах В. А.
Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні
основи. – К.: Логос, 2005. – С. 122-125.
3. Мартинова Н.В., Лихолат Ю.В.,
Опанасенко В.Ф. Використання рідкісних та
зникаючих грунтопокривних рослин в озелененні територій рекреаційного
призначення // Природно-заповідний фонд України – минуле, сьогодення,
майбутнє. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. – С. 434-437.
4. Червона книга України. Рослинний світ /Під. заг. редакцією чл.-кор. НАН
України Я.П. Дідуха. – К. : Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.
5. Мартинова
Н.В., Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф.
Збагачення флористичного складу техногенних територій за рахунок введення в
культуру грунтопокривних рослин // Бюллетень Никитского ботанического сада. - 2011. – С. 61-65.